UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне і соціально-політичне становище Греції у міжвоєнний період (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2512
Скачало305
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економічне і соціально-політичне становище Греції у міжвоєнний період

 

Греція вступила в Першу світову війну літом 1917 р. на боці країн

Антанти. Перемога країн Антанти у війні відкривала перед Грецією

можливості створення великої еллінської держави. Греція брала участь у

воєнній інтервенції країн Антанти проти радянської Росії. Її війська

висаджувалися в Одесі, Севастополі, Херсоні. Ці послуги Греції були

високо оцінені учасниками Паризької мирної конференції. Вона добилась

задоволення більшості своїх територіальних домагань. За Нейським мирним

договором з Болгарією і Севрським мирним договором з Туреччиною Греція

отримала Фракію, Ізмір і ряд островів.

 

На час закінчення Першої світової війни Греція була відсталою аграрною

країною. 70% самодіяльного населення було зайнято в сільському

господарстві. Феодальна власність на землю і відробіткова рента були

звичним явищем у земельних відносинах.

 

Промислове виробництво у харчовій і текстильній сферах базувалось на

ручній праці і не займало значного місця в економіці країни. Разом з тим

залежність народного господарства Греції від англійського та

американського капіталу була очевидною.

 

Греція з огляду ось на такий стан справ в економіці, не могла проводити

незалежну зовнішню політику. Основними політичними партіями в країні

були – Ліберальна, Народна і Республіканський союз. При цьому Ліберальна

партія (буржуазія і верхівка інтелігенції) орієнтувалась на Англію.

Народна партія (крупні поміщики, офіцерство, частина інтелігенції)

орієнтувалась на Німеччину. Ліберальний союз (дрібна буржуазія)

орієнтувалась на Францію.

 

Туреччина не змирилась з окупацією Грецією Ізміра, і в 1919 р. почалась

греко-турецька війна. Воєнні авантюри дорого коштували Греції. В країні

виник голод, епідемії, розгортався антивоєнний рух. На чолі цього руху

були робітники, які об’єдналися в Загальну конфедерацію праці і

Соціалістичну робітничу партію Греції. Ліве крило СРПГ набирало сили. У

1920 р. партія була перейменована в Соціалістичну робітничу (колону)

партію, яка вимагала припинення війни з Туреччиною і загальної амністії

політв’язням.

 

Репресії проти цієї партії з боку уряду не заставили себе довго чекати.

Чимало керівників і рядових членів партії були відправлені на турецький

фронт або вислані на острови. Однак антивоєнні настрої в грецькому

суспільстві не зменшувалися. Ліберальна партія Венізелоса, яка

розв’язала війну проти Туреччини, втрачала свій вплив. На парламентських

виборах 1920 р., після смерті короля Олександра, вона зазнала поразки.

Перемогу здобула народна партія, яка не приховувала своєї монархічної

прихильності. Народна партія утворила уряд і повернула в країну короля

Костянтина. Він виступив проти продовження війни з Туреччиною. Однак,

утвердившись на престолі, король посилив війну з Туреччиною. У кінцевому

рахунку турецька армія у вересні 1922 р. на голову розбила грецьку армію

в Малій Азії. Туреччина, згідно Лозаннського мирного договору Греції і

Туреччини, повернула собі Східну Фракію і малоазійські території.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ