UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціонально-культурне піднесення 20-х років в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5969
Скачало625
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні

 

Українську культуру ХХ ст. живив, як й інші європейські культури,

динамізм соціальних і духовних процесів, властивий світові від першої

світової війни, коли й починає, власне, свій лік XX століття.

Перетікаюча, динамічна епоха вимагала нових засобів її художнього

аналізу. Вона не могла бути пізнаною через бачене і явне, а вимагала

препарування, «розтину», перегрупування.

 

Культурному піднесенню в Україні сприяла також загальноросійська

визвольна боротьба і пожвавлення революційних настроїв на західних

землях, що давало надію на швидке розв’язання віковічних національних

проблем, відкривало можливість справедливішого соціального устрою. Але

найважливішими стали нові історичні реалії – хоч і недовга, але власна

державність у формі Української Народної Республіки та

Західноукраїнської Народної Республіки, а також політика українізації в

перші пореволюційні роки в Україні (вже в складі радянської країни).

 

Освіта. У січні – квітні 1919 року було проголошено основні принципи

радянської системи освіти й виховання: загальність, доступність для

всіх, безплатність і обов’язковість шкільної освіти. Раднаркомом України

було видано декрети про школу, згідно з якими церква відокремлювалась

від держави і школа від церкви, скасовувалась плата за навчання в усіх

без винятку навчальних закладах, всі приватні школи було передано

державі, запроваджено спільне навчання хлопців і дівчат. Створювалася

єдина десятирічна двоступенева школа, на базі семи класів будувалась

професійно-технічна школа. Було встановлено два типи вищої школи:

технікуми, що готували спеціалістів вузького профілю, та інститути, які

випускали інженерів та інших спеціалістів різного фаху. У 1921 р.

організовано робітничі факультети, які готували робітників і селян до

вступу у вузи. Цього ж року видано декрет про ліквідацію неписьменності

в республіці, а йому на допомогу через два роки виникло добровільне

товариство «Геть неписьменність». У 1922 р. в УРСР, як і в усьому

Радянському Союзі, було створено єдину комуністичну організацію дітей –

піонерську.

 

На західних землях стан освіти у цей час змінюється на гірше. У

Галичині, яка стала частиною Польщі, польська влада застала 2500

народних шкіл і близько 500 народних шкіл на Волині та 25 середніх шкіл

у цих краях. Одразу ж у цих українських школах введено як навчальну

польську мову. Українських вчителів замінювали польськими, переводили

углиб Польщі. Як компроміс впроваджували так звані утраквістичні школи,

де половину предметів викладали польською, а половину – українською.

Такі школи закладалися навіть там, де населення було на 90-100 відсотків

українське.

 

Звичайно, погодитися з такою шкільною політикою було не можливо, і на

українських територіях у складі Польщі постійно точилася боротьба за

українську мову та український зміст навчання й виховання молоді, а

також влаштовувалися приватні українські школи. Найбільше опікувалося

ними Українське педагогічне товариство, що від 1926 року називалося

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ