UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУгорщина в ХІ – ХV століттях (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2220
Скачало540
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Угорщина в ХІ – ХV століттях

 

Виникнення і розвиток Угорської ранньофеодальної держави в ХІ – ХІІ ст.

 

Венгри (мадьяри) належать до фіно-угорської мовної групи. Жили вони у

передгір‘ях Південного Уралу, де об‘єднались в союз семи племен,

кочували в причорноморських областях. Під натиском печенігів в кінці ІХ

ст. венгри рушили на захід і завоювали дунайську рівнину, заселену

слов‘янами та іншими етнічними групами – залишками східно-германських

племен аварів. У Х ст. вони перейшли до осідлого землеробства і

скотпрства. Багато що в агрокультурі угорці запозичили у слов‘ян.

 

В першій половині Х ст. угорці здійснили грабіжницькі походи в сусідні

країни – Німеччину, Північну Італію, Східну Францію. Тільки після

поразки на Лесі (Леха) у 955 р. їх набіги припинились. У Х ст. під

впливом підкорених народів в угорців почали розвиватися класові

відносини, піднялась князівська влада. Цьому сприяло і прийняття

християнства. Князь Іштван з роду Арпадів об‘єднав під своєю владою всі

мадьярські області і близько 1000 р. із згоди папи Сільвестра ІІ прийняв

королівський титул. Він завершив християнізацію мадьяр.

 

Країна була поділена на судово-адміністративні округи – комітати, на

чолі яких стояли ішпани (слов‘янське жупани). Вони збирали податки для

короля і від його імені здійснювали владу. Ішпани селились в замках і

мали в своєму розпорядженні гарнізони кінних воїнів.

 

В ХІ ст. в Угорщині вже склались феодальні відносини. Найбільшим

землевласником був король, який володів величезним доменом, єпископства

і монастирі, були і світські феодали.

 

Значну частину населення складали вільні селяни. Найбільш експлуатовані

– серви і лібертіни – вільновідпущеники і їх нащадки, які несли панщинні

повинності. В королівських помістях було багато замкових людей –

посаджених на землю воїнів, які виконували натуральні повинності на

користь короля. Чисельною була верства королівських міністеріалів –

удврників, які несли двірцеві служби.

 

Повстання селян проходили під гаслом відновлення старих порядків і

язичництва. Ці повстання використала родова аристократія, позбавлена

влади. У 1041 р. в результаті народного повстання був скинутий король

Петр, син венеціанського дожа і сестри Іштвана, і на престол став Аба

Шамуель, один із нащадків родових старійшин, який хотів відновити

общинну власність на землю. Багато представників феодальної знаті були

страчені. Феодали закликали в країну германського імператора Генріха

ІІІ, який придушив повстання. Аба Шамуель був захоплений в полон і

страчений. Споба відновити на престолі Петра викликала ще одне повстання

(запросили Андрія з Києва). Король Белла І змушений був у 1061 р.

скликати народні збори з представників міст і сіл і скоротити податки.

Він же наніс поразку повсталим. В країні були відновлені католицька віра

і феодальні порядки.

 

У ХІІІ ст. оформилися класи феодального суспільства, поширилась грошова

рента. Але селяни ще мали право переходу.

 

Все більше посилювалася феодальна знать, слабшала влада короля. Король

сам роздавав землі із свого домена і привілеї. Особливо багато

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ