UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНавколишнє середовище і здоров’я людини (реферат)
Авторdimich
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7839
Скачало1649
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Навколишнє середовище і здоров’я людини

 

ПЛАН

 

1.·Зв’язок внутрішнього середовища людина з навколишнім середовищем;

поняття про гомеостаз.

 

2. Визначення поняття “здоров’я”, його характеристики, рівні здоров’я.

 

3.·Сучасні проблеми вибору критеріїв оцінки здоров’я населення

 

4. Структура захворюваності населення України; фактори ризику

захворювань населення

 

З самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність

проходила у навколишньому середовищі, а здоров’я формувалось залежно від

впливу природних факторів на організм. При цьому, здатність організму

підтримувати себе у сталому стані незалежно від оточуючого середовища

тривалий час залишалася загадкою. Першими, хто внесли великий вклад у

розуміння даного питання були французький вчений К. Бернар і

американський дослідник Р. Кєннон. К. Бернар вважав, що життя — це не

тільки хімічні або фізико–хімічні процеси. На його думку, існує тісний

зв’язок живого з оточуючим середовищем, який проявляється у різних

формах пристосування.

 

Одна із таких форм адаптації — це латентне життя або життя без зовнішніх

ознак його прояву, наприклад, зерно, у якого здатність до проростання

зберігається багато років.

 

Іншою формою адаптації, згідно поглядів К. Бернара, є постійне або

вільне життя, тобто форма життя, характерна для тварин з найбільш

високою організацією, в тому числі і людини. Відомо, що життя не

припиняється у людини навіть при різких змінах оточуючого її середовища.

К. Бернар вперше припустив, що внутрішнє середовище, яке оточує клітини

і тканини, при цьому практично не змінюється. Організм живе як би у

теплиці, залишаючись вільним і незалежним.

 

Якщо К. Бернар дав широке біологічне узагальнення даного питання, то Р.

Кєннон висловив свою думку як фізіолог. Він увів поняття гомеостазу —

відносного сталого стану внутрішнього середовища і деяких фізіологічних

функцій організму. З його точки зору, організм — це відкрита для

навколишнього середовища система, яка має багато зв’язків з ним через

органи почуттів, рецептори шкіри, слизових оболонок, кишково–шлункового

тракту, нервово–м’язевих органів. Під впливом якого–небудь зовнішнього

фактору відбуваються зміни у межах фізіологічних коливань функцій

органів, систем і організму в цілому, але при цьому зберігається стан

відносної сталості внутрішнього середовища, що забезпечує нормальний хід

обміну речовин.

 

Основними механізмами адаптації або пристосувань є механізми

саморегуляції. Вони діють і на рівні клітини, і на рівні органу, системи

і організму. Процес клітинної саморегуляції не являється автономним, він

підкоряється регулюючому впливу нервової, ендокринної і імунної систем,

які здійснюють нервовий, гуморальний і клітинний контроль за сталістю

внутрішнього середовища організму.

 

Реакції, які забезпечують гомеостаз, спрямовані на підтримання

стаціонарного стану організму, координацію комплексних процесів для

виключення або обмеження впливу негативних факторів, вироблення або

збереження оптимальних форм взаємодії організму і середовища у змінених

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ