UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне і соціально-політичне становище Куби у міжвоєнний період (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2273
Скачало351
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економічне і соціально-політичне становище Куби у міжвоєнний період

 

Після Першої світової війни посилився процес проникнення капіталу США в

цукрову, тютюнову промисловість Куби. На 1929 р. він досяг 1,5 млрд.

доларів. У 1921 р. почалось катастрофічне падіння виробництва цукру, що

негативно вплинуло на економічне становище трудящих мас.

 

У політичному житті Куби фактично керував американський генерал Краудер.

Враховуючи, що з 1917 р. на острові уже знаходились американські

війська, можна сказати, що Куба фактично втратила свій суверенітет.

 

Опір з боку кубинців таким діям США був такий сильний, що в лютому 1922

р. США відкликали з Куби генерала Краудера і свої війська.

 

З 1925 р. президентом Куби був Х. Мачадо, який встановив свою особисту

диктатуру. Він був обраний з допомогою США і тому всіляко сприяв

проникненню американського капіталу на Кубу. Він ліквідував автономію

Гаванського університету, заборонив профспілки, себе називав

“Антиль-ським Муссоліні”. А народ називав його “президентом 1000

вбивств” через те, що вбивства журналістів, студентів, письменників,

робітників за його правління стали звичайним явищем.

 

Державний борг Куби зріс у два рази. Економічне становище населення,

особливо селян, різко погіршилось. У 1925 р. орендарі почали рух за

поліпшення умов праці. Вони припинили висадку тростини, інколи спалювали

свої посіви. Військо суворо придушило цей рух. Терор Х. Мачадо

здійснював не тільки проти орендарів, але й інших верств населення. Уся

Куба була озброєним табором.

 

У липні 1925 р. на Кубі Х. Мелья заснував Комуністичну партію, а на

першому всекубинському з’їзді профспілок була створена Національна

робітнича федерація Куби.

 

Світова економічна криза 1929-1933 рр. важко відбилась на економіці

Куби, яка цілком залежала від торгівлі з США. Кубинський експорт

скоротився у США більш як у три рази. У 1931 р. Х. Мачадо прийняв

рішення про скорочення на 30% виробництва цукру, щоб домогтися

підвищення цін. Але сталося так, що і виробництво цукру скоротилося, і

падіння цін не припинилося. Це ще більше загострило соціальну напругу.

 

У 1932 р. в країні з населенням у 4 млн. чол. нараховувалось 800 тис.

чол. безробітних. Економічні і політичні страйки, селянські заворушення,

студентські і робітничі демонстрації стали повсякденним явищем.

 

1 серпня 1933 р. в Гавані була розстріляна масова патріотична

демонстрація. 4 серпня на Кубі почався загальний страйк протесту під

гаслами: “Геть Мачадо!”, “Геть імперіалізм янкі!”. Селяни брались за

зброю і почали самовільно захоплювати землю латифундистів. Революційний

рух проник і в армію. Солдати відмовлялися стріляти в робітників і

селян. Стихійно почали виникати ради робітничо-селянських депутатів.

 

12 серпня 1933 р. офіцери з відома президента США Ф. Рузвельта примусили

Х. Мачадо в присутності посла США зробити заяву про свою відпустку і

виїхати з Куби на Багамські острови. Так впала диктатура Х. Мачадо. Це

був початок буржуазно-демократичної революції. Новий уряд Куби очолив

де-Сеспедес. Студентський рух на цьому етапі революції висунув гасло:

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ