ПОШУКОВА РОБОТА
на тему:
Артерії
Аорта (aorta) — найбільша артеріальна судина тіла людини, починається з
лівого шлуночка (Рис. 1). її розділяють на висхідну частину, дугу та
низхідну частину.
Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae) має діаметр 25— ЗО мм та
довжину 40—50 мм. Починається від лівого шлуночка серця і на рівні II
правого реберного хряща переходить у дугу аорти. Висхідна частина аорти
починається розширенням, що має назву цибулини аорти. Від цієї частини
аорти відходять вінцеві артерії, гілки яких широко анастомозують між
собою.
Права вінцева артерія (arteria coronaria dextra) спочатку лежить у
вінцевій борозні між артеріальним конусом правого шлуночка та правим
вушком. Далі вона огинає правий край серця по вінцевій борозні і
переходить на його нижню поверхню. По ходу артерія віддає багато гілочок
до міокарда правого передсердя.
Ліва вінцева артерія (arteria coronaria sinistra) іде між коренем
легеневого стовбура та лівим вушком. Далі ділиться на передню
міжшлуночкову та огинаючі гілки.
Рис. 1. Грудна частина аорти та її гілки:
1 — трахея; 2 — ліва загальна сонна артерія; 3 — ліва підключична
артерія; 4 — дуга аорти; 5 — лівий головний бронх; 6 — задні міжреберні
артерії; 7 — діафрагма; 8 — грудна частина аорти; 9 — стравохід; 10 —
клапани аорти; 11 — висхідна частина аорти; 12 — плечегеловний стовбур;
13 — права підключична артерія; 14 — хребтова артерія; 15 — права
загальна сонна артерія.
Передня міжшлуночкова гілка, розміщуючись у передній міжшлуночковій
борозні серця, доходить до його верхівки. По ходу вона віддає численні
гілочки до міжшлуночкової перегородки та до стінок лівого і правого
шлуночків.
Огинаюча гілка більша за попередню, переходить зліва на діафрагмальну
поверхню серця і по ходу віддає гілочки до м’язів лівого шлуночка та
лівого передсердя.
Дуга аорти (arcus aortae) опуклістю, оберненою догори, доходить до рівня
III грудного хребця. Прямуючи спереду назад та косо справа наліво, дуга
аорти простягається від II правого реберного хряща до лівої поверхні тіл
III — IV грудних хребців, де й переходить у низхідну частину аорти. В
місці переходу нерідко спостерігається невелике звуження — перешийок
аорти.
Від опуклої поверхні дуги аорти відходять три значні артерії
(плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна та ліва підключична
артерії), які забезпечують кровопостачання шиї, голови та верхніх
кінцівок (Рис. 2).
Плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus) має довжину 30-40 мм.
Відходить від початкової частини дуги аорти, йде догори та дещо вправо,
розміщуючись позаду ручки грудини. На рівні правого груднино-ключичного
суглоба стовбур розгалужується на праву загальну сонну та праву
підключичну артерії.
Артерії шиї та голови. Загальна сонна артерія (arteria carotis communis)
справа відходить від плечоголовного стовбура, а зліва — безпосередньо
від дуги аорти. Переходить на шию крізь верхній отвір грудної порожнини
і, розміщуючись позаду грудинно-ключично-соскового м’яза, прилягає
латеральне до внутрішньої яремної вени, присередньо — до трахеї,
стравоходу і гортані та ззаду — до блукаючого нерва. В межах сонного
трикутника, на рівні верхнього краю щитоподібного хряща, загальна сонна
артерія розгалужується на зовнішню та внутрішню сонні артерії (Рис. 3).
Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa), утворившись, іде
догори, розміщуючись дещо допереду та присередньо щодо внутрішньої
сонної артерії. Проходить позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза
та крізь товщу привушної залози і на рівні шийки нижньої щелепи
розгалужується на дві кінцеві гілки: поверхневу вискову та щелепну
артерії.
По ходу зовнішня сонна артерія віддає ряд значних бічних гілок, які за
топографічними особливостями можна поділити на три групи: передню, задню
та присередню.
Передня група гілок зовнішньої сонної артерії. Верхня щитоподібна
артерія (arteria thyroidea superior) відходить від зовнішньої сонної
артерії близько місця її утворення, йдучи догори, далі дугоподібно
загинається, йде донизу та присередньо і вступає у верхній полюс
відповідної частки щитоподібної залози. По ходу артерія віддає гілочки
до прищитоподібних залоз, гортані, під’язикової кістки і до
грудинно-ключично-соскового м’яза
Рис. 2. Артерії голови:
1 — права загальна сонна артерія; 2 — верхня щитоподібна артерія; 3
—внутрішня сонна артерія; 4 — зовнішня сонна артерія; 5 — внутрішня
яремна вена; 6 — язикова артерія; 7 — лицева артерія; 8, 15 — лицева
вена; 9 — защелепна вена; 10, 13 — потилична артерія; 11 — соскоподібний
відросток; 12 — верхньощелепна артерія; 14 — задня вушна артерія; 16 —
привушна протока; 17 — піднижньощелепна залоза; 18 — під’язикова кістка;
19 — щитоподібний хрящ,
Язикова артерія (arteria lingualis) відходить дещо вище від попередньої
артерії, на рівні малого рога під’язикової кістки, йде догори і
присередньо та розгалужується в товщі, язика. Крім того, постачає кров’ю
м’язи дна порожнини рота, під’язикові слинні залози, піднебінні
мигдалики, під’язикову кістку, надгортанник та шкіру передньоверхньої
ділянки шиї.
Лицева артерія (arteria facial is) відходить від зовнішньої сонної
артерії на рівні кута нижньої щелепи, перегинається через край тіла
нижньої щелепи, наперед від жувального м’яза, переходить на лице і,
розміщуючись у товщі мімічних м’язів, іде в напрямі присереднього кута
ока.
Від шийного відрізка лицевої артерії відходять гілочки до носової
частини глотки, м’якого піднебіння, піднебінних мигдаликів,
піднижньощелепної слинної залози, а також до м’язів та шкіри відповідної
ділянки.
У ділянці лиця артерії відходять м’язові та шкірні гілочки, а також
верхня та нижня губні артерії, які анастомозують з однойменними
артеріями протилежного боку і утворюють навколо щілини рота артеріальне
кільце.
Задня група гілок зовнішньої сонної артерії. Потилична артерія (arteria
occipitalis) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні заднього
черевця двочеревцевого м’яза. Розгалужується в ділянці потилиці і віддає
гілочки до навколишніх м’язів, шкіри, вушної раковини і до твердої
оболонки головного мозку.
Задня вушна артерія (arteria auricularis posterior) відходить вище від
потиличної артерії і, йдучи до соскоподібного відростка, віддає гілочки
до вушної раковини, шкіри та м’язів потилиці, а також до стінок
барабанної порожнини.
Присередня група гілок зовнішньої сонної артерії. Висхідна глоткова
артерія (arteria pharyngea ascendens) йде догори до верхньої ділянки
бічної стінки глотки. По ходу віддає гілочки до піднебінного мигдалика,
слухової труби, м’якого піднебіння, стінок барабанної порожнини та до
твердої оболонки головного мозку.
Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії. Поверхнева вискова артерія
(arteria temporalis superficial is), піднімаючись догори, проходить у
товщі привушної залози, попереду зовнішнього слухового ходу. Кінцевий
відрізок розміщується під шкірою вискової ділянки і поділяється тут на
лобову і тім’яну гілки. Артерія постачає кров’ю привушну залозу,
зовнішній слуховий хід, вушну раковину та висковий м’яз, а від своєї
початкової частини віддає поперечну артерію лиця, яка несе кров до
м’язів та шкіри щоки.
Щелепна артерія (arteria maxillaris) — одна з двох кінцевих гілок
зовнішньої сонної артерії. Утворившись на рівні шийки нижньої щелепи,
йде наперед, присередньо та дещо догори, до крило-піднебінної ямки. За
топографічними ознаками щелепну артерію поділяють на три відрізки.
Від І відрізка артерії (близько шийки нижньої щелепи) відходить ряд
гілочок (основна з яких — глибока вушна артерія), що йд? до зовнішнього
слухового ходу і барабанної перетинки, та нижня коміркова артерія, яка
йде до нижньої щелепи.
Рис. 3, Артерії голови та шиї:
1 — плечоголовний стовбур; 2 — трахея; 3 — права загальна сонна артерія;
4 — нижня щитоподібна артерія; 5 — щитоподібна залоза; 6 — глотка; 7 —
щитопід’язикова перетинка; 8 — верхня щитоподібна артерія; 9 — зовнішня
сонна артерія; 10 — язикова артерія; ;1 — лицева артерія; 12 — задні
верхні коміркові артерії; 13 — підочноямкова артерія; 14 — очна артерія;
IS, 20 — внутрішня сонна артерія; 16 — основна артерія; 17 — схил, 18 —
хребтова артерія; 19 — потилична артерія; 21 — підключична артерія. Рис.
4. Артерії головного мозку:
1 — передні мозкові артерії; 2 — передня сполучна артерія; 3 — внутрішня
сонна артерія; 4 ~ середня мозкова артерія; 5 — задня сполучна артерія;
6 — задня мозкова артерія; 7 — основна артерія; 8 — хребтова артерія; 9
— передня спинномозкова артерія; 10 — задня нижня мозочкова артерія.
Від II відрізка щелепної артерії, який розміщений між бічним
крилоподібним та висковим м’язами, відходять такі основні гілки: середня
оболонкова артерія (проходить крізь остистий отвір у порожнину черепа і
живить тверду оболонку головного мозку); глибокі вискові артерії (йдуть
до вискового та жувального м’язів) та щічна артерія (постачає кров’ю
щічний м’яз, деякі мімічні м’язи і слизову оболонку порожнини рота).
Від III (кінцевого) відрізка щелепної артерії відходять такі основні
гілки: підочноямкова артерія (крізь однойменну щілину переходить в очну
ямку, а далі крізь підочноямковий отвір виходить на поверхню лиця);
низхідна піднебінна артерія (йде до глотки, слухової труби, м’якого і
твердого піднебіння та до піднебінного мигдалика) та клинопіднебінна
артерія (проходить через однойменний канал у порожнину носа і постачає
кров’ю задні відділи слизової оболонки).
Внутрішня сонна артерія (arteria carotis interna) е продовженням
загальної сонної артерії. Йде догори вздовж бічної стінки глотки,
переходить у порожнину черепа через сонний канал і віддає кілька
основних гілок.
Очна артерія (arteria ophthalmica) проходить через зоровий канал до
присередньої стінки очної ямки, де й розпадається на кінцеві гілки. Одна
з основних гілок очної артерії — центральна артерія сітківки, яка йде в
очне яблуко в товщі зорового нерва. Інші гілки очної артерії живлять
м’язи очного яблука, слізну залозу, повіки, слизову оболонку носа і
решітчастого лабіринту, шкіру, м’язи лобової ділянки та тверду оболонку
головного мозку.
Передня артерія мозку (arteria cerebri anterior) розгалужується на
внутрішній поверхні лобової і потиличної часток півкуль великого мозку
(Рис. 4).
Середня артерія мозку (arteria cerebri media) найбільша з гілок
внутрішньої сонної артерії. Спочатку проходить у глибині бічної борозни,
далі йде до верхньобічної поверхні півкулі великого мозку. По ходу
віддає гілочки до лобової, тім’яної та вискової часток великого мозку.
Задня сполучна артерія (arteria communicans posterior) йде назад і
зливається із задньою артерією мозку.
Підключична артерія (arteria subclavia) починається справа від
плечоголовного стовбура, а зліва — від дуги аорти. Йде догори і
латеральне, переходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки, де
розміщується позаду верхівки легені, а далі проходить між переднім та
середнім драбинчастими м’язами і, перегинаючись через І ребро, виходить
з-під ключиці в пахвову ділянку, де дістає назву пахвової артерії. За
топографічними ознаками підключичну артерію поділяють на три відрізки:
до входу в міждрабинчастий простір, у межах міждрабинчастого простору та
від міждрабинчастого простору до верхнього отвору пахвової ямки.
Гілки першого відрізка підключичної артерії. Хребтова артерія (arteria
vertebralis) йде догори та дещо назад, проходить у поперечний отвір VI
шийного хребця і далі вгору через поперечні отвори V—І шийних хребців.
Далі переходить через великий отвір потиличної кістки в порожнину черепа
і, з’єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну
артерію.
Від хребтової артерії відходять такі гілки: передня та задня
спинномозкові артерії, задня нижня мозочкова артерія, а також гілочки до
передхребтових м’язів шиї і спинномозкові гілки.
Основна артерія (arteria basilaris), розміщуючись на схилі, прилягає до
основної борозни моста. Біля переднього краю моста артерія ділиться на
праву та ліву задні мозкові артерії. Від основної артерії відходять такі
гілки: артерія лабіринту (йде до внутрішнього вуха); верхня мозочкова
артерія; передня нижня мозочкова артерія та гілки до моста.
Задні мозкові артерії (arterial cerebri posteriores) йдуть назовні та
наперед, далі повертають назад і розгалужуються в речовині потиличної
частки півкулі головного мозку.
Артеріальне коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri) розміщене
на основі мозку, навколо турецького сідла (див. Рис. 4). Від правої і
лівої внутрішніх сонних артерій відходять назад та дещо досередини
відповідно права та ліва задні сполучні артерії.
Кожна з них з’єднується з відповідною задньою артерією мозку. Права та
ліва передні артерії мозку анастомозують між собою за допомогою
передньої сполучної артерії. Від утвореного таким чином артеріального
кола великого мозку відходить багато бічних гілочок, які забезпечують
кров’ю навколишні структури мозку.
Артеріальне коло головного мозку забезпечує кровопостачання всіх
відділів мозку в разі припинення течії крові (з різних причин) по одній
з основних артерій (внутрішній сонній або хребтовій), які живлять мозок.
Внутрішня грудна артерія (arteria thoracica interna) йде донизу по
задній поверхні реберних хрящів, на 1 см латеральніше краю грудини, і на
рівні VII ребра розгалужується на кінцеві гілки: м’язово-діафрагмальну
артерію та верхню надчеревну артерію.
Крім кінцевих гілок від внутрішньої грудної артерії відходять
осердно-діафрагмальна артерія, а також гілочки до жирової тканини
переднього середостіння, загрудинної залози, бронхів, грудини та до
грудної залози.
Осердно-діафрагмальна артерія йде разом з діафрагмальним нервом до
діафрагми та осердя.
М’язово-діафрагмальна артерія йде по краю реберної частини діафрагми,
віддає гілочки до неї, а також до ребер, м’язів стінки живота,
міжреберних м’язів та до шкіри.
Верхня надчеревна артерія (arteria epigastrica superior), прямуючи
донизу, проходить діафрагму та задню стінку піхви прямого м’яза живота,
йде по задній поверхні його і на рівні пупка анастомозує з однойменною
нижньою артерією. По ходу артерія віддає гілочки до прямого м’яза
живота, до піхви його і до пупкової ділянки.
Щитошийний стовбур (truncus thyrocervicalis) товстий, 15 мм завдовжки
стовбур, який звичайно розгалужується на три гілки: нижню щитоподібну
артерію (йде до нижнього полюса щитоподібної залози і, в свою чергу,
віддає нижню гортанну артерію, гілки до стравоходу і трахеї); висхідну
шийну артерію (йде догори по передній поверхні переднього драбинчастого
м’яза і віддає гілочки до передхребтових м’язів, до глибоких м’язів
потилиці і спинного мозку); надлопаткову артерію (йде назовні та дещо
донизу, досягає вирізки лопатки і переходить у надоєну ямку, де й
розгалужується на гілочки до м’язів над- і підосних ямок і плечового
суглоба).
Гілки другого відрізка підключичної артерії. Реберно-шийний стовбур
(truncus costocervicalis) спочатку йде назад та догори і близько місця
утворення розгалужується на дві гілки: глибоку шийну артерію (забезпечує
кров’ю глибокі м’язи потилиці, спини та спинний мозок) та найвищу
міжреберну артерію (яка віддає гілочки до І і II міжреберних проміжків).
Гілка третього відрізка підключичної артерії. Поперечна артерія шиї
(arteria transversa colli) йде назад та назовні і, розгалужуючись,
живить прилягаючі м’язи та шкіру.
Артерії верхньої кінцівки. Пахвова артерія (arteria axillaris) є
безпосереднім продовженням підключичної і розміщується у пах вовій ямці.
За топографічними ознаками артерію умовно поділяють на три частини
відповідно до трьох трикутників, які визначаються на передній стінці
пахвової ямки. Перша частина лежить між нижнім краєм ключиці і верхнім
краєм малого грудного м’яза; друга — між верхнім та нижнім краями малого
грудного м’яза, а третя — між нижнім краєм малого грудного та нижнім
краєм великого грудного м’язів (Рис. 5).
Гілки першої частини пахвової артерії. Найвища грудна артерія (arteria
thoracica suprema) незначна, йде донизу і присередньо і живить грудну
залозу та м’язи (два верхніх міжреберних, передній зубчастий, малий і
великий грудні).
Грудонадплечова артерія (arteria thoracoacromialis) прохедить е глибини
до поверхні ключично-грудну фасцію і ділиться на гілки, які йдуть до
плечового суглоба, ключиці, надплечового відростка та до м’язів
(дельтоподібного та грудних).
Бічна грудна артерія (arteria thoracica lateralis) йде донизу по бічній
стінці грудної клітки і забезпечує кров’ю грудну залозу, навколишні
тканини, лімфатичні вузли пахвової ямки та м’язи (малий грудний та
передній зубчастий). Це гілка другої частини пахвової артерії.
Гілки третьої частини пахвової артерії. Підлопаткова артерія (arteria
subscapularis) йде донизу, розгалужується на дві гілки: огинаючу артерію
лопатки (проходить крізь тристоронній отвір, іде в підосну ямку і
розгалужується в м’язах, які розміщені в ній); гру-доспинну артерію (йде
до нижнього кута лопатки і закінчується в товщі найширшого м’яза спини).
Передня огинаюча артерія плеча (arteria circumflexa humeri anterior) йде
назад і назовні, огинаючи спереду плечову кістку, і живить прилягаючі
м’язи.
Задня огинаюча артерія плеча (arteria circumflexa humeri posterior)
значно більша за попередню артерію. Йде донизу, проходить крізь
чотиристоронній отвір, огинає задню поверхню хірургічної шийки плечової
кістки і розгалужується в сумці плечового суглоба, дельтоподібному м’язі
та шкірі дельтоподібної ділянки.
Плечова артерія (arteria brachialis) є безпосереднім продовженням
пахвової артерії (див. Рис. 5). На плечі йде у складі судинно-нервового
пучка, розміщуючись у присередній борозні двоголового м’яза плеча, а в
межах ліктьової ямки ділиться на кінцеві гілки: променеву та ліктьову
артерії.
Плечова артерія по ходу віддає три великі гілки: глибоку артерію плеча,
верхню і нижню ліктьові бокові артерії, а також багато дрібних гілочок
до оточуючих артерію утворів.
Глибока артерія плеча (arteria profunda brachii) відходить від верхньої
третини плечової артерії і разом з променевим нервом спірально огинає
задню поверхню плечової кістки. По всій довжині від артерії відходять
гілочки до плечового суглоба, до м’язів (дельтоподібного і триголового
м’язів плеча), а також живні артерії плечової кістки.
Кінцевими гілками глибокої артерії плеча є середня бокова артерія та
променева бокова артерія. Обидві ці артерії йдуть донизу і беруть участь
в утворенні ліктьової суглобової сітки.
Верхня ліктьова бокова артерія (arteria collateral is ulnaris superior)
йде донизу в супроводі ліктьового нерва, проходить присередню міжм’язову
перегородку плеча і лягає в задню присередню ліктьову борозну. Від
артерії відходять гілочки до плечового та триголового м’язів, до шкіри
та гілочки, які беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки.
Нижня ліктьова бокова артерія (arteria collateralis ulnaris inferior)
значно менша за попередню. Йде донизу по передній поверхні плечового
м’яза, до присереднього виростка плечової кістки і бере участь в
утворенні ліктьової суглобової сітки. Крім того, артерія віддає гілочки
до плечового та триголового м’язів плеча.
Променева артерія (arteria radialis) відходить до плечової артерії в
ділянці ліктьової ямки. Йдучи донизу, розміщується у променевій борозні
передпліччя. У нижній третині борозни артерія лежить поверхнево (під
шкірою і фасцією), і тому саме тут її промацують при визначенні пульсу.
На рівні шилоподібного відростка артерія відхиляється назад, переходить
на тил кисті, проходить через м’язи І міжлальцевого проміжку і виходить
на долоню кисті. Далі променева артерія повертає в бік ліктьового краю,
бере участь в утворенні глибокої долонної дуги і віддає гілку до
поверхневої долонної дуги.
По ходу променева артерія крім значної кількості м’язових гілочок віддає
ще такі гілки: променеву поворотну артерію — йде догори та назовні, між
плечовим і плечопроменевим м’язами, віддає гілочки навколишнім м’язам та
бере участь в утворенні ліктьової суглобової сітки; долонну зап’ясткову
гілку — йде в бік ліктьового краю передпліччя; поверхневу долонну гілку
— йде донизу, над м’язами підвищення великого пальця або пронизує товщу
їх і, анастомозуючи з ліктьовою артерією, утворює поверхневу долонну
дугу. По ходу віддає гілки до м’язів підвищення великого пальця та до
шкіри цієї ж ділянки; тильну зап’ясткову гілку — йде на тильну поверхню
кисті, в бік її ліктьового краю і бере участь в утворенні сітки
зап’ястка; головну артерію великого пальця — живить І палець та
променеву сторону II пальця.
Ліктьова артерія (arteria ulnaris) дещо товща за променеву і є мовби
продовженням плечової артерії. Майже по всій довжині передпліччя
розміщується в борозні між ліктьовим м’язом — згиначем зап’ястка та
поверхневим м’язом — згиначем пальців, а далі проходить під долонним
апоневрозом і утворює поверхневу долонну дугу (разом з поверхневою
долонною гілкою променевої артерії).
Основні гілки ліктьової артерії. Ліктьова поворотна артерія (arteria
recurrens ulnaris) йде догори та присередньо. Віддає гілочки до м’язів
передпліччя, які починаються від присереднього виростка плеча, і бере
участь в утворенні ліктьової суглобової сітки,
Загальна міжкісткова артерія (arteria interdssea communis) йде дистальне
і близько від свого початку поділяється на передню та задню міжкісткові
артерії. Передня міжкісткова артерія йде донизу по передній поверхні
міжкісткової перетинки передпліччя. Біля верхнього краю квадратного
м’яза-привертача артерія пронизує згадану перетинку, виходить на її
тильну поверхню і бере участь в утворенні тильної сітки зап’ястка. По
ходу артерія віддає гілочки до м’язів і кісток передпліччя, а також
серединну артерію, яка живить однойменний нерв. Задня міжкісткова
артерія близько від місця утворення пронизує міжкісткову перетинку
передпліччя, виходить на тильну поверхню її і розташовується між
поверхневими та глибокими м’язами задньої ділянки передпліччя. Артерія
віддає гілочки до навколишніх м’язів та поворотну міжкісткову артерію,
яка, йдучи догори, віддає м’язові гілочки та бере участь в утворенні
ліктьової суглобової сітки.
Крім того, від ліктьової артерії відходять гілки до м’язів передпліччя:
долонна зап’ясткова гілка, тильна зап’ясткова гілка, яка бере участь в
утворенні тильної сітки зап’ястка, та глибока долонна гілка, яка,
з’єднуючись з кінцевою гілкою променевої артерії, бере участь в
утворенні глибокої долонної дуги.
Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis) утворюється
ліктьовою артерією та поверхневою долонною гілкою променевої артерії.
Дуга розміщена за долонним апоневрозом на сухожилках м’язів — згиначів
пальців. Від неї відходить чотири спільні долонні пальцеві артерії,
кожна з яких іде до відповідного міжпаль-цевого проміжку і на рівні
головок п’ясткових кісток розгалужується на дві власні долонні пальцеві
артерії, які живлять долонну поверхню II—V пальців.
Глибока долонна дуга (arcus pal maris profundus) розміщена глибше (за
сухожилками поверхневого та глибокого м’язів — згиначів пальців) та
проксимальніше за поверхневу долонну дугу. В утворенні дуги беруть
участь променева артерія та глибока долонна гілка ліктьової артерії.
Від глибокої долонної дуги відходять три долонні п’ясткові артерії,
кожна з яких, на рівні головок п’ясткових кісток, впадає у відповідну
спільну долонну пальцеву артерію.
Артеріальні сітки. Від головних артеріальних стовбурів верхньої кінцівки
відходять гілочки, які анастомозують між собою і утворюють судинні
сітки, які особливо чітко виражені в ділянці суглобів (плечового й
ліктьового) та на кисті.
У ділянці плечового суглоба утворена надплечова сітка, в межах
ліктьового суглоба — ліктьова суглобова сітка, а в ділянці кисті —
тильна сітка зап’ястка.
Грудна частина аорти (pars thoracica aortae) розміщується в задньому
середостінні, вздовж хребтового стовпа. Починається на рівні IV грудного
хребця, а на рівні VIII—IX грудних хребців проходить діафрагму і
переходить у черевну частину аорти.
До грудної частини аорти з правого боку прилягає грудна протока і
непарна вена, зліва — півнепарна вена та спереду — лівий бронх.
Стравохід має різні відношення до грудної частини аорти. Так, верхня
третина його лежить справа від неї, середня — спереду, а нижня — зліва
від аорти.
Гілки грудної частини аорти. Бронхіальні гілки — дві — чотири тоненькі
гілочки, які йдуть до воріт легень і розгалужуються разом із бронхами.
Забезпечують кров’ю також плевру, стравохід, осердя та бронхолегеневі
лімфатичні вузли.
Стравохідні гілки — три — шість гілочок, які йдуть до грудної частини
стравоходу.
Осердні гілки — тоненькі гілочки, які йдуть до задньої стінки осердя.
Середостінні гілки — численні дрібні гілочки, які йдуть до жирової
тканини та лімфатичних вузлів середостіння.
Верхні діафрагмальні артерії — два стовбури (правий та лівий), які
забезпечують кров’ю верхню поверхню поперекової частини діафрагми і
частково осердя.
Задні міжреберні артерії (III—IX) проходять у III—XI міжреберних
проміжках правого та лівого боків грудної клітки. Живлять м’язи
(міжреберні, спини та черевної стінки), шкіру відповідних ділянок,
спинний мозок, діафрагму та грудну залозу.
Черевна частина аорти (pars abdominal is aortae) починається на рівні
XII грудного хребця, йде заочеревинно донизу по передній поверхні
поперекових хребців, дещо вліво від серединної лінії і на рівні IV
поперекового хребця розділяється на праву і ліву загальні клубові
артерії (Рис. 6).
Основні гілки черевної частини аорти умовно поділяють на органні
(непарні), які живлять переважно органи порожнини живота, та пристінкові
(парні), що йдуть в основному до стінок порожнини живота.
Пристінкові гілки черевної частини аорти. Нижні діафрагмальні артерії
йдуть по нижній поверхні діафрагми і віддають гілочки до неї, а, крім
того, кожна з артерій віддає верхню надниркову артерію до надниркової
залози.
Поперекові артерії — чотири пари артерій, що йдуть поперечно і
латеральне і віддають гілочки до м’язів спини й попереку, до шкіри
відповідної ділянки і спинного мозку.
Серединна крижова артерія є безпосереднім продовженням черевної частини
аорти. У вигляді тонкого, непостійного стовбура спускається в таз.
Живить крижову кістку, куприк та прилягаючі м’язи.
Рис. 6. Черевна частина аорти:
1 — стравохід; 2 — черевний стовбур; 3 — селезінкова артерія; 4 —
надниркова залоза (ліва); 5 — верхня брижова артерія; 6 — ниркова
артерія (ліва); 7 — ліва нирка; 8 — яєчкові (у жінок — яєчникові)
артерії; 9 — лівий сечовід; 10 — нижня брижова артерія; 11 — квадратний
м’яз попереку; 12 — великий поперековий м’яз; 13 — клубовий гребінь; 14
— серединна крижова артерія; 15 — зовнішня клубова артерія; 16 — ліва
внутрішня клубова артерія; 17 — ліва пахвинна зв’язка; 18 — зовнішні
клубові вени (перерізані); 19 — стегнова вена; 20 — сечовий міхур; 21 —
пряма кишка; 22 — права загальна клубова артерія; 23 — поперекові
артерії; 24 — черевна частина аорти; 25 — загальна печінкова артерія; 26
— ліва шлункова артерія; 27. 29 — нижня порожниста вена; 28 —
діафрагма. Рис. 7. Верхня та нижня брижові артерії:
1 — поперечна ободова кишка; 2 — підшлункова залоза; 3 — черевна частина
аорти: 4 — нижня брижова артерія та її гілки; 5 — тонка кишка; 6 —
верхня брижова артерія та її гілки.
Органні гілки черевної частини аорти. Черевний стовбур (triincus
celiacus) товстий, 10—20 мм завдовжки. Відходить від черевної частини
аорти на рівні XII грудного хребця, йде допереду і заочеревинно
розділяється на три гілки: ліву шлункову, загальну печінкову та
селезінкову артерії.
Ліва шлункова артерія — найтонша з гілок черевного стовбура. Йде дещо
догори та вліво, підходить до малої кривини шлунка, спускається по ній
управо і анастомозує з однойменною правою артерією. Артерія живить
черевну частину стравоходу та шлунок.
Загальна печінкова артерія йде вправо по верхньому краю підшлункової
залози, входить між листками малого сальника і розгалужується на власну
печінкову і шлунково-дванадцятипалу артерії.
Власна печінкова артерія біля воріт печінки розділяється на праву та
ліву гілки, які входять у печінку. Від правої гілки артерії відходить
міхурова артерія, яка йде до жовчного міхура. Від основного стовбура
власної печінкової артерії відходить права шлункова артерія, незначної
товщини, йде по малій кривині шлунка справа наліво. Забезпечує кров’ю
шлунок й анастомозує з однойменною лівою артерією.
Шлунково-дванадцятипала артерія йде донизу, позаду пілоричної частини
шлунка і розділяється на верхню підшлунково-дванадцятипалу артерію, яка
віддає гілочки до підшлункової залози та дванадцятипалої кишки, і праву
шлунково-сальникову артерію, яка йде вздовж великої кривини шлунка (між
листками великого сальника), живить кров’ю шлунок і великий сальник та
анастомозує з однойменною лівою артерією.
Селезінкова артерія. — найтовша гілка черевного стовбура, що розміщена
вздовж верхнього краю тіла та хвоста підшлункової залози і кількома
гілками вступає у ворота селезінки.
Від селезінкової артерії відходять гілочки до підшлункової залози,
короткі шлункові артерії, що йдуть до дна шлунка, та ліва
шлунково-сальникова артерія, що йде донизу, в напрямі до великої кривини
шлунка, а далі, розміщуючись на цій кривині, анастомозує з однойменною
правою артерією. Віддає гілочки до шлунка та великого сальника.
Верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior) відходить від
черевної частини аорти дещо нижче від відходження черевного стовбура
(Рис. 7). Йде донизу, до кореня брижі тонкої кишки, проходить між
листками цієї брижі і віддає кілька артерій.
Нижні підшлунково-дванадцятипалі артерії йдуть донизу і направо,
огинають головку підшлункової залози та віддають гілочки до неї та до
дванадцятипалої кишки.
Порожньокишкові артерії складаються з 10—12 стовбурців, як» йдуть до
порожньої кишки в товщі її брижі.
Клубово-кишкові артерії — 7—8 стовбурців, які йдуть до клубової кишки.
Клубово-ободова артерія йде вправо та донизу, за парієтальним листком
очеревини задньої стінки живота. Розділяється на два стовбури, які
віддають гілочки до кінцевого відрізка клубової кишки, сліпої кишки та
червоподібного відростка.
Права ободова артерія йде майже поперечно до присереднього краю
висхідної ободової кишки.
Середня ободова артерія йде до поперечної ободової кишки між листками її
брижі.
Нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior) відходить від
черевної частини аорти на рівні III поперекового хребця (див. рис. 123).
Йде позаду очеревини вліво та вниз і віддає кілька судин.
Ліва ободова артерія йде до низхідної ободової кишки.
Сигмоподібні артерії — звичайно кілька артерій, які йдуть донизу,
вступають у брижу сигмоподібної ободової кишки і живлять одгойменну
кишку.
Верхня прямокишкова артерія — кінцева гілка нижньої брижо-всї артерії.
Йде донизу і живить верхню частину прямої кишки.
Середня надниркова артерія (arteria suprarenal is media) парна невелика
артерія. Відходить від черевної частини аорти дещо нижче від місця
відходження верхньої брижової артерії. Йде поперечно до відповідної
надниркової залози.
Ниркова артерія (arteria renalis) парна, значної товщини. Відходить від
черевної частини аорти майже під прямим кутом, на рівні II поперекового
хребця. Йде до нирки і біля ЇЇ воріт розгалужується на 4—5 гілок, які і
входять у речовину нирки. Від кожної з ниркових артерій відходять нижня
надниркова артерія та гілочки до сечоводу.
Яєчкові артерії (arteria testicularis; Рис. 8) або яєчникові артерії
(arteria ovarica),— парні, тонкі, довгі стовбури, що відходять від
черевної частини аорти дещо нижче від місця відходження ниркових
артерій. По ходу віддають гілочки до сечоводу. Яєчкова артерія проходить
у пахвинний канал і у складі сім’яного канатика доходить до яєчка.
Яєчникова артерія йде до яєчника між листками широкої маткової зв’язки.
Загальна клубова артерія (arteria iliaca communis) парна артерія, 5—6 см
завдовжки. Відходить від черевної частини аорти на рівні IV поперекового
хребця, йде донизу і назовні і на рівні крижово-клубового суглоба
поділяється на зовнішню та внутрішню клубові артерії.
Зовнішня клубова артерія (arteria iliaca externa) йде по присередньому
краю великого поперекового м’яза донизу, проходить під пахвинною
зв’язкою і продовжується у стегнову артерію. По ходу артерія віддає
гілочки до великого поперекового м’яза, нижню надчеревну артерію та
глибоку огинаючу клубову артерію.
Нижня надчеревна артерія йде догори та присередньо по задній поверхні
передньої черевної стінки. По ходу віддає гілочки до прямого м’яза
живота та артерію підвішуючого м’яза яєчка у чоловіків або артерію
круглої маткової зв’язки у жінок.
Глибока огинаюча клубова артерія йде назовні та догори, вздовж пахвинної
зв’язки, а далі — вздовж клубового гребеня. Віддає гілочки до м’язів
передньобічної стінки живота.
Внутрішня клубова артерія (arteria iliaca interna) йде донизу, в
порожнину малого таза, і на рівні верхнього краю великого сідничного
отвору поділяється на передній та задній стовбури. Від переднього
стовбура звичайно відходять органні гілки, а від заднього — пристінкові.
Органні гілки внутрішньої клубової артерії. Пупкова артерія йде наперед
по бічній стінці таза, а далі під очеревину в товщі при-середньої
пупкової складки і доходить до пупка. Після народження більша частина
артерії облітерується, а початковий відрізок артерії функціонує все
життя і віддає гілочки до сечоводу та верхні міхурові артерії, які йдуть
до верхніх відділів сечового міхура.
Артерія сім’явиносної протоки йде наперед і, досягнувши сім’я-виносної
протоки, супроводить та живить її.
Рис. 8. Артерії та вени органів порожнини таза жінки:
1 — нижня порожниста вена; 2 — черевна частина аорти; 3 — ліві яєчникові
артерія та вени; 4 — ліва загальна клубова артерія; 5 — ліва внутрішня
клубова вена; 6 — ліва внутрішня клубова артерія; 7 — пряма кишка; 5 —
ліва верхня сіднична артерія; 9 — середні прямокишкові артерія та вени;
10 — нижня міхурова артерія; 11 — маткове венозне сплетення; 12 — міху
рове венозне сплетення; 13 — сечовий міхур; 14 — яєчник (правий); 15 —
права зовнішня клубова вена; 16 — права зовнішня клубава артерія; 17 —
нижні надчеревні артерія та вени; 18 — праві яєчникові артерія і вени.
Рис. 9. Права стегнова артерія:
1,3 — стегнова артерія; 2 — присередня огинаюча артерія стегна; 4 —
привідний каналі 5 — низхідна артерія коліна; 6 — суглобова сітка
коліна; 7, S, 9 — пронизні артерії; 10 — низхідна гілка бічної огинаючої
артерії стегна; 11 — бічна огинаюча артерія стегна; 12 — висхідна гілка
бічної огинаючої артерії стегна; 13 — глибока артерія стегна; 14 —
пахвинна зв’язка.
Маткова артерія йде між листками широкої маткової зв’язки, до бічної
стінки матки, на рівні її шийки. В цьому місці від артерії відходить
піхвова артерія, яка йде донизу по передньобічній стінці піхви. Основний
стовбур маткової артерії, піднімаючись догори по бічній стінці матки,
віддає багато гілок до неї, а також трубну та яєчникову гілки.
Середня прямокишкова артерія — мала, непостійна артерія. Живить кров’ю
ампулу прямої кишки, передміхурову залозу та сім’яні міхурці.
Внутрішня соромітна артерія йде донизу та назовні і виходить з малого
таза через підгрушоподібний проміжок, а далі через малий сідничний отвір
переходить у сідничнопрямокишкову яму. В цьому місці артерія поділяється
на нижню прямокшикову артерію, яка забезпечує кров’ю нижній відрізок
прямої кишки; спинкову артерію статевого члена (клітора) та на глибоку
артерію статевого члена (клітора). Від внутрішньої соромітної артерії
відходить ще багато гілок до зовнішніх статевих органів.
Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії. Клубово-поперекова
артерія прямує догори і назад, розміщуючись під великим поперековим
м’язом. Віддає гілочки до згаданого м’яза, тазової кістки та кульшового
суглоба.
Бічні крижові артерії спочатку йдуть присередньо, а далі спускаються по
тазовій поверхні крижової кістки. По ходу віддають гілочки до крижової
кістки, спинного мозку, шкіри ділянки крижової кістки, великого
поперекового м’яза та до м’яза — підіймача відхідника.
Верхня сіднична артерія — найбільша з гілок внутрішньої клубової
артерії. З порожнини таза виходить через надгрушоподібний проміжок і
вступає в сідничну ділянку. Віддає гілки до м’язів цієї ділянки та до
кульшового суглоба.
Нижня сіднична артерія йде по передній поверхні грушоподібного м’яза,
виходить з порожнини таза через підгрушоподібний проміжок і переходить у
сідничну ділянку. Віддає гілочки до шкіри та м’язів сідничної ділянки,
кульшового суглоба, а також супутню артерію сідничного нерва, яка живить
однойменний нерв.
Затульна артерія йде наперед по бічній стінці малого таза і через
затульний канал виходить до ділянки присередніх м’язів стегна. Гілки
артерії забезпечують кров’ю сідничну кістку, кульшовий суглоб, затульний
м’яз та присередні м’язи стегна.
Стггнова артерія (arteria femoralis) є безпосереднім продовженням
зовнішньої клубової артерії (Рис. 9). У верхній третині стегна артерія
розміщена в стегновому трикутнику, а далі, йдучи донизу, переходить у
привідний канал, де лежить разом з однойменною веною та прихованим
нервом. Вийшовши з каналу, артерія продовжується в підколінну артерію.
Від стегнової артерії відходить багато гілок, які живлять стегно та
передню стінку живота.
Поверхнева надчеревна артерія піднімається в підшкірній жировій тканині
передньої черевної стінки в напрямі до пупка і живить оточуючі тканини.
Поверхнева огинаюча клубова артерія йде вздовж пахвинної зв’язки, в
напрямі до передньої верхньої клубової ості. Віддає гілки до шкіри
відповідної ділянки, прилягаючих м’язів та поверхневих пахвинних
лімфатичних вузлів.
Зовнішня соромітна артерія — два-три тоненькі стовбурці, які йдуть
присередньо та дещо догори і розгалужуються в шкірі лобкової ділянки,
мошонки або великих соромітних губ.
Глибока артерія стегна — найбільша гілка стегнової артерії. Відходить
від стегнової артерії на 30—40 мм нижче від пахвинної зв’язки. Спочатку
йде назовні, а далі — донизу, позаду стегнової артерії і закінчується в
м’язах задньої групи стегна. Артерія віддає багато гілок; найважливіші з
них наведено нижче.
Присередня огинаюча артерія стегна йде поперечно досередини, обходить
шийку стегнової кістки з внутрішнього боку і розгалужується в м’язах,
які приводять стегно. Живить також кульшовий суглоб та м’язи задньої
групи стегна.
Бічна огинаюча артерія стегна йде в напрямі до великого вертлюга. По
ходу віддає гілки, які живлять деякі м’язи передньої групи стегна і
сідничної ділянки, стегнову кістку і кульшовий суглоб.
Пронизні артерії — частіше три артерії, розташовані між м’язами задньої
групи стегна, живлять їх, а також віддають гілки до сідничних, привідних
та м’язів задньої групи стегна, а також до стегнової кістки.
Низхідна артерія коліна відходить від стегнової артерії в привідному
каналі, виходить крізь його передній отвір і живить навколишні м’язи,
сумку колінного суглоба, а також бере участь в утворенні суглобової
сітки коліна.
Підколінна артерія (arteria poplitea) є безпосереднім продовженням
стегнової. Йде по дну підколінної ямки, розміщуючись на стегновій
кістці, а нижче — на стінці капсули колінного суглоба. На рівні нижнього
краю підколінного м’яза артерія вступає в гомілково-підколінний канал,
де й поділяється на передні® та задню великогомілкові артерії.
Основні гілки підколінної артерії. Бічна верхня артерія коліна йде
назовні, в напрямі до бічного виростка, де й розгалужується на ряд
гілок, які беруть участь в утворенні суглобової сітки коліна.
Присередня верхня артерія коліна йде наперед над присереднім виростком,
огинає з внутрішнього боку стегнову кістку і, розгалужуючись, бере
участь в утворенні суглобової сітки коліна.
Середня артерія коліна йде наперед, пронизує капсулу колінного суглоба і
віддає гілочки до її синовіальної оболонки та до схрещених зв’язок
коліна.
Бічна нижня артерія коліна огинає колінний суглоб вище від головки
малогомілкової кістки, виходить на передню поверхню коліна і бере участь
в утворенні суглобової сітки коліна.
Присередня нижня артерія коліна огинає присередньо колінний суглоб, її
кінцеві гілки утворюють суглобову сітку коліна.
Литкові артерії — два або більше тонких стовбурців, які йдуть до
однойменного м’яза та шкіри відповідної ділянки.
Передня великогомілкова артерія (arteria tibialis anterior) йде наперед,
проходить у проксимальній частині міжкісткову перетинку і виходить на
передню поверхню гомілки (Рис. 10). Розміщуючись між м’язами гомілки,
артерія переходить на тил стопи і дістає назву тильної артерії стопи. По
ходу передня великогомілкова артерія віддає багато гілок до м’язів та
шкіри передньої ділянки гомілки, а також кілька артерій.
Задня поворотна великогомілкова артерія непостійна, йде до колінного
суглоба і бере участь в утворенні суглобової сітки коліна.
Передня поворотна великогомілкова артерія розміщується на передній
поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і бере участь в
утворенні суглобової сітки коліна.
Бічна передня кісточкова артерія йде на передню поверхню бічної
кісточки, де й бере участь в утворенні бічної кісточкової сітки.
Присередня передня кісточкова артерія проходить на передню поверхню
присередньої кісточки і утворює присередню кісточкову сітку.
Тильна артерія стопи є безпосереднім продовженням передньої
великогомілкової артерії. Розміщуючись на кістках та зв’язках тилу
стопи, йде в напрямі до І міжплеснового проміжку і віддає гілки до
навколишніх м’язів та шкіри.
Задня великогомілкова артерія (arteria tibialis posterior) є
безпосереднім продовженням підколінної артерії (див. Рис. 10). Йде
донизу, проходить гомілковостоп-ний канал і під присередньою кісточкою
поділяється на дві кінцеві гілки: присередню та бічну підошовні артерії.
По ходу від задньої великогомілкової артерії відходить кілька основних
гілок.
Малогомілкова артерія — найбільша з гілок. Відійшовши від початкового
відрізка задньої великогомілкової артерії, йде донизу та латеральне, по
задній поверхні великогомілкової кістки, поряд із малогомілковою
кісткою. Гілки артерії живлять навколишні тканини і беруть участь в
утворенні бічної кісточкової сітки.
Присередня підошовна артерія йде по присередньому краю підошовної
поверхні стопи, в напрямі до І плеснової кістки. Віддає гілки до
навколишніх м’язів, зв’язок та кісток.
Бічна підошовна артерія діаметром більша за попередню. Йде на підошовну
поверхню стопи, дещо дугоподібно до бічного краю стопи. Далі проходить
наперед, до основи V плеснової кістки, повертає присередньо і утворює
підошовну дугу. Від підошовної дуги відходять чотири підошовні плеснові
артерії, напрямлені вперед, у проміжок між плесновими кістками.
Дистальне, на рівні основи ближчих фаланг, кожна з підошовних плеснових
артерій поділяється на дві власні підошовні пальцеві артерії, які йдуть
по обернених один до одного краях пальців.
Артеріальні сітки нижньої кінцівки. Анастомози між великими
артеріальними стовбурами та їхніми гілками утворюють артеріальні сітки,
які особливо чітко виражені в ділянках суглобів. Основні з них:
суглобова сітка коліна, присередня кісточкова сітка, бічна кісточкова
сітка та п’яткова сітка, розміщена на задній поверхні горба п’яткової
кістки.
Список використаної літератури
Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.
Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.
Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
М.Р.Сапин, Г.Л.Билич “Анатомия человека” книга 2 “Внутренние органы.
Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная
системы)”. – Москва, Оникс-Альянс-В, 1999 г.
Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, «Медицина»,
1995 г.
Рис. 5. Артерії верхньої кінцівки:
1 — плечоголовний стовбур; 2 — підключична артерія; 3 — загальна сонна
артерія; 4 — пахвова артерія; 5 — плечова артерія; 6 — живні артерії
плечової кістки; 7 — променева артерія; 8, 15 — долонна зап’ясткова
гілка; S — долонні п’ясткові артерії; 10 — головна артерія великого
пальця; 11 — власні долонні пальцеві артерії; 12 — спільні долонні
пальцеві артерії; 13 — поверхнева долонна дуга; 14 — глибока долонна
дуга; 16 — ліктьова артерія; 17 — загальна міжкісткова артерія.
Рис. 10. Артерії задньої поверхні гомілки:
1 — двоголовий м’яз стегна (відрізаний); 2 — підколінна артерія; З, 10 —
литковий м’яз; 4 — передня великогомілкова артерія; 5 — задня
великогомілкова артерія; 6 — малогомілкова артерія; 7 — п’ятковий
сухожилок; 8 —довгий м’яз — згинач великого пальця; 9 — камбалоподібний
м’яз; 11 — півперетинчастий м’яз.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
