UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції (пошукова робота)
АвторPetya
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4958
Скачало1227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота:

 

Місцеве самоврядування: джерела,

 

принципи, структура, компетенції

 

Місцеве самоврядування є одним із визначальних елементів демократичного

устрою країни. Суть місцевого самоврядування зводиться до гарантованого

державою права територіальних громад та їх виборчих органів вирішувати

самостійно, під свою відповідальність, питання місцевого значення, діючи

в межах конституції та законів своєї держави.

 

Для того щоб місцеве самоврядування посіло чільне місце в системі

публічної влади, необхідно знати історичні умови його розвитку, базові

принципи, систему та основні компетенції самоврядних органів

відповідного рівня.

 

Зародження та розвиток місцевого самоврядування: історичний аспект

 

Витоки історії місцевого самоврядування сягають періоду XI-XV століть,

коли ще у феодальній Європі існували князівства, міста, приходи та інші

місцеві форми урядування. Розвиток торгівлі приводив до становлення

міських громад, багато з яких отримували статус напівсуверенних одиниць

і таким чином закладали основу виникнення місцевої автономії. Одним із

прикладів такої автономії слід вважати появу, починаючи з XIII ст., у

середньовічній Європі значної кількості міст, у тому числі і на землях

Галицько-Волинського князівства, які користувалися магдебурзьким правом.

У ході подальшої розбудови суверенних держав-націй у XVI-XVII ст.

відбулося підпорядкування міст та інших менших форм місцевого

самоврядування центральній державній владі, після чого місцева влада

почала набувати форм адміністративних підрозділів центрального уряду.

Цей попередній автономний розвиток міст заклав підґрунтя для вирішення

прав місцевих громад та розвитку їх самоврядування, а процес утвердження

домінування центрального уряду окреслив роль самоврядних органів як

таких, що надають місцеві послуги та вирішують місцеві проблеми.

 

Саме поняття «самоврядування» виникло та було вжите в період Великої

французької революції, щоб підкреслити самостійність громади щодо

держави. 1808 року пруський міністр барон фон Штейн використав ідею

самоврядування в законі про статуси міст, що визначав міську громаду як

політичну одиницю.

 

Місцеве самоврядування в його сучасному розумінні з'явилося в середині

XIX ст., і сам термін «місцеве самоврядування» вперше ввів в

користування німецький юрист Рудольф Гнейст для визначення такого виду

управління на місцях, за якого територіальні громади, що історично

склались, законодавчо були наділені правом самостійного вирішення

місцевих проблем. При цьому діяльність самоврядних громад була вільна

від державної адміністрації та її чиновників на місцях.

 

У Західній Європі та Північній Америці за останні двісті років право на

місцеве самоврядування, незважаючи на значну різноманітність систем,

стало конституційно визнаним у більшості держав. Конституційні норми в

цих країнах гарантують муніципалітетам, провінціям, іншим регіональним

та територіальним угрупуванням право самостійного урядування і а

самоорганізації. Зовсім недавно всі посткомуністичні держави Східної

Європи внесли положення про місцеве самоврядування до своїх конституцій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ