UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична думка стародавнього Заходу (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1597
Скачало457
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політична думка стародавнього Заходу

 

Вагомий внесок у політичну теорію належить давньогрецьким мислителям.

Категорія «політика» з часу її появи у Давній Греції використовувалася

на означення форм життя вільних і повноправних індивідів, а поняття

«право», «закон» — як виразники свободи, регулятори взаємин у

суспільстві вільних людей, як норми політичної справедливості. Ця

політична ідеологія пройшла шість головних етапів, кожен з яких

характеризує окремий напрям політичного мислення.

 

1. Етап античних, міфічних уявлень. Представлений аристократичною

(гомерівською), демократичною (гесіодівською) та «холопською» (орфічною)

думками. Загальна їх риса — спроба змалювати виникнення Всесвіту,

людини, суспільства, держави з позицій релігійно-міфологічного

світогляду.

 

2. Етап формування філософських поглядів на політичні процеси.

Започаткований творчістю «семи мудреців» (кін. VII — поч. VI ст. до н.

е.). Вироблені ними формули «чеснотам — свій, пророкам — чужий», «силою

не роби нічого» (Клеобул); «дотримуйся доброчесності», «закон — це

поєднання права і сили», «навчившись підпорядкуванню, навчишся

керуванню» (Солон); «не погрожуй вільним, нема на те права», «не бажай

неможливого», «пізнай самого себе», «слухайся законів більше, ніж

ораторів», «підкоряйся законам» (Хілон); «не красуйся зовнішністю, а

будь прекрасний справами», «вчи і вчись кращого» (Фалес); «не роби того,

що не подобається іншому», «закон — втілення найвищої могутності»,

«володій своїм» (Піттак); «бери переконанням, а не силою», «говори

доречно» (Біант); «демократія краще тиранії», «не карай злочинця, а

поперджай злочин», «люби закони старі, а їжу свіжу» (Періандр) та ін. —

покликані були стати моральною нормою співжиття.

 

Солон (640—559 до н. е.) завдяки рішучим реформам в економічному і

державному будівництві ввійшов в історію як «батько» політичних

революцій і родоначальник давньогрецької демократії. Приватна власність

за його доби набула не лише легітимного характеру, а й стала вирішальною

ознакою при визначенні політичних прав громадян, обсяг яких залежав від

майнового цензу, а не від походження.

 

На розвиток політичної ідеології особливо вплинуло вчення Демокріта

(470—366 до н.е.). Про справедливість у політиці як відповідність

природі, про суспільство, державу і закони як штучні утворення людей

внаслідок природного процесу, про політичний конформізм і моральну

солідарність вільних громадян як необхідний компонент «хорошої» держави.

Демокріт доводив земне, а не божественне походження людини (з землі і

води), суспільне, а не небесне походження права. У контексті тих ідей

фігурували вчення Піфагора (580—500 до н. е.), Геракліта (630—470 до н.

е.) та деяких інших давньогрецьких мислителів.

 

3. Етап появи раціоналістичних інтерпретацій політичного розвитку.

Творцями їх виступили софісти, найяскравішими представниками яких були

Протагор (481—411 до н. е.), Горгій (483—375 до н. е.), Гіппій (460—400

до а. е.), Антіфонт (V ст. до н. е.), Фрасімах (V ст. до н. е.) та ін.

Їх творчість збіглася з третьою політичною революцією в Афінах.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ