UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПісляосьові культури Стародавнього Сходу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1364
Скачало439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Післяосьові культури Стародавнього Сходу

 

Стародавня Індія. Культура Індії перейнята глибоким змістом і сенсом,

які вільно розпізнає індус в загадкових образах своїх богів і вигадливій

архітектурі стародавніх храмів. Особливу роль в реконструкції культури

Стародавньої Індії відіграють письмові джерела, насамперед найбільш

ранні тексти — «Веди» (відання, знання). Серед них за своїм значенням

виділяється «Рігведа» — сукупність релігійних гімнів. Людина і Бог,

відносини між ними — от що лежить в основі ведійської моделі світу.

Творці гімнів — ріші, священні поети, — і здійснювали цей зв'язок. Саме

їм відкривалася таємниця божественного, саме вони, володіючи особливим

натхненням мудрості і інтуїції, зуміли розглянути світ богів, схований

від простих індійців. Звідси гімни — це і священна оповідь про небесну

обитель, про могутність небожителів, і прохальна молитва, складена і

вимовлена так, щоб допомогти прагнучому.

 

Головним принципом ведійського бачення світу було обожнювання природи як

цілого (співтовариство богів-небожителів) і окремих явищ природного і

соціального життя: Індра — бог грози, могутній воїн; Варуна — бог

світового порядку і справедливості; Агні — бог вогню і домашнього

вогнища; Сома — бог священного напою. Всього до вищих ведійських божеств

прийнято відносити 33 богів. Характерно, що за богами не закріплювалися

атрибутивно визначені функції. Цією відкритістю, незавершеністю

ведійської міфології пояснюється її подальший розвиток в напрямку

створення великих спекулятивно-релігійних, теологічних (включаючи і

тяжіючих до монотеїстичних рішень) і натурфілософських концепцій).

 

Мова може йти в даному випадку про «Брахмани» — заключну (філософську)

частину Вед і «Упанішади» — релігійно-філософські тексти, що пояснюють

таємний зміст Вед. Саме тут ставляться питання про Єдине і творення

світу, про призначення людини, тобто висуваються і обговорюються питання

космології (будови світу), теології (вчення про бога), сотеріології

(вчення про спасіння душі). В даному контексті принциповою виступає та

обставина, що автори ведійських гімнів, переходячи від єдності світу до

його різноманіття, вбачають єдиний закон розгортання цього різноманіття

(одночасно космічний, соціальний і моральний). Важливість цього закону

(іменується рітою або дхармою) полягає в тому, що він, з одного боку,

відкриває шлях до мікрокосмосу — де панує закон воздаяння за добро і зло

— карма, з іншого боку — включає природний порядок в порядок космічний.

Ідея карми, як і ідея вічного круговороту життя, переродження душі

(сансара), направляли міркування про життєвий шлях в русло

самовдосконалення: твоє переродження визначається сумою хорошого і

поганого в житті попередньому. З цим багато сучасних учених пов'язують

характерні для всієї індійської культури визнання спорідненості всього

живого в природі, неутилітарне відношення до неї, прагнення до зміни не

зовнішнього світу, а внутрішнього — самообмеження, самовдосконалення.

 

Однак єдність давньоіндійської культури, яка найчастіше декларується при

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ