UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНімеччина у ХІІ – ХV ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2997
Скачало516
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Німеччина у ХІІ – ХV ст.

 

Економічне становище. Політика Фрідріха І Барбаросси. Німецька агресія

проти полабських і прибалтійських слов’ян. Німеччина в ХІУ – ХУ ст.

 

До ХІІІ ст. Германська держава була однією з найбільш сильних у Західній

Європі, а потім – роздробленість, політичний занепад, але не

економічний.

 

В ХІІ – ХІІІ ст. йде внутрішня колонізація. Замість лісів і боліт –

розорані землі і села. Застосовувались більш цінні культури – замість

ячменю.

 

Раніше інших розвиваються міста в басейні Рейну (колишній район, куди

сягала римська колонізація) – Кельн, Кобленц, Майнц, Вормс, Шнайдер,

Страсбург, Бонн і по Дунаю – Ульм, Регенсбург, Донауерт. У ХІІ ст. –

близько 50 міст, У ХІІІ ст. – 500, але більшість були дрібними. Зростає

спеціалізація міст на певних ремеслах. Так, Кельн став центром

металообробки і виробництва шовку. Вигідне і його розташування. Це

перевалочний пункт для товарів з Північної Італії, котрі спрямовувались

до Балтійського узбережжя.

 

У ХІІ ст. в Німеччині починають споруджувати кам‘яні будинки.

Розвиваються центри видобутку залізної руди – Фрейбург, Шварцвальде,

олова – в Рудних горах, міді – Мансфельд, золота – Гольдбург в Силезії,

срібла в Саксонії. Ускладнився і процес видобутку металу.

 

В другій половині ХІ ст. почалась визвольна боротьба міст проти

сеньйорів. У 1073 р. городяни Вормса вигнали свого єпископа і допомогли

королю Генріху ІУ, за що були нагороджені торговими привілеями. У 1074

р. повстали проти архієпископа городяни Кельна, але потерпіли поразку.

Кілька разів повставали проти свого архієпископа городяни Майнца.

Намітився союз між городянами і королівською владою. Але надалі, коли

королям потрібна була військова допомога, вони були зацікавлені у

прихильності великих феодалів і подавляли виступи городян. Тому боротьба

городян затягнулась. Повного самоуправління домоглись лише імперські

міста – ті, що були в королівському домені.

 

Відсутність союзу між королем і містами негативно позначилась і на

державній владі. Німеччину чекала політична родробленість.

 

Піднесення ремесла позначилось і на сільському господарстві. У ХІІ –

ХІІІ ст. розкладається стара вотчинна система, заснована на панщинній

праці. На зміну їй прийшла чиста сеньйорія з відсутністю самостійного

панського господарства. Колишня панська оранка віддавалась орендарям –

майєрам.

 

З‘явились вільні селяни, що сплатили чинш – грошовий оброк. Але

звільнення селян від особистої залежності часто супроводжувалось

позбавленням селян спадкових прав на землю. Поширення короткотермінової

оренди погіршувало власницькі права селян, вело до зростання селянських

повинностей: при кожному переукладанні орендного договору феодал мав

можливість підняти орендну плату. Йде диференціація селянства.

Виділились багатші селяни, що скупили кілька наділів. З другого боку –

безземельні наймити.

 

Селяни виступали проти сеньйорів, аж до вбивства феодалів. Поширеною

формою протесту стали втечі в міста на схід – за Ельбу. Феодали

домагались угод між собою і з містами про видачу втікачів. Було й кілька

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ