UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоосьові культури Стародавнього Сходу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1144
Скачало370
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Доосьові культури Стародавнього Сходу

 

Месопотамія. Одна з найдавніших світових культур — культура Месопотамії

(межиріччя Тигру і Євфрату), культура стародавніх шумерів і аккадців

(жителів Північної Месопотамії), що скорили міста Південної Месопотамії,

але асимілювали і зберегли культуру шумерів. Як писав С. Крамер, історія

починається в Шумеру. Саме там наприкінці IV тис. до н.е. на зміну

первісній культурі прийшла писемна культура міського типу. Міста

стародавньої Месопотамії — землеробські поселення, прив'язані до водних

артерій — рік і каналів, якими звичайно здійснювався зв'язок між

містами. В містах розташовувалися палаци і храми, житла хліборобів і

ремісників.

 

Невеликі за чисельністю жителів міста були одночасно державами з

необмеженою владою царя і розробленою правовою регламентацією, як,

наприклад, закони Хаммурапі. Правитель міста-держави нерідко мав титул —

«лугаль» («велика людина»), так звичайно називали царя. Титул цей

жрецького походження і свідчить про те, що спочатку представник

державної влади був також главою жрецтва.

 

У великих царських і храмових господарствах зосереджувалася стародавня

культура: саме тут планувалося будівництво будинків і іригаційних

споруд, велися необхідні розрахунки і все це на основі писемності.

Писемність у формі клинопису вимагала багаторічної підготовки,

залишаючись спеціальною навичкою вузької соціальної групи — писарів.

Грамотність у Месопотамії, як і в інших країнах Стародавнього Сходу,

була привілеєм незначної меншості. Навчалися тільки діти жерців,

управителів, чиновників, власників суден і інших високопоставлених осіб.

Писемність, відповідно, служила цілям державного і культового характеру,

державні документи (на які спирався численний штат писарів і чиновників)

самим детальним чином регламентували господарське життя (орендні

відносини, наприклад), здійснювали правове регулювання відносин між

чоловіком і дружиною, батьками і дітьми. Такою же всеосяжною владою

володіли і боги. Бог Мардук очолив боротьбу молодого покоління богів зі

старим, за умови, що в нагороду він одержить право визначати долі всього

сущого на небесах і на землі.

 

В такому суспільстві переважала магічна свідомість. Магія як спосіб

впливу на природу залишалася в арсеналі землеробського населення.

Магічна діяльність — спроби впливати на уособлені закономірності природи

емоційним, ритмічним, «божественним» Словом, жертвоприношеннями,

ритуальними жестами і позами — здавалася настільки ж потрібною для життя

общини, як і будь-яка суспільно корисна праця.

 

Однак важко погодитися, що міська письмова культура, принаймні в особі

своїх носіїв — шумерського чиновника — бюрократа і вченого писаря,

переборює дорефлексивний рівень розвитку особистості. Ці

«адміністратори» і «вчені», дійсно освоювали нові види діяльності, але

не як свій особисту, а як професійну і одночасно соціальну навичку, де

немає місця особистому вибору і рефлексуючому усвідомленню власного

призначення і власного вибору.

 

У цьому сенсі найбільш повною особистістю, чия воля відображалася в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ