UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорщини (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4618
Скачало1346
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі

Австро-Угорщини

 

Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські

землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому

числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Її

населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку

феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне

становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес

полонізації, на Закарпатті – мадяризації, на Буковині – румунізації.

Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та

соціальний гніт. Східна Галичина разом із частиною польських земель

входила до складу „королівства Галіції та Лодомерії” з центром у Львові.

В адміністративному відношенні край поділявся на 12 округів:

Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський,

Бережанський, Коломийський, Станіславівський, Стрийський, Самбірський,

частина Сяноцького та Перемишлянського округів входили до складу Східної

Галичини. На чолі Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем.

 

Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими

провінціями. Перші дві парові машини в Галичині з’явилися лише в 1843 р.

На західноукраїнських землях розвивалися головним чином винокуріння,

пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрова, лісова, добувна

галузі. Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості, так і

сільського господарства, яке відігравало основну роль в економіці

Західної України.

 

Велике феодальне землеволодіння було домінуючим на Закарпатті та в

Галичині.

 

Промисловість хоч і робила певні кроки вперед, проте залишалася

відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої

промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинуто

недостатньо. Провідними галузями були нафтодобувна промисловість

(зосереджувалася в районі Дрогобича та Борислава і на поч. XX ст. давала

5% світового видобутку нафти), деревообробні галузі (наявність великих

масивів лісу) та харчова промисловість.

 

У промисловості домінував іноземний капітал: австрійський, німецький,

англійський, французький.

 

Повільно йшов процес зростання міст. Найбільшим містом був Львів, де

чисельність населення зросла з 70 тис. (1 857 р.) до 200 тис. (1910 р.).

 

На західноукраїнських землях, що входили головним чином до складу

Австро-Угорщини, розвивалися процеси, характерні і для інших країн

тодішньої Європи. Мова йде насамперед про інтенсивний розвиток ринкових,

капіталістичних відносин. Разом із тим тут були і свої особливості.

 

На початку XX ст. у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття

помітне місце відіграють промислові об’єднання та акціонерні товариства,

динамізується процес концентрації виробництва: з 1902 по 1910 р.

кількість робітників Галичини збільшилася на третину, а число

підприємств зменшилося майже вдвічі. Однак великих фабрик і заводів з

сотнями робітників тут були лише одиниці. Нові явища спостерігалися у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ