UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні історичні віхи пізнання політичних явищ (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1596
Скачало226
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні історичні віхи пізнання політичних явищ

 

Вивчення будь-якої науки передбачає опанування насамперед історії її

виникнення, становлення і розвитку. Стосовно політології це особливо

важливо з огляду на те, що вона має тривалу історію і як наука про один

із найважливіших видів людської діяльності — політику — відіграє велику

роль у житті суспільства. Знання історії політичної думки сприяє кращому

розумінню як минулих і сучасних політичних ідей і теорій, так і

реального змісту сучасних політичних процесів, закономірностей і

тенденцій їх розвитку.

 

Звичайно, спроба повно викласти в одній главі більш ніж двотисячолітню

багатоманітну історію світової політичної думки була б намаганням

осягнути неосяжне. Тож доводиться зупинитися лише на основних віхах цієї

історії, основних її ідеях і постатях.

 

Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі

 

Зародження політичної думки пов'язується з тим ступенем суспільного

 

розвитку, коли виникає приватна власність на засоби виробництва,

відбувається соціальне розшарування суспільства, утворюється

державність. Саме проблеми держави і права, владних відносин у

суспільстві були й залишаються в центрі політичної думки.

 

Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу

 

Перші більш-менш чітко виражені ідеї про різні форми організованого

державного існування і розвитку суспільства з'явились у країнах

Стародавнього Сходу ще в II тисячолітті до н. є. Політичні ідеї і

погляди у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів, євреїв

спочатку мали релігійно-міфологічний характер. У XI— VIII ст. до н. є.

простежується тенденція переходу від релігійно-міфологічних уявлень про

державу і право до більш-менш раціонального їх сприйняття. Цей перехід

виявився, зокрема, у вченнях Конфуція і Мо Цзи в Китаї, Будди — в Індії,

Заратустри — в Персії, проповідях єврейських пророків.

 

Фундаментальну роль в історії політичної думки Китаю, всього

Стародавнього Сходу відіграло вчення Конфуція (551—479 рр. до н. є.).

Погляди Конфуція викладено у книзі «Луньюй» («Бесіди і судження»),

складеній його учнями. Протягом багатьох віків ця книга справляла

значний вплив на світогляд і спосіб життя китайців.

 

Конфуцій розвивав патріархально-патерналістську концепцію держави,

відповідно до якої держава виступає як велика сім'я. Влада правителя в

державі є такою, як влада батька в сім'ї, а відносини правителів і

підданих нагадують сімейні відносини, де молодші залежать від старших.

Правитель (імператор) є «сином неба», його влада має божественне

походження. Однак сам імператор не є Богом, і його влада залишається

божественною доти, доки він править «розумно», наслідуючи шлях, вказаний

Богом. Цим самим Конфуцій висував важливу вимогу дотримання в державному

управлінні моральних принципів.

 

Будучи прихильником ненасильницьких методів правління, Конфуцій закликав

правителів, чиновників і підданих будувати свої взаємовідносини на

засадах доброчесності. Дотримання правителями вимог доброчесності

відіграє вирішальну роль і визначає панування норм моралі у поведінці

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ