UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура Західної Європи XVII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4213
Скачало768
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура Західної Європи XVII ст.

 

Новоєвропейська культура виникає на основі нового, буржуазного, способу

виробництва, що зазнав на собі могутній і різноманітний вплив її

утворень і факторів. Для Західної Європи XVII ст. — це час становлення

капіталізму, передумовою чого були великі географічні відкриття XV—XVI

ст., освоєння європейською метрополією практично всіх частин світу,

планети в цілому. Далеко в минуле пішов античний спосіб життя,

заснований на полісній соціальній і політичній структурі, споглядальному

відношенні до світу (і відповідному йому світовідчуванні). Ламалась,

переборювалась середньовічна натуральна система господарства, жорстка

станова ієрархія. Становлення капіталізму і буржуазної культури було

разом з тим становленням всесвітньої історії. Небачено розширювалися

світ і кругозір людини. Новоєвропейська культура — це

буржуазно-капіталістична культура, заснована на приватній власності. На

першому плані тут виступає індивідуум, суб'єкт і його влада, його

самопочуття, його породження всього об'єктивного. Суб'єкт стоїть над

об'єктом, людина оголошена царем природи.

 

Найважливішу роль в появі, утвердженні нових ідей і почуттів, що змінили

в цілому есхатологічне і аскетичне світовідчування Середньовіччя в

цілому оптимістичним і антопоцентричним настроєм духу, зіграли масові

народні рухи епохи Пізнього феодалізму і Реформації (XV — перша половина

XVI ст.), які можна розглядати як пролог буржуазних революцій XVII—XVIII

ст. Складалися нації, разом з ними — національні відносини, держави і

культури. Буржуазний спосіб виробництва, винахід мануфактури, а потім і

промисловості, подолання патріархальних і феодальних форм господарювання

означали колосальний крок людства в розвитку його сутнісних, творчих

сил, в збільшенні його влади над зовнішнім світом. З розвитком

приватного володіння докорінно перетворювалися первісні, примітивні

форми зв'язку між людиною і природою, стаючи все більш міцними, але і

більш складними і опосередкованими.

 

Ранньобуржуазна культура відрізняється від культури розвиненого

капіталізму, тим більше від культури сучасного суспільства. XVII ст. не

знало ще такої зневолюючої влади відчуження, таких глобальних наслідків

однобічного, антигуманного розвитку техніки, що принесли з собою

наступні сторіччя. Людство не пережило ще світових воєн, не встигло

підійти до грані самознищення, не жахнулося ще плодам свого власного

прогресу, результатам сліпої погоні за занадто земними благами і

надбаннями. Світовідчування, світогляд епохи Декарта і Спінози, Ньютона

і Лейбніца, Рембрандта і Рубенса, Мільтона і Мольєра — в цілому було

оптимістичне, воно не відкидало, а приймало світ, було перейняте вірою в

можливість його розумної перебудови і вдосконалювання. Жорстокості віку:

війни і міжусобиці, голод і епідемії, насильство і кров — не змінювали

домінуючої мажорної тональності часу, що несе з собою — і це гостро і

глибоко відчувалося в усіх класах і прошарках суспільства — шквальний

вітер грандіозних змін, найширших перетворень життя. Ця

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ