UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвітська політична думка Нового часу (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2406
Скачало645
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Світська політична думка Нового часу

 

За Нового часу сформувалися основні національні школи високорозвинутої

політичної думки, вдосконалювалися актуальні й для сьогодення політичні

ідеї.

 

Англійська політична думка найвищого злету сягнула у творчості філософа

і природознавця Томаса Гоббса (1588—1679) — автора знаменитого

«Левіафану» й одного з головних фундаторів класичного лібералізму Джона

Локка (1632—1704). На думку Гоббса, людина — не суспільно-політична

істота, а егоїстична тварина («людина людині вовк»). Рівна від природи,

вона отримує «право на все», яке в умовах суцільного егоїзму,

честолюбства перетворюється на «право ні на що», на війну всіх проти

всіх. Для формування стану «людина людині бог» виникає штучна інституція

—держава, яка відбирає в індивідів природні права, окрім права на

фізичне життя. Безмежні права держави зосереджуються в руках абсолютного

монарха, а тому поділ влад на гілки неприпустимий, бо знову призведе до

громадянської війни. Влада суверена-монарха не підлягає контролю, він —

над законом. За Гоббсом, держава — це і є суспільство, а суспільство — і

є держава, які підносяться над людиною.

 

Локк був виразником ліберально-конституційного

(ліберально-демократичного) напряму англійської політичної думки. У

праці «Два трактати про державне правління» він першим серед мислителів

на концептуальному рівні в ланцюжку «особа — суспільство — держава»

поставив на перше місце особу (потреби й інтереси людини), на друге —

потреби й інтереси суспільства і лише на третє — потреби й інтереси

держави. Цей підхід згодом був покладений в основу політичної доктрини

класичного лібералізму.

 

Держава, за Локком, виникла не внаслідок «війни всіх проти всіх», а з

первісного миру і злагоди серед рівних і вільних людей для забезпечення

цих природних, невідчужуваних прав і захисту приватної власності. Люди,

передавши державі права, не втрачають їх. Держава оберігає такі права. А

найдосконалішою формою державше не абсолютна, а конституційна монархія.

Гарантом запобігання в ній політичної сваволі щодо особи повинен бути

поділ влад на законодавчу, виконавчу (в т. ч. і судову) та союзну

(займається зовнішньою політикою). Такий поділ слід здійснювати на

засадах і принципах верховенства закону, якому підпорядковуються всі, в

т. ч. й законодавці.

 

Внаслідок революційних подій в Англії та концептуальної діяльності

політичних мислителів з'явилися два нормативних акти, які справили

неабиякий вплив на політичну думку — Хабеас корпус акт 1679 р. та Білль

про права 1689 р. Разом з Великою хартією вольностей 1215 p. вони

становили хоч і несистематизовану, але першу в світі юридичну

конституцію держави і донині вважаються частинами сучасної неписаної

Конституції Великобританії.

 

Вагомий внесок у розвиток політичної думки зробив французький

правознавець, просвітник, один із засновників новітньої політичної науки

Шарль Луї Монтеск'є (1689—1755). У своїх працях — «Персидські листи»,

«Роздуми про причини величі римлян і їх занепаду», «Про дух законів» —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ