UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура Еллінізму (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4597
Скачало719
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура Еллінізму

 

Після смерті Александра Македонського (323 до н.е.) його імперія

розпалася на окремі царства: Єгипет (монархія Птолемеїв), Сірія

(монархія Селевкідів), держави Малої Азії і Македонії. Загальний зміст

цих грандіозних соціальних процесів полягав в об'єднанні узбережжя і

глибинних районів материка, а також створенні єдиного економічного

простору для різних сформованих культур. В основному на всіх етнічних

територіях збереглася місцева влада за умови, що вона визнає свою

залежність і регулярно виплачує данину.

 

В усіх завойованих країнах поширювалася (і почасти розвивалася) грецька

духовна культура (Еллінізм), що сама вбирала деякі риси східних культур,

що відповідають духу соціальних змін в Греції. В умовах безперервних

воєнних дій, коли життя цілих країн перебувало в залежності від

індивідуальності і таланту полководця, в масовій свідомості став

переважати суб'єктивно-ідеалістичний підхід в оцінці громадського життя,

тепер знову ідеалом служила не громадянська норма і абстрактний збірний

образ, а конкретна видатна особистість. Уже наприкінці IV ст. до н.е.

афіняни обожнювали в буквальному значенні своїх царів-благодійників,

зводячи їм статуї і вівтарі, засновуючи щорічні свята на їх честь і т.п.

 

Відбувається подальший поділ мистецтва на жанри. Виділяється

декоративно-парадний жанр — багатофігурні пишні рельєфи і композиції

колосальних масштабів (Колос Родоський). Іноді, коли подія мала

виняткове суспільне значення, художня уява створювала шедеври

експресивно-героїчного плану. Така «Ніка Самофракійська» — статуя

богині-переможниці, споруджена на честь розгрому флоту Птолемея. Струнка

фігура в шатах, що розвіваються, немов злетіла з небес на ніс корабля,

встановленого на скелі високо над морем.

 

В основному цей жанр розвивав прийоми, що використовував Лісіпп з

Сікіону, останній скульптор класики і перший скульптор Еллінізму (часів

правління Александра Македонського). Він умів передати індивідуальне,

характерне в людині і одночасно підкреслити самостійне виразне значення

скульптурної форми. Його захоплювало чергування світла і тіні, закладена

в скульптурі можливість змінювати образ в залежності від точки, з якої

дивиться на неї глядач (Лісіппа можна вважати першим імпресіоністом в

скульптурі).

 

Саме ці прийоми, що створюють ілюзію руху в нерухомих фігурах, блискуче

реалізовані в статуях Афродіти Мілоської (III-II ст. до н.е.) і Аполлона

Бельведерського (Леохар, 340 до н.е.).

 

Скульптура поступово відходить від монументалізму, стає по-своєму більш

інтимною, створюються образи чарівних пухких дітей, розвивається дрібна

пластика, з'являються камеї — синтез пластики і ювелірного мистецтва,

садово-паркова архітектура (особливо в Александрії Єгипетській).

 

Шедевром античної скульптури є фриз храму-вівтаря Зевса в Пергамі (180

до н.е.). Горельєф довжиною в 120 м, що зображає битву богів-олімпійців

з гігантами, щільно заповнений фігурами в бою. При цьому замість жаху

битви фриз передає життєстверджуючий настрій, викликає відчуття гімну.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ