UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнутрішня і зовнішня політика Директорії. Посилення громадянської війни в Україні, боротьба проти її окупантів (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3218
Скачало1111
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Посилення громадянської війни

в Україні, боротьба проти її окупантів

 

Після повалення Гетьманату, 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про

відновлення Української Народної Республіки. 26 грудня створено уряд УНР

під головуванням В. Чехівського, представника УСДРП. Були відновлені

закони УНР, зокрема закон про передання поміщицької землі селянам без

викупу. Вища законодавча влада відтепер належала Трудовому конгресу –

свого роду парламенту, сформованому Директорією з селян, робітників та

інтелігенції.

 

Загалом же становище після повалення гетьманської влади було складним.

Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити

поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й зовнішньополітичне оточення

України. Одеса була захоплена Антантою, війська якої висадилися також у

Миколаєві, Херсоні та Севастополі, на заході активізувалися поляки, на

півночі – більшовики, на південному сході – російська Добровольча армія.

Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з договором мали

захищати Україну від більшовиків, неспроможні були це робити і

поверталися додому.

 

Справа погіршувалася ще й тим, що в уряді не було єдності. Те, що перед

тим об’єднувало членів уряду – боротьба проти гетьмана, – поступово

зникало, а інших мотивів практично не було. До того ж боротьба з

наслідками Гетьманату інколи набирала форм, які не могли не викликати

протесту. Існувала, наприклад, ідея ліквідації Української Академії наук

як „витвору гетьманату”. Декрети гетьманського уряду було анульовано.

Права участі в політичному житті країни нова влада позбавила не лише

поміщиків та капіталістів, а й професорів, адвокатів, лікарів, педагогів

тощо.

 

Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже

близькій до неї платформі, виступала за союз із більшовиками проти

Антанти. Це були В. Винниченко, В. Чехівський, М. Шаповал та ін. Інша

частина на чолі з С. Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти

більшовиків. Незважаючи на договір, який було укладено між В.

Винниченком і Д. Мануїльським про спільну боротьбу проти німців та

австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку X. Раковського

і того ж Д. Мануїльського визнати в Україні той лад, який буде

встановлено новою українською владою, більшовицький уряд Г. П’ятакова

виступив зі звинуваченнями Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з

півночі розгорнувся наступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність

полягала в тому, що основу більшовицьких військ становили українські

частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків –

Богунська й Таращанська дивізії.

 

Отже, почалася війна УНР з РРФСР, офіційно оголошена 16 січня 1919 р. Ще

перед тим більшовики зайняли Харків, а 5 лютого вступили до Києва. Уряд

Директорії переїхав до Вінниці. Тут він перебував до весни 1919 р., коли

місто було захоплено Червоною армією. Загострилося протистояння між

членами Директорії. В. Винниченко складає з себе повноваження голови і

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ