UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДемогеографічні особливості населення України (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4272
Скачало1001
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Демогеографічні особливості населення України

 

ПЛАН

 

1 Чисельність населення, його динаміка. Природний рух населення

 

2 Статево-вікова структура населення

 

3. Міграції населення України

 

1 Чисельність населення, його динаміка. Природний рух населення

 

Україна - одна з найбільш густозаселених держав Європи. На її території

проживає 48.4 млн. осіб (0. 8% населення світу, на 5.12.2001 р.). За

чисельністю населення Україна займає п’яте місце серед європейських

держав (після Німеччини, Італії, Великобританії і Франції) та 44 місце

серед країн світу.

 

Чисельність населення постійно зазнає змін під впливом як природних, так

і соціально-економічних умов. Зміну цієї чисельності та сучасний стан

населення (його кількість), статево-вікову структуру, етнічний та

професійний склад тощо), його територіальний розподіл характеризує

демогеографічна ситуація.

 

Найбільші зміни в чисельності населення України відбулися у XX ст. На

його початку в сучасних межах України (вона була поділена між

Австро-Угорщиною, Польщею, Румунією та Росією) проживало 35.2 млн. осіб

(в 1913 р.). Значні втрати населення понесло під час Першої світової і

громадянської воєн. В 1922 р. його чисельність становила 26 млн. осіб.

 

Внаслідок сталінської політики колективізації було визнано куркульськими

понад 200 тисяч селянських господарств, а їх власників із родинами

вислано в Сибір та в північні райони Росії (понад 1 млн. осіб). Багато з

них, особливо діти та старші люди, не витримували холоду, голоду,

поневірянь і вмирали по дорозі до нових поселень або в них.

 

Дуже великі втрати населення в Україні були у 30-40 роки. Штучний

голодомор 1932-1933 рр. забрав життя у багатьох мільйонів людей. Цілі

села у східній і центральній (найбільш хліборобських) частинах України

вимирали, втрати людей за різними даними становили від 6 до 15 млн.

осіб. Точнішу цифру могли б дати дані перепису населення 1937 р., але

вони були засекречені, а люди, які його проводили, репресовані або

знищені. Зараз встановити цю кількість дуже важко, бо працівники сільрад

багатьох померлих не реєстрували. У цей же період населення понесло

великі втрати внаслідок репресій. Через штучно сфабриковані справи

загинув цвіт української інтелігенції - вчені, письменники, митці,

духовенство та ін. За даними радянського перепису в Україні проживало у

1939 р. 40.4 млн. осіб. В.Кубійович стверджує, що ці дані набагато

перебільшені, воно становило неповних 39 млн. осіб.

 

Ще одна хвиля нищення українського народу - Друга світова війна. На її

фронтах у фашистській та більшовицькій неволі загинуло понад 10 млн.

осіб. Багато молодих людей було вивезено із України на роботу в

Німеччину, частина з них після розгрому фашистів опинилась у різних

країнах світу. В 1943 р. німці провели на частині окупованих українських

земель перепис населення, який (хоч і не дуже точно) дозволяє визначити

втрати людей у перші воєнні роки. В.Кубійович наводить дані цього

перепису: з 1939 по 1943 рр. кількість населення в Україні зменшилась на

25 % (або близько 9 млн. чол.). Найбільші втрати понесли центральні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ