UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття самотності в старості (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1337
Скачало309
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поняття самотності в старості

 

План

 

Поняття самотності. Теоретичні підходи до проблеми самотності.

 

Форми та типи самотності.

 

Економічні та соціальні аспекти самотності в старості.

 

У XX столітті проблема самотності одержало небувалий за значенням

філолофсько-етичний статус: у ній побачили один з вічних, фатальних

джерел не тільки трагічної безнадійності існування людини, але й процесу

всієї історії людства.

 

Самотність з наукового погляду — одне з найменш розроблених соціальних

понять. У демографічній літературі зустрічаються статистичні дані про

абсолютне число і питому вагу самотніх людей. Так, у ряді розвитих країн

світу (Голландія, Бельгія й інших) самотні люди складають близько 30%

населення. У США, за даними на 1986 рік, було 21,2 мільйони самотніх

людей. У порівнянні з 1960 роком цей показник виріс у 3 рази. До 2000

року до них, за прогнозами, "приєднаються" ще 7,4 мільйони чоловік.

 

Дослідження показали, що ніколи не відчувають самотності 70-80% старих

англійців, датчан, американців; 50% старих поляків і 30% сербів. У

Росії, Україні скарги на самотність займають перше місце. У осіб старших

70 років цей показник досягав 99-100%.

 

В Україні, відповідно до перепису 1989 року, 10,126 тисяч складають

самотні люди, з них 6,805 тисяч — жінки. У цьому полягає специфіка

української самотності й пояснюється в першу чергу високим рівнем

смертності чоловічого населення і смертності від неприродних причин

(підраховано, що кожна третя мати має можливість пережити своїх дітей).

Крім того, загальна соціальна і сімейна дезорганізація, відсутність

розроблених технологій допомоги самотнім людям перетворює самотність у

злоякісну соціальну хворобу. Кращі розуми людства намагалися зрозуміти

чи хоча б наблизитися до розуміння цієї проблеми. Кожний з них тією чи

іншою мірою намагався дати відповідь на хвилюючі ці питання. Що це —

людське почуття чи його стан, чи дається воно від народження людині чи

здобувається, визначається життєвими обставинами? Що це — благо чи зло

для людини і навколишніх? Як можна перебороти цей стан, і чи завжди це

потрібно робити?

 

В загальному розумінні самотність – відчуття розриву з оточуючими,

боязнь наслідків самотнього способу життя, важке периживання, пов’язане

із втратою життєвих цінностей або близьких людей, постійне відчуття

покинутості, непотрібності власного існування.

 

Одинокий (самотній) спосіб життя і самотність – це поняття близькі, але

не тотожні.

 

Самотній спосіб життя – це фізичний стан, який активно обирається самою

особистістю в силу своїх характерологічних особливостей і психічного

здоров’я. Це перш за все, прагнення відокремитись від оточуючих, бажання

захистити свій внутрішній світ, незалежність від вторгнення сторонніх і

навіть близьких родичів.

 

Самотність – це соціальний стан, який відображає психофізичний статус

людини, утруднюючи їй зав’язування нових і підтримування старих

контактів та зв’язків.

 

Самотність у старості – це перш за все відсутність родичів, дітей,

онуків, подружжя, а також окреме проживання від молодих членів сім’ї.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ