РЕФЕРАТ
на тему:
Вікові, статеві, індивідуальні особливості м’язів лиця та жувальних
м’язів
У новонароджених надчерепний м’яз розвинений добре, але сухожилковий
шолом нещільно зв’язаний з кістками черепа і тому шкіра над ним дуже
рухлива. Іноді потиличне черевце цього м’яза або відсутнє, або
розщеплене на кілька частин. Як правило, вушні м’язи розвинені слабо, а
переднього м’яза зовсім немає. Гордіїв, носовий м’язи і м’яз — опускач
перегородки носа або відсутні, або входять до складу інших м’язів.
Спостерігають випадки, коли очноямкова та слізна частини колового м’яза
ока майже не розвинені, а іноді м’язові пучки очноямкової частини
вплітаються в шкіру щік. Щічний м’яз може поділятись на два шари і мати
додаткові пучки. У новонароджених поверхневі волокна жувального м’яза
майже паралельні, а в дорослого розміщені віялоподібно. Іноді від цього
м’яза відходять окремі пучки до вискового та щічного м’язів. У
новонароджених жувальний м’яз розвинений слабо і нерівномірно. Найбільш
розвинена його передня частина. М’яз починає інтенсивно розвиватись
одночасно з прорізуванням зубів. Зустрічаються пучки цього м’яза, що
прикріплюються до інших місць. Крилоподібні м’язи бувають різні за
формою і кількістю м’язових пучків.
М’язи та фасції шиї. При вивченні м’язів шиї (musculi сollі), за
традицією розглядають тільки передній відділ шиї, оскільки в ньому
розміщуються великі судини, нерви та внутрішні органи. Ці м’язи
поділяють на поверхневі; (середні, або м’язи під’язикової кістки, серед
яких виділяють надпід’язикові та підпід’язикові м’язи); і глибокі. Всі
м’язи шиї парні (Рис. 1).
До складу поверхневих м’язів, які походять з вісцеральних дуг, відносять
підшкірний м’яз шиї та грудинно-ключично-сосковий м’яз.
Підшкірний м’яз шиї (musculus platysma) розміщується під шкірою і має
вигляд тонкої широкої пластинки. Починається на рівні І—II ребра від
грудної фасції і прикріплюється до краю нижньої щелепи та до жувальної
фасції. Іноді його волокна переплітаються з волокнами колового м’яза
рота. Функція: натягує шкіру шиї та відтягує кут рота донизу.
Рис. 1. М’язи шиї:
1 — жувальний м’яз; 2 — група надпід’язикових м’язів; 3 — під’язикова
кістка; 4 — група підпід’язиковнх м’язів; 5 — глотка; 6 — щитоподібна
залоза; 7 — стравохід; 8 — трахея; 9 — ключиця; 10 — ребро; 11 —
передній драбинчастий м’яз; 12 — середній драбинчастий м’яз; 13 — задній
драбинчастий м’яз; 14 — м’яз — підіймач лопатки; 15 —довгий м’яз шиї.
Грудинно-ключично-сосковий м’яз (musculus
sternocleidomastoide-us)—найбільший танайсильнішийзм’язівшиї.
Починається від гру-динного кінця ключиці та ручки грудини і
прикріплюється до соскоподібного відростка вискової кістки. Залежно від
початку його волокон розрізняють груднину та ключичну частини, між якими
знаходиться невелика і неглибока надключична ямка. Функція: при
односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік, а при
двосторонньому — нахиляє голову назад.
Вище від під’язикової кістки знаходяться м’язи, що опускають нижню
щелепу та піднімають під’язикову кістку, а разом з нею і гортань. До цих
надпід’язикових м’язів (musculi suprahyoidei) відносять двочеревцевий,
шилопід’язиковий, щелепно-під’язиковий, а також підборідно-під’язиковий
м’язи. Останні два м’язи становлять основу дна порожнини рота.
Двочеревцевий м’яз (musculus digastricus) складається з переднього та
заднього черевець. Переднє черевце починається від двочеревцевої ямки
нижньої щелепи, йде назад та вниз і переходить у сухожилок, що
прикріплюється до під’язикової кістки. Заднє черевце починається
сухожилком від під’язикової кістки і прикріплюється до соскоподібної
вирізки вискової кістки. Між сухожилком та під’язиковою кісткою
знаходиться блок. Функція: при фіксованій під’язиковій кістці тягне
нижню щелепу донизу, а при фіксованій нижній щелепі тягне під’язикову
кістку і гортань догори.
Шилопід’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus) починається від
шилоподібного відростка вискової кістки і прикріплюється до тіла та до
великого рога під’язикової кістки. Функція: тягне під’язикову кістку
назад, догори та дозовні.
Щелепно-під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus) починається від
щелепно-під’язикової лінії нижньої щелепи. Волокна м’яза по середній
лінії тіла переплітаються з волокнами однойменного м’яза і утворюють
сухожилковий шов. Задні пучки м’яза прикріплюються до тіла під’язикової
кістки. Функція: при фіксованій нижній щелепі тягне під’язикову кістку
догори та вперед, а при фіксованій під’язиковій кістці — опускає нижню
щелепу.
Підборідно-під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus) починається від
підборідної ості нижньої щелепи і прикріплюється до тіла під’язикової
кістки. Функція: тягне наперед та вгору під’язикову кістку, а при
фіксованій під’язиковій кістці — опускає нижню щелепу.
М’язи, розміщені нижче від під’язикової кістки, або підпід’язикові м’язи
(musculi infrahyoidei), лежать перед гортанню та щитоподібною залозою і
при скороченні відтягують під’язикову кістку і гортань униз. До групи
цих м’язів відносять грудинно-під’язиковий та лопатково-під’язиковий
м’язи, а також грудинно-щитоподібний та щитопід’язиковий м’язи.
Грудинно-під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus) починається від
задньої поверхні верхнього краю ручки грудини, капсули і хряща
грудинно-ключичного суглоба, грудного кінця ключиці та прикріплюється до
тіла під’язикової кістки. Функція: тягне під’язикову кістку вниз.
Лопатково-під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus) починається від
верхнього краю лопатки і прикріплюється до тіла під’язикової кістки.
Функція: тягне під’язикову кістку донизу та назовні.
Грудинно-щитоподібний м’яз (musculus sternothyroideus) починається від
заднього краю яремної вирізки грудини і задньої поверхні хряща I ребра і
прикріплюється до задньої поверхні щитоподібного хряща. Функція: тягне
щитоподібний хрящ і гортань донизу.
Щитопід’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus) починається на зовнішній
поверхні щитоподібного хряща та прикріплюється до тіла і великого рога
під’язикової кістки. Функція: наближує під’язикову кістку до гортані, а
при фіксованій під’язиковій кістці піднімає гортань.
Глибокі м’язи шиї безпосередньо прилягають до хребтового стовпа (лежать
за внутрішніми органами шиї); за топографією їх поділяють на бічну та
присередню групи. До складу бічної групи входять передній, середній та
задній драбинчасті м’язи.
Передній драбинчастий м’яз (musculus scalenus anterior) починається від
поперечних відростків III—IV шийних хребців і прикріплюється до горбка
переднього драбинчастого м’яза на І ребрі. Функція: при фіксованому
хребті м’яз піднімає І ребро, а при фіксованій грудній клітці при
односторонньому скороченні нахиляє шийний відділ хребтового стовпа у
свій бік, а при двобічному скороченні — уперед.
Середній драбинчастий м’яз (musculus scalenus medius) починається від
поперечних відростків шести верхніх шийних хребців і прикріплюється до
верхньої поверхні І ребра назад та назовні від борозни підключичної
артерії. Функція: при фіксованому хребті піднімає І ребро, а при
фіксованій грудній клітці нахиляє шийний відділ хребтового стовпа
вперед.
Задній драбинчастий м’яз (musculus scalenus posterior) починається від
поперечних відростків V—VI шийних хребців і прикріплюється до зовнішньої
поверхні II ребра. Функція: при фіксованому хребтовому стовпі піднімає
II ребро, а при фіксованій грудній клітці при двосторонньому скороченні
нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед.
Присередня група глибоких м’язів шиї, за даними різних дослідників,
складається з неоднакової кількості м’язів. Це виникає внаслідок того,
що деякі м’язи починаються від шийних хребців і прикріплюються до
потиличної кістки. Ми розглянемо тут тільки довгий м’яз шиї, а довгий
м’яз голови, передній і бічний прямі м’язи голови за традицією описано в
розділі «М’язи та фасції голови».
Довгий м’яз шиї (musculus longus colli) складається з трьох частин.
Перша частина починається від тіл трьох нижніх шийних та трьох верхніх
грудних хребців і прикріплюється до передньої поверхні тіл II—III шийних
хребців. Друга частина починається від поперечних відростків III—IV
шийних хребців і прикріплюється до тіла II шийного хребця. Третя частина
починається від тіл трьох верхніх грудних хребців та прикріплюється до
поперечних відростків трьох нижніх шийних хребців. Функція: нахиляє
шийний відділ хребтового стовпа вперед та у свій бік.
Список використаної літератури
Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.
Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.
Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
