UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні особливості розвитку культури Стародавнього Світу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2842
Скачало554
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Загальні особливості розвитку культури Стародавнього Світу

 

Великий регіон, що називається Стародавнім Світом, простягається з

заходу на схід від сучасного Тунісу, де знаходився Карфаген, до сучасних

Китаю та Індонезії, а з півночі на південь — від Кавказьких гір й

Аральського моря до Ефіопії. Тут у старожитності існували численні

держави, що відіграли виключно важливу роль у становленні й розвитку

світової цивілізації. Чудові умови для сільського господарства в

басейнах рік, обмін і торгівля з сусідніми племенами сприяли швидкому

розвитку продуктивних сил, виникненню великих поселень, декотрі з яких

виросли у міста. Взагалі, місто (як наслідок процесу урбанізації) стало

принципово новим явищем в історії людства; воно стає центром управління,

ремісничого виробництва, релігії і мистецтва.

 

Цивілізації Стародавнього Світу засновувались на рабовласницькій

соціально-економічній системі, за якої суспільство поділяється на три

основні класи: рабів, дрібних вільних виробників і панівний клас, до

складу якого входили землевласницька, придворна й чиновницька

аристократія, командний склад армії, жрецтво і заможна верхівка

землеробських общин. Необхідність об'єднання і координації зусиль

численних громад зумовила зростання ролі державної влади, створення

специфічної форми такої влади — необмеженої монархії, яку часто

називають «східною деспотією». Цар був не тільки носієм усієї повноти

влади (законодавчої, виконавчої, судової), але й визнавався надлюдиною,

ставлеником богів, їх нащадком або й навіть одним з богів.

 

Перші рабовласницькі цивілізації сформувались на рубежі IV—III тис. до

н.е. у Єгипті і Месопотамії; вони багато в чому визначили весь подальший

розвиток Близького Сходу. На протязі ІІ — першій пол. І тис. до н.е.

триває розклад первіснообщинного ладу і виникнення рабовласницьких

держав в інших частинах Стародавнього Світу. Міста-держави (поліси)

складаються у Східному Середземномор'ї (Угаріт, Ебла, Бібл та ін.), в

Малій Азії і Північній Месопотамії формуються Хеттська й Ассірійська

держави, закладаються основи індійської та китайської цивілізації. В

середині — другій половині І тис. до н.е. стародавні цивілізації

Близького Сходу поступово занепадають: Ассірійська імперія поступається

місцем гегемона Нововавілонській державі (VII—VI ст. до н.е.), яка, у

свою чергу — Перській імперії Ахеменідів (VI—IV ст. до н.е.). Із

завоюванням цієї останньої Александром Македонським у 334-331 рр. до

н.е. цивілізація регіону починає затухати. Натомість починається розквіт

Стародавньої Індії і Китаю, що триває до середини I тис. н.е.

 

Народи Стародавнього Світу створили виключно багату культуру, яка

зробила величезний вплив на розвиток світової культури. Саме вони

розробили перші міфологічно-релігійні вчення і теологічні системи, які

спонукали виникнення давньоіндійської, давньокитайської і давньогрецької

філософії і монотеїстичних концепцій Старого і Нового Заповіту. Саме тут

були створені ієрогліфіка і клинопис, які розвинулись у алфавітні

системи писемності, запозичені греками, римлянами і багатьма іншими

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ