.

Оцінка економічної і соціальної ефективності раціонального природокористування і охорони природи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2945
Скачать документ

Реферат на тему:

Оцінка економічної і соціальної ефективності раціонального
природокористування і охорони природи

План

1. Зв’язок оцінки ефективності природоохоронних заходів із загальними
економічними принципами оцінки ефективності. Критерії та вимоги цієї
оцінки.

2. Основні методи (формули) оцінки ефективності природоохоронних
заходів.

3. Порівняльна економічна ефективність проведення природоохоронних
заходів, межі їх застосування.

4. Еколого-економічна оцінка проектних рішень.

1. Зв’язок оцінки ефективності природоохоронних заходів із загальними
економічними принципами оцінки ефективності. Критерії та вимоги цієї
оцінки.

У відповідності з діючими методиками визначення економічної ефективності
здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічної шкоди, яка
спричинена забрудненням навколишнього середовища до природоохоронних
заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на
зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє
природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання
природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів, а саме:

1. будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд та
обладнання;

2. розвиток мало- та безвідходних технологічних процесів і виробництв;

3. розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням
екологічних вимог;

4. рекультивація земель;

5. заходи боротьби з ерозією грунтів;

6. заходи з охорони й відтворення флори та фауни;

7. охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.

Досягнення вказаних цілей оцінюється з допомогою екологічних і
соціально-економічних результатів.

Екологічна результативність середовищезахисних заходів полягає у
зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і покращення його
стану. Вона проявляється в зниженні об’ємів забруднюючих речовин,
збільшенні кількості і покращенні якості сприятливих до використання
земельних, лісових і водних ресурсів.

Екологічна ефективність природозахисних витрат визначається зіставленням
обсягів екологічних результатів і витрат, що їх спричинили. Екологічні
результати обчислюються як різниця показників негативного впливу на
навколишнє середовище і як різниця показників стану навколишнього
середовища до і після проведення заходів (Дорогунцов, ст. 114).

Соціально-економічна результативність полягає в підвищенні рівня життя
населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні
національного багатства країни.

Соціальні результати заходів – це покращення фізичного розвитку
населення, зменшення захворюваності, збільшення життя і періоду активної
діяльності, покращення умов праці і відпочинку, підтримка екологічної
рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду), збереження
естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’ятників
природи, заповідних зон і інших природоохоронних територій і т.д.

Соціальна ефективність природозахисних витрат вимірюється відношенням
натуральних показників, які виражають соціальні результати, до витрат,
необхідних для її досягнення. Соціальний результат визначається як
різниця показників, що характеризують зміни в соціальній сфері, які
виникли внаслідок здійснення природозахисних заходів.

Екологічні та соціальні результати і відповідні показники ефективності
використовуються як допоміжні до економічних показників ефективності та
служать для:

§ визначення рівня і нормативів збільшених показників витрат, необхідних
для досягнення уставленої величини зниження шкідливих викидів і
збереження оптимального стану навколишнього середовища;

§ розрахунку ефективності витрат, результат яких не має безпосереднього
грошового виразу (відвернення скорочення генетичного фонду тварин і
рослин, збереження естетичної цінності природних ланлшафтів, пам’яток
природи тощо).

Економічні результати заходів – це економія або попередження втрат
природних ресурсів, живої і уречевленної праці у виробничій і
невиробничій сфері, а також у сфері особистого споживання.

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів здійснюється через
зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх
упровадження витратами з допомогою показників загального і чистого
економічного ефекту від цих заходів.

Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних
заходів за розрахунків загальної ефективності природоохоронних витрат є:

§ у сфері матеріального виробництва – приріст обсягів чистої продукції
або прибутку, а в окремих галузях або на підприємствах – зниження
собівартості;

§ у невиробничій сфері – економія витрат на виробництво робіт і надання
послуг;

§ у сфері приватного споживання – скорочення витрат з особистих коштів
населення.

Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

§ відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища,
тобто нездійснені завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища
затрати в матеріальному виробництві, невиробничій сфері та витрати
населення;

§ приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збережених
чи поліпшених завдяки реалізації природоохоронних заходів;

§ приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки
повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних
ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів.

Показник загальної (абсолютної) економічної ефективності
природоохоронних затрат обчислюється як відношення річного обсягу
повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до затрат, що
його зумовили. Він використовується в процесі обгрунтування структури та
обсягів природоохоронних заходів у територіальному розрізі або структури
та обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення; за
аналізу й контролю динаміки економічної ефективності природоохоронних
витрат, міжгалузевих і міжрайонних порівнянь їхньої ефективності.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність природозахисних витрат
визначається порівнянням повного економічного ефекту природозахисних
заходів і зумовлених ним природозахисних витрат.

Повний економічний ефект природозахисних витрат обчислюється як різниця
показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і
витрат у невиробничій сфері, витрат із державного бюджету та особистих
коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану,
який може виникнути без проведення природозахисних заходів) і
прогнозованого стану.

Загальна ефективність природозахисних витрат визначається на всіх
стадіях планування заходів з охорони природи та раціонального
використання природних ресурсів у народному господарстві в цілому,
економічних районах та областях, галузях і господарських об’єктів, а
також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і
раціонального використання природних ресурсів.

2. Основні методи (формули) оцінки ефективності природоохоронних
заходів.

1. Оцінка ефективності – це порівняння результатів з видатками. До неї
ставляться дві вимоги:

§ по можливості повніше охоплювати всі соціально-економічні результати у
різних сферах господарства як в найближчій, так і у віддаленій
перспективі;

§ найповніше охоплювати усі видатки, пов’язані із здійсненими заходами.

Обидві вимоги є міжгалузевими, міжрегіональними й довготривалими.

Згідно з чинною типовою методикою ефективності природоохоронних заходів
відрізняють первинний (початковий) і кінцевий комплексний
соціально-економічний ефекти з охорони природи. Перший полягає в
зниженні забруднення навколишнього середовища і поліпшенні його стану,
другий – у підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного
виробництва і національного багатства, зниженні ресурсо- і еколого-
місткості виробництва.

Економічний результат природозахисних заходів (Р) виражається у величині
відвернених річних економічних збитків від забруднення середовища (П)
/величина попереднього економічного збитку/ і річного приросту прибутку
(додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності
підприємств чи групи підприємств (Д), тобто:

Р=П+?Д.

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища (П)
дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце
до здійснення природозахисних заходів (Зф), і залишкових збитків після
проведення цих заходів (Зм):

П=Зф-Зм.

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки
експлуатації природоохоронних споруд, величини витрат і результат у
період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння
варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього
річного чистого економічного ефекту (Е). Вибір найкращого з кількох
варіантів природозахисних заходів у такому разі здійснюється за
формулою:

Е=(Р-З) ?мах,

де З – витрати на запропоновані заходи. Економічний результат, за
винятком витрат, називають чистим економічним наслідком (результатом).

Одним з видів показників економічного результату є показник повного
економічного ефекту природоохоронних витрат. Визначається:

§ за різницею показників чистої продукції чи прибутку в матеріальному
виробництві;

§ за економією видатків у невиробничій сфері;

§ економією видатків з дербюджету і особистих коштів населення у період
сучасного чи перспективного стану навколишнього середовища.

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за формулою:

З=С+Ен*К+Ст,

Де: С – сукупні експлуатаційні витрати;

К – капітальні вкладення в будівництво природозахисних споруд;

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово беруться
в розмірі 0,12);

Ст – собівартість транспортування продукції (якщо вимагає умова
задачі).

Показник повного економічного ефекту використовується як самостійно, так
і (найчастіше) для оцінки (абсолютної) економічної ефективності
природоохоронних видатків (Ез). Розраховується як відношення річного
обсягу повного економічного ефекту до суми приведених видатків (витрат),
викликаним цим ефектом:

Ез=Ер / С+Ен*К,

Де: Е – річний ефект, отриманий протягом року. Ефективність
довготривалих заходів (за кілька років) можна обчислити як інтегральну
за багато років, що перевищує строки окупності t=1 /Eн :

Ез=?Е / ?(С+К).

Ефективність капітальних вкладень в природоохоронні заходи, що дають
щорічний економічний ефект визначається:

Ек=Ер – С / К ,

Де: Ер – річний повний ефект;

Ер – С – річний чистий ефект;

К – капітальні вкладення.

На практиці також використовуються показники початкового (часткового)
ефекту, який виступає доповненням до визначення основних показників
ефективності природоохоронних заходів:

Епе= ?В / С+ЕнК ,

Де: ?В – зниження показника негативного впливу на середовище (наприклад,
кількості викидів);

С+ЕнК – приведенні затрати на проведення заходу.

Епе=Р / С+ЕнК ,

Де: Р – показник, який характеризує покращення стану навколишнього
середовища;

С+ЕнК – приведенні затрати на проведення заходу.

Повний економічний ефект і пов’язані з ним інші показники ефективності
можна визначити для різних рівнів господарства:

1) як загальний ефект, що обчислений для господарства, а також галузей
невиробничої сфери – за приростом економічної оцінки природних ресурсів
чи приросту чистої продукції;

2) як розрахунковий ефект, що обчислюється в кожному підприємстві,
об’єднанні, адміністративному районі, ТВК – за приростом прибутку чи
зниження собівартості продукції, а також у результаті поступового
переходу до обчислення чистої продукції – за приростом її величини.

У галузях і організаціях невиробничої сфери, які фінансуються з
держбюджету, методи обчислення індентичні (за величиною економії
середньорічних витрат).

3. Порівняльна економічна ефективність проведення природоохоронних
заходів, межі їх застосування.

1. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних
витрат визначається величиною мінімально необхідних сукупних
експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію
природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням
фактора часу. Він використовується для вибору економічно найкращого
варіанта природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівняльні
варіанти забезпечують досягнення однакового за якістю навколишнього
середовища і тотожного за основними та економічними результатами в межах
території, на яку поширюється вплив природоохоронних заходів.

Розглянемо методи розрахунків ефекту від проведення природоохоронних
заходів у різних сферах діяльності.

І. 1. Ефект від попередження втрат чистої продукції внаслідок
захворювання трудящих від забруднення навколишнього середовища:

Е=ВПч (Р2 – Р1) ,

де В – кількість трудівників, вилучених з виробництва через хворобу;

Пч – чиста продукція одного людино/дня;

Р1, Р2 – кількість людино-днів до і після проведення природоохоронних
заходів

2. Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування:

Е=ВВп (Р2 – Р1) ,

Де Вп – середній розмір допомоги.

3. Ефект від скорочення видатків держави на лікування друдівників:

Е=(Ва Dа За) + (Вс Dс Зс) ,

Де Ва, Вс – кількість хворих відповідно у поліклініках і стаціонарах;

Dа, Dс – середня кількість непрацездатних днів одного хворого;

За, Зс – середні витрати на лікування одного хворого в розрахунку на
один день.

ІІ. Економічний ефект від поліпшення використання трудових ресурсів,
матеріалів і обладнання.

1. Загальний ефект від підвищення продуктивності праці в галузях
матеріального виробництва обчислюється за чистою продукцією; в
невиробничій сфері – за скороченням витрат; госпрозрахунковий ефект – за
приростом прибутку або економією витрат.

2. Загальний ефект від зменшення втрат сировини, палива, матеріалів, у
тому числі відходів, обчислюється за приростом прибутку або суми
економії щодо вартості зекономленого і за винятком поточних витрат для
досягнення цієї економії.

3. Загальний ефект від ефективнішого використання обладнання внаслідок
поліпшення середовища визначається за приростом чистої продукції через
скорочення простоїв і ремонту обладнання, зниження витрат на його
утримання тощо.

Госпрозрахунковий ефект від приросту прибутку від скорочення витрат на
ремонт, тис. грн.:

Ех=(Л1 – Л2) + ФКр(Т2 – Т1) ,

Де Л1, Л2 – видатки на ремонт відповідно до і після проведення
природоохоронних заходів;

Ф – середньорічна вартість обладнання;

Кр – коефіцієнт річної рентабельності основних фондів;

Т1, Т2 – тривалість служби обладнання до і після проведення
природоохоронних заходів.

ІІІ. Загальний ефект від підвищення продуктивності сільськогосподарських
угідь або від попередження витрат обчислюється за різницею їх оцінки до
і після проведення природоохоронних заходів:

Ес=(О2 – О1) М ,

Де О1, О2 – економічна оцінка 1 га сільськогосподарських угідь;

М – площа угідь.

Якщо ж оцінка земель відсутня, то ефект визначається за середньорічним
приростом чистої продукції:

Еч.п.=(Ч2 – Ч1) ,

Госпрозрахунковий ефект визначається за середньорічним приростом
прибутку:

Егосп=Г2(Ц – С2) – Г1(Ц – С1) ,

Де Г1, Г2 – середньорічна продукція за багато років;

Ц – оптова (закупівельна) ціна одиниці продукції;

С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів.

Крім розглянутих існують також порівняльні показники ефективності. Їх
використовують під час розробки (опрацювання) довгострокових програм і
прогнозів з охорони об’єктів, коли виникає необхідність вибору серед
кількох варіантів найбільш оптимального.

У цьому випадку показником економічної ефективності порівняльних
варіантів є мінімум затрат, що визначається відповідно з названою
типовою методикою:

С+ЕнК?min, Ен=0,12.

Якщо здійснюються заходи протягом тривалого періоду (відновлення лісів,
рекультивація земель та ін.), а величина витрат з часом змінюється, то
використовується така формула:

? Кt + Ct / (1 + Еп)tб ?min ,

де tб – базовий момент часу, до якого приводяться витрати t – го року;

Сt – експлуатаційні видатки t – го року;

t0, t – відповідно початок і кінець впровадження природоохоронних
заходів;

Кt – капітальні вкладення в t – го року;

Еп – коефіцієнт дисконтування вкладень (для промисловості, будівництва,
комунального господарства – 0,08; для сільського господарства – 0,05;
для лісового господарства – 0,03).

Головна умова проведення розрахунків полягає в тому, що всі варіанти
мають бути порівняльними за кількістю населення, розмірами території та
іншими ознаками. При відсутності цієї умови необхідно коригувати
використовувані показники.

4. Еколого-економічна оцінка проектних рішень.

Крім названих існує ще одна оцінка, яка найчастіше використовується в
практиці проектування. Це так звана еколого-економічна оцінка проектів
нового будівництва.

В Україні вона здійснюється згідно з “Методикою еколого-економічної
оцінки проектів”, розробленою колишнім Держпланом, Міністерством охорони
здоров’я і Держкомітетом з охорони природи та комітетом з розміщення
продуктивних сил України АН України в 1980 р.

Мета еколого-економічної оцінки:

§ попередження негативного впливу проектних рішень на навколишнє
середовище;

§ комплексне еколого-економічне обгрунтування проекту будівництва або
реконструкції підприємств.

Проектні об’єкти повинні відповідати всім діючим на час проектування
державним стандартам і положенням з екології виробництва (наприклад
“Санітарним нормам проектування промислових підприємств”, “Правилам
встановлення допустимих викидів речовин промисловими підприємствами” та
ін.).

Важливою умовою еколого-економічної оцінки є порівняння витрат нового
будівництва з базовими. Базою вважають показники кращих підприємств у
галузі. База в кожному конкретному проекті визначається індивідуально.

Еколого-економічна оцінка складається з чотирьох етапів.

1. Оцінка екологічної допустимості будівництва.

Вона полягає в тому, що сумарний обсяг викидів нового чи
реконструйованого виробництва не може перевищувати ГДК в атмосфері та
воді:

Сі / ГДКі ? 1 ,

Де Сі – фактична концентрація і-ї речовини в повітрі і воді;

ГДК – гранично допустима концентрація і-ї речовини.

Іноді викиди складаються з кількох речовин, що мають комбіновану дію,
тобто сума їх дій має нову, більш негативну якість, ніж кожен з них
зокрема. В цьому випадку

?Сі / ГДК ? 1,

де r – кількість шкідливих речовин, що мають комбіновану дію.

Якщо ці співвідношення, виходячи з об’єктивних причин, не можуть бути
виконані, то VГДК ? 1, де V – об’єм викидів забруднюючих речовин; ГДК –
гранично допустимий викид цих речовин. Обрахунки здійснюються для всієї
групи забруднюючих речовин.

Обсяг викидів визначається виходячи з нормативів питомих викидів на
одиницю виготовленої продукції, що обчислюється за допомогою галузевих
методик:

V=V,А,

Де V, – питомий норматив викиду; А – обсяг виробництва продукції.

2 етап. На ньому обчислюється і зіставляються витрати на проектованому
об’єкті з базовим. Витрати обчислюються за допомогою формули приведених
витрат. Проектовані варіанти порівнюються з базовим:

Зі?Зб,

Де Зі – приведені витрати в і – му варіанті будівництва;

Зб – приведені витрати на базовому підприємстві.

З кількох варіантів обирають оптимальний.

3 етап. Він пов’язаний з необхідністю подолання шкідливого впливу в
районах, де забруднення вище від ГДК, тобто необхідна мінімізація
шкідливої дії проектованого об’єкта.

Як критерій екологічної оптимальності проекту використовується показник
мінімуму питомого впливу проектованого об’єкта на середовище:

П=Кр + Кз?min,

Де Кр – ресурсомісткість об’єкта;

Кз – коефіцієнт забруднюючої дії проектованого об’єкта.

Кр=?QR / A,

Де Q – обсяг споживаного ресурсу;

R – економічна оцінка цього самого ресурсу;

А – річний обсяг виробництва продукції.

Кз=?(R,V,) / А,

Де R, – економічна оцінка умовних викидів;

V, – умовний обсяг викиду в атмосферу забруднюючої речовини.

Умовний обсяг викиду в атмосферу забруднюючої речовини визначається з
допомогою додаткового методу. У підсумку обирають мінімальний варіант.
Якщо їх кілька, то перевагу надають варіанту з мінімальними витратами.

4 етап. Визначається економічний ефект від капітальних вкладень. На
основі порівняння з базовим підприємством визначаються витрати величини
збитків і розраховується економічний ефект:

Е=[(Сб – С) + (Кб – К)Ен] А + (У – Уб) А,

Де Сб, С – потпчні витрати базового і проектованого підприємства на
одиницю продукції;

Кб, К – питомі капітальні вкладення;

А – річний обсяг виробництва;

У, Уб – річний попереджений (запобіжний) збиток на одиницю продукції.

З усіх варіантів обирається варіант з найбільшим річним ефектом.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020