.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м\’язів спини, грудної клітки і діафрагми (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
180 2024
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів спини, грудної
клітки і діафрагми

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів спини

У новонароджених та дітей перших років життя м’язи спини та їхні
сухожилки розвинені недостатньо і тому не витримують тривалих та значних
навантажень. У жінок, в порівнянні з чоловіками, маса м’язів та їхня
сила відповідно менші. Як і в інших відділах м’язової системи, аномалії
та варіанти м’язів спини, як правило, знаходяться з одного боку тіла, їх
поділяють на такі види: відсутність нормальних м’язів, наявність
додаткових м’язів, а також зміни форми, кількості голівок, розмірів
м’язів та їхніх взаємовідносин. Із значної кількості варіантів м’язів
спини наведемо найбільш поширені.

Трапецієподібний м’яз буває розділений сухожилками на поверхневий та
глибокий шари. Найширший м’яз спини може мати різні місця початку та
прикріплення. Ромбоподібні м’язи іноді зливаються в один м’яз, а
зубчасті м’язи мають різну кількість зубців або відсутні зовсім.
Варіюють також пластинки фасцій та змінюються топографо-анатомічні
утворення.

Фасції, синовіальні сумки та піхви спини. На спині розрізняють
поверхневу, грудопоперекову та каркову фасції.

Поверхнева фасція спини є продовженням загальної поверхневої фасції
тіла. Це тонке сполучнотканинне утворення, що знаходиться під шкірою і
покриває поверхневі м’язи,

Грудопоперекова фасція (fascia thoracolumbalis) складається з двох
пластинок: поверхневої та глибокої, які разом з остистими і поперечними
відростками хребців утворюють ложе для м’яза — випрямляча хребта.
Поверхнева пластинка прикріплюється до кутів ребер, остистих відростків
хребців та до гребеня клубової кістки. Вона утворює фасціальну піхву для
трапецієподібного і ромбоподібного м’язів: а також для найширшого м’яза
спини і заднього нижнього зубчастого м’яза.

Глибока пластинка грудопоперекової фасції є лише в поперековій ділянці і
розміщується між III ребром та гребенем клубової кістки. Вона відділяє
м’яз — випрямляч хребта від квадратного м’яза поперека.

Каркова фасція (fascia nuchae) сполучнотканинний утвір, що відділяє
поверхневі м’язи потиличної ділянки від глибоких. Цю фасцію розглядають
як продовження вгору поверхневої пластинки грудопоперекової фасції.
Присередньо вона зростається з остистими відростками, латеральне
переходить на шию, а вгорі прикріплюється до верхньої каркової лінії.
Фасція утворює піхви для м’язів заднього відділу шиї.

М’язи та фасції грудної клітки. М’язи грудної клітки (musculi thdracis)
поділяють на м’язи, що починаються на грудній клітці, а прикріплюються
на кістках верхньої кінцівки, та м’язи, які починаються і прикріплюються
на скелеті грудної клітки. Крім того, їх ще поділяють на поверхневі
(м’язи до верхніх кінцівок) та глибокі (власне м’язи грудної клітки;
Рис. 1).

До поверхневих м’язів грудної клітки відносять великий та малий грудні,
а також підключичний та передній зубчастий м’язи.

Великий грудний м’яз (musculus pectoral is major) неправильної трикутної
форми, розміщується на передньоверхній ділянці грудної стінки.
Починається від двох присередніх третин ключиці, передньої поверхні
грудини, хрящів II — VII ребер та верхньої ділянки прямого м’яза живота.
Напрямлений латеральне та догори і прикріплюється до гребеня великого
горбка плечової кістки. Залежно від початку окремих частин м’яза
виділяють ключичну, грудинно-реберну та черевну частини. Функція:
приводить плечову кістку і повертає її досередини.

Малий грудний м’яз (musculus pectoral is minor) також трикутний,
знаходиться під попереднім м’язом. Починається окремими зубцями від II —
V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Функція:
тягне лопатку вперед і вниз, а при фіксованій лопатці підіймає ребра і
бере участь в акті вдиху.

Підключичний м’яз (musculus subclavius) незначної величини, знаходиться
між І ребром і ключицею, починається на І ребрі і прикріплюється до
нижньої поверхні плечового кінця ключиці. Функція: тягне ключицю вниз та
присередньо.

Передній зубчастий м’яз (musculus serratus anterior) широкий, майже
чотирикутної форми, починається 8—9 зубцями від зовнішньої поверхні VIII
— IX ребер і прикріплюється до присереднього краю лопатки. Функція:
тягне лопатку вперед, а при фіксованій лопатці підіймає ребра та
розширює грудну порожнину (допоміжний м’яз при акті вдиху).

До групи м’язів, що починаються і прикріплюються на кістках грудної
клітки (глибоких м’язів), належать м’язи — підіймачі ребер; зовнішні,
внутрішні та найглибші міжреберні м’язи; підреберні м’язи, а також
поперечний м’яз грудної клітки.

М’язи — підіймачі ребер (musculi levatores costarum) поділяють на довгі
і короткі (musculi levatores eostarum longi et breves). Усі

вони починаються від поперечних відростків шести нижніх грудних хребців
і прикріплюються до нижнього краю задньої частини ребер. Довгі м’язи
відрізняються від коротких тим, що переходять через одне ребро і
прикріплюються до наступного. Функція: піднімають ребра і беруть участь
в акті дихання.

Зовнішні міжреберні м’язи (musculi intercostales externi) виповнюють
міжреберні проміжки від хребтового стовпа до початку реберних хрящів.
Починаються від нижнього краю ребра, далі волокна напрямлені косо донизу
та наперед і закінчуються на верхньому краї нижчерозміщеного ребра. На
реберному хрящі замість зовнішніх міжреберних м’язів знаходяться пучки
пластинчастої волокнистої сполучної тканини, що утворюють зовнішню
міжреберну перетинку. Функція: піднімають ребра і сприяють вдиху.

Внутрішні міжреберні м’язи (musculi intercostales interni) виповнюють
міжреберні проміжки від кутів ребер до грудини. Починаються від
верхнього краю ребра, напрямлені вгору та вперед і закінчуються на
нижньому краї вищерозміщеного ребра. Волокна м’яза розміщені майже
перпендикулярно до волокон зовнішнього міжреберного м’яза.

Назад від кутів ребер внутрішні міжреберні м’язи заміщені
сполучнотканинною внутрішньоміжреберною перетинкою. Функцій опускають
ребра, чим сприяють видиху.

Найглибші міжреберні м’язи (musculi interocstales intimi) прилягають до
внутрішньої поверхні внутрішніх міжреберних м’язів (між ними проходять
міжреберні нерви) і мають один з ними напрям. Починаються і
прикріплюються від внутрішньої поверхні суміжних ребер. Функція:
опускають ребра (синергісти внутрішніх міжреберних м’язів).

Підреберні м’язи (mttculi subcostaies) непостійні, різні за формою і
розміщуються на внутрішній поверхні грудної клітки, біля кутів ребер,
майже паралельно внутрішнім міжреберним м’язам, але на відміну від них
переходять через ребро. Функція: опускають ребра і сприяють видиху

Поперечний м’яз грудної клітки (musculus transversus thoracis) плоский,
слабо розвинений, розміщується на задній поверхні передньої грудної
стінки. Починається від задньої поверхні мечоподібного відростка та
нижнього відділу тіла грудини і прикріплюється віялоподібно до задньої
поверхні III — VI ребер у місцях переходу їх у реберний хрящ. Функція:
опускає ребра (синергіст внутрішніх міжреберних м’язів).

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів грудної клітки

У дітей перших років життя м’язи грудної клітки розвинені недостатньо,
що пов’язано з типом дихання (у немовлят у дихальних рухах найбільше
значення має діафрагма). Вони починають інтенсивно розвиватись на 3—4-му
році життя. У дорослих кількість м’язових волокон та міцність сухожилків
і фасцій залежить від статі та фізичного навантаження. Іноді
підключичного та малого грудного м’язів немає з одного або обох боків.
Відомі випадки, коли кількість пучків зовнішиіх і внутрішніх міжреберних
м’язів значно збільшена або зменшена. Дуже часто поперечного м’яза
грудної клітки немає (70—75 % випадків) з одного або обох боків.

Фасції та міжфасціальпі простори грудної клітки. За найбільш поширеною
класифікацією серед фасцій грудної клітки розрізняють поверхневу,
грудну, ключично-грудну та внутрішньо-грудну фасції.

Рис. 1. М’язи тулуба (вигляд спереду):

1 — грудинно-ключично-сосковий м’яз; 2 — трапецієподібний м’яз; 3 —
малий грудний м’яз; 4, 15 —дельтоподібний м’яз;5, 8 — прямий м’яз
живота; 6 — поперечний м’яз живота; 7— пірамідальний м’яз; 9 —
внутрішній косий м’яз живота; 10 — біла лінія; 11 — піхва прямого м’яза
живота (передня пластинка); 12 — зовнішні міжреберні м’язи; 13 —
внутрішні міжреберні м’язи; 14, 17 — малий грудний м’яз; 16 — великий
грудний м’яз.

Рис. 2. Діафрагма:

а — вигляд знизу; б — вигляд спереду: 1, 12 — реберна частина діафрагми;
2, 11 — сухожилковий центр діафрагми; 3, 13 — поперекова частина
діафрагми; 4 — квадратний м’яз попереку; 5 — поперечний м’яз живота; 6 —
поперекова частина клубово-поперекового м’яза; 7, 14 — ніжки діафрагми;
8, 15 — аортальний розтвір; 9 — стравохідний розтвір; 10 — отвір
порожнистої вени.

Поверхнева фасція грудної клітки виражена дуже слабо.

Грудна фасція (fascia pectoralis) починається від ключиці і відразу,
біля верхнього краю великого грудного м’яза, поділяється на поверхневу
та глибоку пластинки, які утворюють піхву для цього м’яза. В нижньому
відділі грудної клітки вона продовжується у фасцію грудної клітки
(fascia thoracica), яка вкриває зовнішні міжреберні м’язи та ребра.

Від нижнього краю ключиці (глибше за грудну фасцію) починається також
ключично-грудна фасція (fascia clavipectoralis), що формує піхву для
малого грудного і підключичного м’язів. Унизу вона з’єднується із
глибокою пластинкою грудної фасції. Міжфасціальний простір між грудною
та ключично-грудною фасціями заповнений жировою тканиною, в якій лежать
нерви, кровоносні та лімфатичні судини і лімфатичні вузли.

Внутрішню поверхню грудної клітки та внутрішні і найглибші міжреберні
м’язи вистеляє тонка внутрішньогрудна фасція (fascia endothoracica).

Діафрагма, або грудочеревна перепона (diaphragma), тонка, плоска, опукла
угору м’язово-сухожилкова пластинка, що відділяє грудну порожнину від
черевної (Рис. 2). За будовою діафрагму поділяють на м’язову частину та
сухожилковий центр. Залежно від початку м’язових пучків виділяють
поперекову, реберну і грудну частини діафрагми.

Поперекова частина (pars lumbalis) складається з правої та лівої ніжок,
які починаються від І — IV поперекових хребців і присередньої та бічної
дугоподібних зв’язок.

Присередня дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum mediale) починається
від тіла і прикріплюється до поперечного відростка І поперекового
хребця. Вона дугоподібна (звідси назва) натягується над великим
поперековим м’язом.

Бічна дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum laterale) починається від
поперечного відростка І поперекового хребця, проходить дугоподібно над
квадратним м’язом поперека і прикріплюється до XII ребра.

Між присередніми частинами правої та лівої ніжок і VII грудним та І
поперековим хребцями знаходиться аортальний розтвір, крізь який
проходять аорта і грудна лімфатична протока. Його передню частину
утворює серединна дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum medianum).
Трохи наперед від аортального розтвору розміщується стравохідний
розтвір, де проходять стравохід і блукаючі нерви.

Реберна частина діафрагми (pars costalis) починається зубцями від
внутрішньої поверхні шести нижніх реберних кісток та реберних хрящів.

Груднина частина (pars sternalis) — найменша м’язова частина діаграфми
починається від задньої поверхні мечоподібного відростка.

Волокна всіх м’язових частин діафрагми йдуть віялоподібне до її
сухожилкового центру, де і закінчуються. Сухожилковий центр (centrum
tendmeum) за формою нагадує трилисник, найгостріший кінець якого
обернений допереду. В його задній частині праворуч є чотирикутної форми
отвір порожнистої вени, де проходить нижня порожниста вена.

Між початковими відділами відповідних м’язових частин діафрагми
виділяють грудинно-реберний і попереково-реберний отвори трикутної
форми, які мають велике практичне значення, тому що тут можуть
утворюватись діафрагмальні грижі. Крім вищезгаданих у діафрагмі є й інші
невеликі щілиноподібні отвори, крізь які проходять судини та нерви.

Слід зазначити, що опуклість діафрагми неоднакова. Так, середня частина
сухожилкового центру знаходиться нижче від рівня її бічних частин, які
більш опуклі і тому дістали назву куполів діафрагми (опуклість діафрагми
пояснюється тим, що тиск у черевній порожнині вищий, ніж у грудній). В
нормі правий купол знаходиться вище від лівого і досягає четвертого
міжреберного проміжку, що має значення для визначення нормальних границь
внутрішніх органів.

Зверху діафрагму вкриває внутрішньогрудна фасція, яка продовжується на
діафрагму з внутрішньої поверхні грудної клітки. Знизу діафрагма вкрита
продовженням внутрішньочеревної фасції. Функція: діафрагма є основним
дихальним м’язом. При скороченні вона опускається вниз, тим самим
збільшує об’єм грудної порожнини і сприяє вдиху. Вважають, що скорочення
діафрагми на одну третину забезпечує акт вдиху.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості діафрагми

У новонароджених правий купол розмішується на рівні V міжреберного
проміжку. Рухомість діафрагми новонародженого коливається від верхнього
краю IV до нижнього краю VI ребра; у дорослої людини — V і VI ребер, а у
людей похилого віку — VII і IX ребер. На третьому році життя діафрагма
починає прибирати положення і набирати форми, властивої дорослому
організму. Описані випадки відсутності цілої діафрагми або окремих її
частин. Новонароджені із значними дефектами діафрагми майже завжди
помирають. Менш значні її дефекти потребують оперативних втручань.

М’язи та фасції живота. М’язи живота (musculi abdominis) утворюють
передньобічну стінку черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною
кліткою і тазом. Вони розміщені симетрично від серединньої лінії, а їхні
волокна йдуть у косому, поперечному та поздовжньому напрямах.

До м’язів живота відносять прямий і пірамідальний м’язи, зовнішній та
внутрішній косі м’язи, поперечний м’яз, а також квадратний м’яз
поперека. За топографією м’язи живота поділяють на м’язи передньої,
бічної та задньої стінок (Рис. 3).

До м’язів передньої стінки живота відносять прямий та пірамідальний
м’язи.

Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis) — плоский, довгий м’яз,
що розміщується по боках від серединної лінії. Починається від хрящів
V—-VII ребер і мечоподібного відростка, напрямлений донизу, поступово
звужується і прикріплюється до лобкової кістки. Між м’язовими волокнами
знаходяться три-чотири поперечно розміщені сухожилкові перемички, дві з
яких лежать вище, одна на рівні, а одна — нижче від пупка. Функція:
нахиляє тулуб допереду, а при фіксованій грудній клітці піднімає таз.

Пірамідальний м’яз (musculus pyramidalis) — незначний, непостійний за
розміром, трикутної форми м’яз, починається від лобкової кістки. М’язові
волокна йдуть догори та присередньо і прикріплюються до нижнього
відрізка білої лінії. Функція: натягує білу лінію живота.

Бічну стінку живота утворюють зовнішній і внутрішній косі м’язи, а також
поперечний м’яз живота.

Зовнішній косий м’яз живота (musculus obliquus externus abd6-minis)
розміщується на передньобічній поверхні живота. Починається зубцями від
восьми нижніх ребер між зубцями переднього зубчастого м’яза та
найширшого м’яза спини. Пучки м’яза йдуть униз, уперед та присередньо і
переходять у широкий, плоский апоневроз. Його верхні і середні волокна
проходять над прямим м’язом живота і по серединній лінії тіла
переплітаються з волокнами однойменного апоневроза протилежного боку.

Нижні пучки апоневроза прикріплюються до передньої верхньої клубової
ості та лобкового горбка, загинаються вниз і дозаду і утворюють пахвинну
зв’язку (ligamentuminguinale), що має вигляд жолоба. Ближче досередини
волокна цієї зв’язки розходяться, утворюючи присередню і бічну ніжки, що
обмежують щілину трикутної форми. Присередня ніжка прикріплюється до
симфіза і частково переходить на протилежний бік, а бічна ніжка
закінчується на лобковому горбку. У верхньобічному куті щілини, між
ніжками, е міжніжкові волокна, які дещо заокруглюють його.

Частина нижніх пучків бічної ніжки не доходить до лобкового горбка, а
йде вгору та присередньо і прикріплюється до піхви прямого м’яза живота.
Ці пучки називають поверненою зв’язкою. Друга частина нижніх пучків
бічної ніжки також не доходить до лобкового горбка, але йде вниз та вбік
і прикріплюється до окістя лобкової кістки — це лакунарна зв’язка.

Бічна та присередня ніжки, а також описані зв’язки обмежують поверхневе
пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis), крізь яке у чоловіків
проходить сім’яний канатик, а у жінок — кругла зв’язка матки. Функція:
при скороченні тягне грудну клітку вниз, згинає тулуб у свій бік, а при
фіксованій грудній клітці разом з однойменним м’язом протилежного боку
тягне таз угору.

Внутрішній косий м’яз живота (musculus obliquus internus abdominis)
широкий, плоский, лежить за зовнішнім косим м’язом живота. Починається
від зовнішніх двох третин пахвинної зв’язки, клубового гребеня та
грудопоперекової фасції (в місці злиття двох її листків). Волокна м’яза
віялоподібне розходяться. Верхні пучки м’яза прикріплюються до нижніх
країв XII, XI та X ребер, а передні переходять в апоневроз, який біля
бічного краю прямого м’яза живота поділяється на дві пластинки. Передня
пластинка формує піхву всього прямого м’яза, а задня — лише двох верхніх
третин його. Біля присереднього краю прямого м’яза пластинки з’єднуються
між собою і прикріплюються до білої лінії живота. У чоловіків від
нижньої частини внутрішнього косого м’яза відходять волокна, що
утворюють підвішуючий м’яз яєчка (musculus cremas-ter). Функція: при
односторонньому скороченні повертає тулуб у свій бік, а при фіксованій
грудній клітці м’язи піднімають таз.

Рис. 3. М’язи тулуба (вигляд спереду):

1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — внутрішні міжреберні м’язи; 3 —
прямий м’яз живота; 4 — біла лінія; 5 — піхва прямого м’яза живота
(задня пластинка); 6 — поперечний м’яз живота; 7 — піхва прямого м’яза
живота (передня пластинка); 8 — пахвинна зв’язка: 9 — сім’яний канатик;
10 — розтвір підшкірної вени; 11 — пірамідальний м’яз: 13 — судинна
лакуна; 13 — поперечна фасція; 14 — дугоподібна лінія: 15 — передній
зубчастий м’яз; 16 — малий грудний м’яз; 17 — підключичний м’яз

Поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis) плоский,
широкий, лежить позаду попереднього м’яза. Починається від внутрішньої
поверхні хрящів шести нижніх ребер, грудопоперекової фасції, клубового
гребеня та бічних двох третин пахвинної зв’язки. М’язові волокна йдуть
горизонтально вперед і присередньо та продовжуються в апоневроз. Місце
переходу м’язових волокон у сухожильні має вигляд півмісяцевої лінії,
яку називають пахвинним серпом (falx inguinalis). Дві верхні третини
апоневроза цього м’яза зрощуються із заднім листком апоневроза
внутрішнього косого м’яза, і так утворюється задня стінка піхви прямого
м’яза. Нижня третина апоневроза з’єднується з передньою пластинкою
апоневроза внутрішнього косого м’яза і формує передню стінку піхви
прямого м’яза. По серединній лінії тіла апоневроз бере участь в
утворенні білої лінії живота. Функція: опускає ребра.

До складу задньої стінки живота входить квадратний м’яз поперека
(musculus quadratus lumborum) чотирикутної форми; починається від
клубового гребеня, поперечних відростків трьох-чотирьох нижніх
поперекових хребців та грудопоперекової фасції. Прикріплюється до XII
ребра, тіла XII грудного хребця та до поперечних відростків чотирьох
верхніх поперекових хребців. Функція: тягне клубову кістку догори, а XII
ребро донизу, згинає поперекову частину хребтового стовпа.

Список використаної літератури

Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.

Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.

Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.

Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, «Медицина»,
1995 г.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020