UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в 20–30-ті роки ХХ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось25179
Скачало4015
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна в 20–30-ті роки ХХ ст.

 

ПЛАН

 

1. Політичне і соціально-економічне становище України після завершення

революції та громадянської війни

 

2. Відбудова народного господарства України на основі НЕПу

 

3. Входження України до складу СРСР. Обмеження суверенітету

 

4. Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин

 

5. Індустріалізація і колективізація в Україні: хід і наслідки

 

6. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного

режиму

 

7. Політичне і соціально-економічне становище українських земель в

складі Польщі, Румунії, Чехословаччини

 

1. Політичне і соціально-економічне становище України після завершення

революції та громадянської війни

 

Після завершення революції і громадянської війни політичне і соціально –

економічне становище України було надзвичайно важким. Майже 7 років воєн

і громадянської смути довели Україну до стану руїни. Загинуло близько

1,5 млн. осіб. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали

міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Практично припинилося виробництво

товарів. У 1921 р. промислове виробництво становило лише 5–10 %

довоєнного. Не працювали цілі галузі виробництва. Найбільша частина

України з населенням майже 40 млн. стала об’єктом небаченого за своїми

масштабами експерименту, який, на думку його ініціаторів, мав на меті

побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи.

 

Одним із перших кроків на цьому шляху стала запроваджена в роки

громадянської війни політика „воєнного комунізму”. Відповідно до неї

проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі

запроваджувалася продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні

норми продовольства, решта ж конфісковувалась державою. Заборонялася

приватна торгівля і запроваджувався розподіл продуктів за картковою

системою, вводилася обов’язкова трудова повинність. Здійснювалося

насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє

місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього

економічна і політична криза ще більше поглибилася. Війна,

„воєнно-комуністичні” методи та розруха майже знищили торгівлю, вбивали

найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного

господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання

безробіття, викликали масове невдоволення. Свідченням останнього стали

виступи робітників, повстання селян.

 

Ситуацію ускладнили катастрофічна засуха 1921 р. і голод, який стався в

Україні у 1921–1922 рр. Головною його причиною були не лише засуха, але

й наслідки політики „воєнного комунізму”, тих примусових методів, за

допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів

хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні,

степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в

Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях. Це

були райони, які до Першої світової війни слугували головними

експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн. люду. Лютувала епідемія

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ