РЕФЕРАТ
на тему:
Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів живота
У новонароджених ці м’язи пропорційно довші, ніж у дорослих, оскільки у
немовлят органи живота більш об’ємні. Фасція ділянки пупкового кільця
розвинена слабо, і тому у новонароджених та дітей перших років життя
часто бувають пупкові грижі. У 3 % новонароджених у внутрішнє пахвинне
кільце вростає відросток очеревини, що сприяє утворенню пахвинних гриж.
Прямий м’яз живота може бути різної ширини, мати різну кількість
сухожилкових перемичок. Пірамідальний м’яз часто буває відсутній з
одного або обох боків. Зовнішній та внутрішній косі м’язи іноді мають
різну кількість зубців, або між зубцями є сполучнотканинні перемички.
Поперечного м’яза може не бути з одного або обох боків, а іноді в ньому
спостерігають додаткові пучки. Квадратний м’яз поперека варіює за
кількістю зубців, а також за місцем початку та прикріплення.
Фасції та деякі топографічні особливості стінок живота. Вітчизняні
дослідники розрізняють три основні фасції живота: поверхневу, глибоку,
або власну, та внутрішньочеревну.
Поверхнева, або підшкірна, фасція (fascia superficialis) — найбільш
виражена в нижньому відділі передньої стінки живота. Над лобковим
зрощенням вона потовщується і утворює прашрподібну зв’язку статевого
члена, яка поділяється на дві ніжки, що розміщуються з обох боків члена
і вплітаються в його поверхневу фасцію. Від лобкового зрощення вниз
відходить також підвішуюча зв’язка статевого члена, що продовжується в
білкову оболонку печеристих тіл, а в жінок — підвішуюча зв’язка клітора,
яка переходить у його фасцію
Власну фасцію живота (fascia abdotninis) поділяють на три пластинки:
поверхнева пластинка покриває передню поверхню зовнішнього косого м’яза
живота, середня розміщена між зовнішнім та внутрішнім косими м’язами
живота, глибока знаходиться між внутрішнім косим і поперечним м’язами
живота.
Внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis) вистеляє стінки живота
зсередини. За топографією розрізняють такі окремі ділянки фасції:
поперечна фасція — найбільша частина внутрішньочеревної фасції, що
вкриває внутрішню поверхню передньобічної стінки живота; діафрагмальна,
яка лежить на нижній поверхні діафрагми, та квадратна фасція, що вкриває
спереду квадратний м’яз поперека.
Біла лінія живота (linea alba) — сухожилковий утвір, що розміщується по
серединній лінії передньої стінки живота між при-середніми краями прямих
м’язів і простягається від мечоподібного відростка до лобкового
зрощення. (Відомий анатом І. Гіртль назвав її місцем зустрічі всіх
сухожилків і фасці й живота). У верхньому відділі лінія має ширину 15—20
мм, а в нижній частині різко звужується до 10 мм. Приблизно посередині
білої лінії знаходиться пупкове кільце (anulus umbilicalis), через яке у
внутрішньо утробному періоді проходять судини. Звичайно кільце заростає
щільною сполучною тканиною. Особливістю білої лінії є те, що в деяких
місцях між сухожилковими пучками е невеликі отвори, заповнені жировою
тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце можуть бути місцем утворення
пупкової грижі та гриж білої лінії. В нормі крізь ці отвори проходять
судиш.
Правий та лівий прямі м’язи живота лежать в однойменній піхві, яка
утворена апоневрозами трьох широких м’язів черевної стінки. У піхві
розрізняють передню та задню пластини. Передня пластина у верхніх двох
третинах утворена апоневрозами зовнішнього косого м’яза та переднім
листком розщепленого апоневроза внутрішнього косого м’яза живота, а в
нижній третині — апоневрозами трьох м’язів (зовнішнім та внутрішнім
косими м’язами, а також поперечним м’язом живота).
Задня пластина піхви прямого м’яза у верхніх двох третинах утворена
апоневрозом поперечного м’яза та заднім листком розщепленого апоневроза
внутрішнього косого м’яза живота, а в нижній третині — тільки поперечною
фасцією.
Пахвинний канал (canalis inguinalis) — коса щілина 40—50 мм завдовжки,
що розміщується над пахвинною зв’язкою (рис. 1а). Власне каналу не
існує, оскільки у чоловіків він заповнений сім’яним канатом, а у жінок —
круглою зв’язкою матки, У пахвинному каналі розрізняють чотири стінки:
передню — апоневроз зовнішнього косого м’яза живота, задню — поперечну
фасцію, нижню — жолоб пахвинної зв’язки і верхню — нижній край
внутрішнього косого та поперечного м’язів живота. Канал має також два
отвори: поверхневе і глибоке пахвинні кільця.
Рис. 1а. Пахвинна ділянка:
1 — дуга клубово-гребінна; 2 — пахвинна зв’язка; 3 — пахвинне кільце
поверхневе, 4 — кільце стегнове; б, 6 — канатик сім’яний; 7 — лакуна
м’язова; 8 — клубово-поперековий м’яз; 9 — стегновий верв; 10 — стегнова
артерія; 11 — стегнова вена; 12 — кульшова западина; 13 — кістка
лобкова; 14 — кістка сіднича.
Поверхневе пахвинне кільце розміщене дещо вище від лобкового горбка і
має овальну форму. Глибоке пахвинне кільце знаходиться на задній
поверхні передньої черевної стінки, приблизно посередині пахвинної
зв’язки і має вигляд воронкоподібного заглиблення поперечної фасції
живота. Пахвинний канал буває місцем утворення пахвинних гриж.
Топографія задньої поверхні передньої черевної стінки. Очеревина, яка
покриває задню поверхню передньої черевної стінки, утворює ряд складок.
По середній лінії, від верхівки сечового міхура до пупка, розміщена
непарна серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana), в основі
якої лежить облітерована сечова протока (urachus) зародка.
Дещо латеральніше розміщені парні (права та ліва) присередні пупкові
складки (plicae umbilicales mediales), які також напрямлені до пупка і
утворені облітерованими пупковими артеріями плоду. Ще латеральніше
розміщені парні (права та ліва) бічні пупкові складки (plicae
umbilicales laterales), які відповідають ходу нижніх надчеревних судин.
Між переліченими складками в нижньому відділі задньої поверхні передньої
стінки живота є заглиблення. Латеральніше від бічної пупкової складки
розміщена бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), яка
відповідає глибокому кільцю пахвинного каналу. Між бічною та
присередньою пупковими складками лежить присередня пахвинна ямка
(відповідно до поверхневого кільця пахвинного каналу). Між присередньою
та серединною пупковими складками є надміхурова ямка (fossa
supravesicalis).
Поперековий трикутник (trigonum lumbale) — одне із слабо укріплених
місць черевної стінки. Сторонами трикутника е: знизу — гребінь клубової
кістки, спереду — задній край зовнішнього косого м’яза живота та ззаду —
передній край найширшого м’яза спини. Трикутник буває різної величини і
іноді е місцем утворення поперекових гриж.
М’язи та фасції верхньої кінцівки. Верхня кінцівка — найбільш рухома
частина тіла людини, що зумовлено добре розвиненими м’язами верхньої
кінцівки (musculi membri superioris), які починаються на різних
ділянках, їх поділяють на м’язи пояса верхньої кінцівки та м’язи вільної
верхньої кінцівки.
До м’язів пояса верхньої кінцівки відносять дельтоподібний, надоєний і
підосний м’язи, а також великий і малий круглі та підлопатковий м’язи
(Рис. 1).
Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus) трикутної форми (нагадує
грецьку літеру «дельта»), розміщується над плечовим суглобом.
Починається від ключиці та лопаткової ості і прикріплюється до
дельтоподібної горбистості плечової кістки. М’яз значною мірою фіксує
плечовий суглоб та утворює опуклу форму його ділянки. Функція: при
скороченні всіх волокон м’яза відводить плече до горизонтального
положення; при скороченні передньої частини — тягне плече вперед і
вгору, а задньої — назад та вгору.
Надосний м’яз (musculus supraspinatus) починається від стінок надоєної
ямки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Функція: разом
з дельтоподібним м’язом відводить плече.
Підосний м’яз (musculus infraspinatus) починається від усієї поверхні
підосної ямки лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової
кістки. Функція: повертає плече назовні.
Великий круглий м’яз (musculus teres major) починається від нижнього
кута лопатки і прикріплюється до гребеня великого горбка плечової
кістки. Функція: повертає плече досередини і тягне його назад.
Малий круглий м’яз (musculus teres minor) починається від бічного краю
лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки Функція:
повертає плече назовні.
Підлопатковий м’яз (musculus subscapularis) починається від реберної
поверхні лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.
Функція: повертає плече досередини.
М’язи вільної верхньої кінцівки за функцією та топографією поділяють на
м’язи плеча, передпліччя та кисті. М’язи плеча залежно від їхньої дії на
плечовий та ліктьовий суглоби поділяють на передню та задню групи, між
якими є сполучнотканинні перетинки — присередня і бічна міжм’язові
перегородки плеча, що йдуть від фасції плеча до відповідних країв
плечової кістки (Рис. 2). Передню групу м’язів складають згиначі, а
задню — розгиначі. До м’язів-згиначів відносять: двоголовий м’яз плеча,
дзьобоплечовий та плечовий м’язи.
Двоголовий м’яз плеча (muscu)us biceps brachii) веретеноподібної форми,
починається двома головками — довгою (від надсуглобового горбка лопатки)
та короткою (від дзьобоподібного відростка лопатки) і проходить через
порожнину плечового суглоба. Головки з’єднуються між собою і утворюють
довге черевце, яке закінчується сухожилком, що прикріплюється до
горбистості променевої кістки. Функція: згинає передпліччя.
Дзьобоплечовий м’яз (musculus coracobrachialis) починається від
дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до присередньої
поверхні плечової кістки, дещо нижче від її середини. Функція: підіймає
верхню кінцівку і приводить її до серединної лінії.
Рис. 1. М’язи верхньої кінцівки (вигляд ззаду):
1 — надоєний м’яз; 2 — малий круглий м’яз; 3 — дельтоподібний м’яз; 4 —
триголовий м’яз плеча; 6 — плечопроменевий м’яз; 6 — довгий променевий
м’яз — розгинач зап’ястка; 7 — короткий променевий м’яз — розгинач
зап’ястка; 8 — м’яз — розгинач пальців; 9 — довгий відвідний м’яз
великого пальця; 10 — короткий м’яз — розгинач великого пальця; 11 —
довгий м’яз — розгинач великого пальця; 12 — м’яз — розгинач мізинця; 13
— ліктьовий м’яз — розгинач зап’ястка; 14 — ліктьовий м’яз — згинач
зап’ястка; 15 — великий круглий м’яз; 16 — підосний м’яз: 17 — простір
між круглими м’язами; 18 — ость лопатки
Рис. 2. М’язи верхньої кінцівки (вигляд спереду):
1 — підлопатковий м’яз; 2 — найширший м’яз спини; 3 — триголовий м’яз
плеча; 4 — довгий долонний м’яз; 5 — ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка;
6 — поверхневий м’яз — згинач пальців; 7— долонний апоневроз; 8 —
променевий м’яз — згинач зап’ястка; 9— плечопроменевий м’яз; 10 —
круглий м’яз-привертач; 11 — плечовий м’яз; 12 — двоголовий м’яз плеча;
13 — дзьобоплечовий м’яз; 14 — дельтоподібний м’яз.
Плечовий м’яз (musculus brachialis) починається від зовнішньої та
передньої поверхні плечової кістки і прикріплюється до горбистості
ліктьової кістки. Функція: згинає передпліччя.
Задню групу м’язів (м’язів-розгиначів) формують триголовий м’яз плеча та
ліктьовий м’яз.
Триголовий м’яз плеча (musculus triceps brachii) починається трьома
головками: довгою (від підсуглобового горбка лопатки), при-середньою та
бічною (від задньої поверхні плечової кістки). Загальне черевце, яке
утворюється після злиття трьох головок, прикріплюється сухожилком до
ліктьового відростка ліктьової кістки. Функція: розгинає передпліччя.
Ліктьовий м’яз (musculus anconeus) невеликий, трикутної форми,
починається від бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюється до
задньої поверхні ближчого кінця ліктьової кістки. Функція: розгинає
передпліччя.
М’язи передпліччя, як і м’язи плеча, також поділяють за топографічними
та функціональними ознаками. За топографією їх поділяють на передню та
задню групи, кожна з яких складається з поверхневого та глибокого шарів,
а за функцією відносять до згиначів, розгиначів, привертачів та
відвертачів (Рис. 3, 77).
До поверхневого шару м’язів передньої групи відносять круглий
м’яз-привертач, променевий м’яз — згинач зап’ястка, довгий долонний
м’яз, ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка та поверхневий м’яз — згинач
пальців.
Круглий м’яз-привертач (musculus pronator teres) починається плечовою та
ліктьовою головками (від присереднього надвиростка плечової кістки та
присереднього краю горбистості ліктьової кістки), йде косо вниз і
прикріплюється до бічної поверхні середньої третини променевої кістки
Функція: привертає передпліччя та згинає його.
Променевий м’яз — згинач зап’ястка (musculus flexor carpi ra-dialis)
починається від присереднього надвиростка плечової кістки та фасції
передпліччя, проходить під удержувачем згиначів і прикріплюється до
основи II п’ясткової кістки. Функція: згинає і привертає кисть.
Довгий долонний м’яз (musculus palmaris longus) іноді відсутній.
Починається там, де й попередній м’яз, і тонким, довгим сухожилком
вплітається в долонний апоневроз. Функція: натягує апоневроз і згинає
кисть.
Ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка (musculus flexor carpi ulna-ris) має
дві головки, одна з яких починається, як і у двох попередніх м’язів, а
друга — від ліктьової кістки. Проходить під удержувачем згиначів і
прикріплюється до горохоподібної кістки. Функція: згинає кисть і
привертає її.
Поверхневий м’яз — згинач пальців (musculus flexor digitorum
superficialis) починається плечоліктьовою і променевою головками (від
присереднього надвиростка плечової кістки та верхньої частини передньої
поверхні променевої кістки). Загальне черевце м’яза закінчується чотирма
довгими тонкими сухожилками, які прикріплюються до основи середніх
фаланг II—V пальців. Функція: згинає середні фаланги II—V пальців.
Глибокий шар передньої групи утворюють глибокий м’яз-згинач пальців,
довгий м’яз — згинач великого пальця та квадратний м’яз-привертач.
Довгий м’яз — згинач великого пальця (musculus flexor pollicis longus)
починається від передньої поверхні променевої кістки та присереднього
виростка плечової кістки і прикріплюється до основи кінцевої фаланги
великого пальця. Функція: згинає кінцеву фалангу великого пальця.
Квадратний м’яз-привертач (musculus pronator quadratus) плоский,
чотирикутний м’яз, починається від дальшої частини передньої поверхні
ліктьової кістки і прикріплюється на тому ж рівні до передньої поверхні
променевої кістки. Функція: привертає передпліччя.
Рис. 3. Глибокий шар м’язів передпліччя (вигляд спереду):
1 — плечовий м’яз; 2 — присередній надвиросток; 3 — сухожилок
двоголового м’яза плеча; 4 — глибокий м’яз — згинач пальців; 5 — довгий
м’яз — згинач великого пальця; 6 — ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка; 7
— квадратний м’яз-привертач; 8 — горохоподібна кістка; 9 — протиставний
м’яз мізинця; 10 — сухожилки глибокого м’яза — згинача пальців; 11 _
сухожилки поверхневого м’яза — згинача пальців; 12 — привідний м’яз
великого пальця; 13 — сухожилок довгого м’яза -— згинача великого
пальця; 14 — короткий м’яз — згинач великого пальця; 15 — протиставний
м’яз великого пальця; 16 — круглий м’яз-привертач; 17 — плечопроменевий
м’яз: 18 — довгий променевий м’яз — розгинач зап’ястка; 19 —
м’яз-відвертач; 20 — синовіальна сумка
Рис. 4. Глибокий шар м’язів передпліччя (вигляд ззаду):
1 — бічний надвиросток; 2 — м’яз-відвертач; 3, 4 — сухожилок довгого і
короткого променевих м’язів — розгиначів зап’ястка; 5 — довгий відвідний
м’яз великого пальця; 6 — короткий м’яз — розгинач великого пальця; 7
—довгий м’яз — розгинач великого пальця; 8 — удержувач розгиначів
(канали розкриті); 9, 11 — тильні міжкісткові м’язи; 10 — сухожилки
м’яза — розгинача пальців (відрізані); 12 — м’яз — розгинач вказівного
пальця; 13 — глибокий м’яз — згинач пальців; 14 — ліктьовий м’яз —
згинач зап’ястка; 15 — ліктьовий м’яз; 16 — ліктьовий відросток.
Поверхневий шар задньої групи м’язів передпліччя складають
плечопроменевий м’яз, довгий та короткий променеві м’язи — розгиначі
зап’ястка, м’яз — розгинач пальців, м’яз — розгинач мізинця, а також
ліктьовий м’яз — розгинач зап’ястка. Деякі дослідники поділяють ці м’язи
на променеву та ліктьову групи.
Плечопроменевий м’яз (musculus brachioradialis) починається від бічного
краю плечової кістки, дещо вище від бічного надвирост-ка плеча, і
прикріплюється до основи шилоподібного відростка променевої кістки.
Функція: згинає передпліччя.
Довгий променевий м’яз — розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi
radialis longus) починається від бічного надвиростка плечової кістки та
від бічної міжм’язової перегородки плеча і прикріплюється до задньої
поверхні основи II п’ясткової кістки. Функція: згинає передпліччя,
розгинає кисть і відвертає її.
Короткий променевий м’яз — розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi
radialis brevis) починається від бічного надвиростка плечової кістки та
променевої бічної зв’язки і прикріплюється на основі III п’ясткової
кістки. Функція: розгинає кисть та дещо відводить її.
М’яз — розгинач пальців (musculus extensor digitorum) розміщується під
шкірою, починається від бічного надвиростка плечової кістки та фасції
передпліччя і чотирма довгими сухожилками прикріплюється до основи
кінцевої та середньої фаланг II—V пальців. Функція: розгинає пальці та
кисть.
М’яз розгинач мізинця (musculus extensor digiti minimi) починається, як
і попередній м’яз. Своїм сухожилком з’єднується з сухожилком м’яза —
розгинача пальців, який іде до мізинця, і прикріплюється разом з ним.
Функція: розгинає мізинець, а також дещо розгинає та відводить кисть.
Ліктьовий м’яз — розгинач зап’ястка (muscuJus extensor carpi ulnaris)
починається плечовою та ліктьовою головками (від бічного надвиростка
плечової кістки та заднього краю ліктьової кістки) і прикріплюється до
основи задньої поверхні V п’ясткової кістки. Функція: приводить кисть та
розгинає її.
До глибокого шару задньої групи м’язів передпліччя відносять
м’яз-відвертач, довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий і короткий
м’язи — розгиначі великого пальця та м’яз-розгинач вказівного пальця.
М’яз-відвертач (musculus supinator) починається від бічного надвиростка
плечової кістки і гребеня м’яза — відвертана ліктьової кістки і
прикріплюється широкою пластинкою на бічній та передній поверхнях
променевої кістки. Функція: відвертає передпліччя та злегка згинає його.
Довгий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis
iongus) починається від задньої поверхні променевої і ліктьової кісток
та від міжкісткової перетинки передпліччя і прикріплюється до задньої
поверхні основи І п’ясткової кістки. Функція: відводить великий палець
та бере участь у відведенні всієї кисті.
Довгий м’яз — розгинач великого пальця (musculus extensor pollicis
longus) починається від задньої поверхні ліктьової кістки та
міжкісткової перетинки передпліччя і прикріплюється до основи кінцевої
фаланги великого пальця. Функція: розгинає великий палець та частково
відводить його.
Короткий м’яз — розгинач великого пальця (musculus extensor pollicis
brevis) починається від задньої поверхні променевої кістки і від
міжкісткової перетинки передпліччя та прикріплюється до основи задньої
поверхні ближчої фаланги великого пальця. Функція: розгинає та злегка
відводить великий палець.
М’яз — розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis)
починається від задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової
перетинки передпліччя. Сухожилок м’яза йде до вказівного пальця і
прикріплюється до кінцевої фаланги пальця разом із сухожилком м’яза —
розгинача пальців. Функція: розгинає вказівний палець.
Як відомо, у людини і приматів рухи пальців кисті дуже різноманітні та
диференційовані. Це стало можливим завдяки довгому еволюційному розвитку
верхньої (передньої) кінцівки у тварин і трудовому процесу у людини.
Більшість анатомів поділяють м’язи кисті на м’язи тилу кисті та долоні
кисті. Найбільше значення для рухів пальців і всієї кисті мають м’язи
долоні. Розрізняють при-середню, середню і бічну групи м’язів долоні,
або групу м’язів мізинця, середню групу та групу м’язів великого пальця
(рис. 78).
Група м’язів мізинця утворює підвищення (hypothenar) на при-середній
(внутрішній) частині долоні. До цієї групи відносять короткий долонний
м’яз (musculus palmaris brevis), відвідний м’яз мізинця (musculus
abductor digitі minimi), короткий м’яз — згинач мізинця (musculus flexor
digiti minimi brevis) та протиставний м’яз мізинця (musculus oppdnens
digiti minimi). Вони починаються від ближчерозміщених кісток зап’ястка і
прикріплюються до основи ближчої фаланги V пальця і V п’ясткової кістки.
Функція визначається назвою самих м’язів.
До середньої групи м’язів долоні кисті відносять чотири червоподібні
м’язи (musculi lumbricales) та три долонні міжкісткові м’язи (musculi
interossei palmares). Вони розміщуються в долонній западині між
підвищеннями великого пальця та мізинця. Червоподібні м’язи починаються
від сухожилка глибокого м’яза — згинача пальців і прикріплюються до
основ ближчих фаланг II—V пальців. Міжкісткові м’язи розміщуються в
проміжках п’ясткових кісток і прикріплюються до основ ближчих фаланг
II—V пальців кисті. Функція: згинають ближчі фаланги відповідних пальців
та зближують пальці між собою.
Бічна група м’язів утворює підвищення великого пальця (thenar). До її
складу входять: короткий відвідний м’яз великого пальця (musculus
abductor poll ids brevis), короткий м’яз — згинач великого пальця
(musculus flexor pollicis brevis), протиставний м’яз великого пальця
(musculus oppdnens pollicis) та привідний м’яз великого пальця (musculus
adductor pollicis). Вони починаються від удержувача згиначів, кісток
п’ястка та зап’ястка і прикріплюються до найближчої фаланги великого
пальця та сесамоподібних кісток, розташованих біля неї. Функція
визначається в назві кожного м’яза.
З тильного боку кисті розміщуються чотири тильні міжкісткові м’язи
(musculi interossei dorsales), які прикріплюються до основ ближчих
фаланг II—V пальців кисті. Функція: згинають фаланги відповідних пальців
і розводять пальці.
Список використаної літератури
Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.
Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.
Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
М.Р.Сапин, Г.Л.Билич “Анатомия человека” книга 2 “Внутренние органы.
Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная
системы)”. – Москва, Оникс-Альянс-В, 1999 г.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
