UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2164
Скачало400
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного

процесу

 

Упродовж багатьох століть відносини між державами визначалися силою,

насильством. Наймогутніші для свого часу держави задовольняли свої

інтереси за рахунок слабших. У міжнародному житті переважали ворожнеча і

нестабільність. Сила була гарантом ієрархічного порядку. Імперії

будувалися саме на силі й насиллі. Щоправда, з утвердженням капіталізму,

інтенсифікацією міжнародних зв'язків, формуванням світового ринку,

розвитком засобів зв'язку і комунікацій держави починають укладати

численні міжнародні угоди з різних питань. Виникають перші міждержавні

організації для вирішення важливих для держав питань (Міжнародний

телеграфний союз — 1865 p., Всесвітній поштовий союз — 1874 p.), починає

діяти інститут міжнародного арбітражу для вирішення суперечок між

державами. Але ці міжнародні організації й інститути не могли істотно

впливати на характер і стан міжнародних відносин. Конфлікти, суперечки з

територіальних, етнічних, релігійних та інших питань здебільшого

переростали у війни.

 

Підраховано, що за останні 5,5 тис. років мир на землі панував лише 250

років. У світі за цей час відбулося понад 15 тисяч війн. Лише в XVII ст.

в Європі загинуло у війнах 3 млн. осіб, у XVIII ст. — понад 5 млн. у XIX

ст. — 6 млн. у XX ст. — 70 млн. осіб.

 

Війни розглядали як вивірений шлях досягнення державами своїх інтересів

і цілей. Цілком законними для розширення території і збагачення держав

вважали також анексію (насильницьке приєднання, загарбання однією

державою території іншої держави) і контрибуція (примусові грошові або

натуральні стягнення з переможеної держави на користь

держави-переможця). Дипломатія протягом тривалого часу була

підпорядкована питанням, пов'язаним з війною, намагаючись забезпечити

сприятливі умови для ведення війни, сприяти найефективнішому

використанню результатів перемоги (в разі перемоги), домогтися найменших

втрат у разі поразки. Її завданням також було документальне закріплення

в інтересах держави наслідків перемоги чи поразки у війні.

 

Філософи, історики, політики наводили різні аргументи для доказу

природності, закономірності, невідворотності війн. Серед них

давньогрецький філософ Геракліт та історик Фукідід, італійський

політичний мислитель і письменник Н. Макіавеллі, голландський юрист і

соціолог Г. Гроцій, англійський економіст, демограф Т. Мальтус,

німецький філософ Ф. Ніцше і багато інших. Та й нині багато західних

соціологів і політологів намагаються обґрунтувати тезу про неминучість і

закономірність війн між державами, посилаючись на різні чинники: природу

людини, непередбачуваність наслідків зіткнення інтересів держав на

міжнародній арені, ірраціональність поведінки людей і політики держав,

наявність расових і національних відмінностей між народами,

нерівномірність розподілу плодючості ґрунту, розселення народів,

утвердження суверенітету держав та ін.

 

Так, X. Болдуїн (США) наголошує, що причина війн в людській природі, а

не в створених людиною економічних чи політичних системах. І. Горовіц

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ