UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен політичної свідомості, культури та ідеології (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4495
Скачало532
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феномен політичної свідомості, культури та ідеології

 

ПЛАН

 

1. Сутність політичної культури.

 

2. Типи та функції політичної культури.

 

3. Політична свідомість: зміст, структура, типологія.

 

4. Сутність політичної ідеології її структура і функції.

 

5. Політична культура сучасної України.

 

1. Сутність політичної культури

 

Політична культура, політична свідомість і політична ідеологія належать

до ключових понять політології. Як явища суспільного життя вони містять

чуттєві й теоретичні, ціннісні й нормативні, раціональні й підсвідомі

уявлення громадян, які допомагають їм усвідомити й розвинути всебічні

зв'язки з інститутами влади й між собою щодо участі в управлінні

суспільством і державою. З утвердженням в Україні демократії політична

культура та ідеологія повинні вийти насамперед за межі офіційних норм і

лояльного ставлення до влади, властивих тоталітаризмові.

 

Від політичної культури людей вирішальною мірою залежать характер і

напрями політичного процесу, стабільність і демократизм політичної

системи суспільства. Саме цими критеріями вимірюється її зрілість. Чим

вища політична культура, тим вужчою є сфера політичної контркультури,

яка суперечить домінуючим позитивним політичним і демократичним

цінностям і виконує дестабілізуючу роль.

 

Політична культура як соціальне явище виникла раніше, ніж оформилося

саме поняття, — з появою держави, у IV-III тис. до н. е. Вона була

предметом уваги Платона, Аристотеля, Макіавеллі, Монтеск'є, Токвіля,

Маркса, Мангейма та інших мислителів. А сам термін запроваджений у

науковий обіг німецьким філософом епохи Просвітництва Йоганом-Готфрідом

Гердером (1744—1803). Систематично використовувати його почали в 50-х

роках XX ст.

 

Існує багато визначень поняття “політична культура”, що зумовлено його

складністю і недостатнім вивченням. Приміром, американські політологи Г.

Алмонд і С. Верба визначають політичну культуру як сукупність

психологічних орієнтацій людей стосовно політичних об'єктів, як знання,

почуття та оцінки політичних явищ. Тобто вони наголошують на

суб'єктивних рисах політичної культури і не включають до неї політичну

діяльність. Англійські дослідники А. Кардинер, С. Вайт акцентують увагу

на об'єктивному аспекті явища, а саме на політичній діяльності й

поведінці носіїв політичної культури. Очевидно, раціональним є

діалектичне поєднання в розумінні політичної культури обох аспектів,

позаяк вона може бути виявлена та оцінена тільки через реальність

політичної дії та поведінки суб'єктів.

 

Політична культура — типова, інтегральна характеристика індивідуального

чи колективного соціального суб'єкта та соціальних інститутів,

суспільства в цілому, що фіксує рівень розвитку ix політичної

свідомості, політичної діяльності та поведінки.

 

Критерієм, своєрідним дзеркалом політичної культури соціального суб'єкта

є його реальна політична практика. Оцінюючи зміст, характер політичної

діяльності та поведінки, можна визначити якість і рівень політичної

культури, її носія (індивідуального чи колективного).

 

Зміст політичної культури різних соціальних суб'єктів неоднаковий за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ