UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні вчення у Стародавній Греції (пошукова робота)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6921
Скачало454
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Політичні вчення у Стародавній Греції

 

У Стародавній Греції державність виникла на початку І тисячоліття до н.

є. у формі полісів — окремих міст-держав, до складу яких, крім міської

території, входили також прилеглі сільські поселення. Перехід від

первіснообщинного ладу до ранньокласового і політичної форми організації

суспільного життя супроводжувався в Греції поглибленням процесу

соціальної диференціації населення на родову знать і збіднілих

общинників, багатих і бідних, вільних і рабів і посиленням боротьби між

ними за владу.

 

У центрі цієї боротьби було питання встановлення тієї чи іншої форми

державного правління — аристократії (влади знаті, привілейованих,

«кращих»), олігархії (влади небагатьох, багатих) або демократії (влади

народу, всіх дорослих і вільних членів полісу). Ці процеси знайшли своє

відображення й теоретичне осмислення в політичній думці Стародавньої

Греції. Творчими зусиллями давньогрецьких мислителів був здійснений

перехід від міфологічного сприйняття навколишнього світу до

раціонально-логічного способу його пізнання й пояснення.

 

Вершиною давньогрецької філософської і політичної думки є вчення

Сократа, Платона та Арістотеля.

 

Сократ (469—399 рр. до н. є.) не залишив по собі писем¬них творів; свої

погляди він викладав в усних бесідах, письмово зафіксованих його учнями.

З ученням Сократа пов'язані початок переходу політичної думки з

дотеоретичного на теоретичний рівень і створення політичної етики. Він

вів пошуки раціонального, логічно-понятійного обгрунтування об'єктивного

характеру етичних норм, моральної природи держави і права. Розробку

морально-політичної проблематики Сократ підніс на рівень понять і

визначень, поклавши тим самим початок власне теоретичних політичних

досліджень.

 

Мислитель прагнув обгрунтувати раціональну, розумну природу моральних,

політичних і правових явищ, вважаючи розумне, справедливе і законне

тотожним. Збіг законного і справедливого є бажаним, розумним станом

справ, а не повсюдною реальністю. Для такого збігу слід неухильно

дотримуватися законів. Сократ був принциповим прибічником законності.

Основу нормального функціонування держави, її благополуччя він убачав у

непорушності законів, підпорядкуванні їм усіх громадян. Дотримання

полісних законів Сократ пов'язував з однодумством громадян, під яким

розумів не уніфікацію думок і поглядів, а відданість і підпорядкування

законам.

 

Теоретична позиція Сократа не тотожна тим чи іншим реально існуючим у

його часи політичним порядкам. Він намагався сформулювати

ідеально-розумну сутність держави. Владу, засновану на волі народу й

державних законах, Сократ вважав царством, а владу, засновану на

свавіллі правителя і спрямовану проти народу, — тиранією. Правління тих,

хто дотримується законів, він називав аристократією, правління

найбагатших — плутократією, а правління всіх — демократією. При цьому

мислитель негативно ставився до участі в управлінні державою більшості

народу (на його думку, грубих і некомпетентних людей).

 

Управлінню державою Сократ приділяв особливу увагу, стверджуючи, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ