UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне і соціально-політичне становище Мексики у міжвоєнний період (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3318
Скачало556
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економічне і соціально-політичне становище Мексики у міжвоєнний період

 

Мексика не брала участі в Першій світовій війні. У ці роки в Мексиці

відбувалась буржуазно-демократична революція. Її наслідком було

утвердження в 1917 р. найдемократичнішої конституції на

латиноамериканському континенті. За державою було закріплено право на

всі природні ресурси країни – землю, надра, води, ліси. Права іноземців

на користування ними були обмежені.

 

Досить радикально передбачалось вирішення аграрного питання шляхом

часткової експропріації латифундій і поділу їх серед селян. Було

запроваджено 8-годинний робочий день, демократичні права і свободи

громадян.

 

Реалізація основних положень конституції наштовхувалась на опір як

місцевої, так і іноземної буржуазії. Уряд В. Карранси не поспішав

здійснювати аграрну реформу. На 1919 р. 2 млн.750 тис. селян були

безземельними. Селяни вели партизанську війну за свої права, за землю.

Лідерами повстанців були Ф. Вілья і Е. Сапата. у 1923 р. вони були вбиті

урядовими силами.

 

Робітничий рух Мексики не вирізнявся ні масовістю, ні організованістю.

За вплив на робітничий рух вели боротьбу анархо-синдикалісти, реформісти

і марксисти.

 

Уряд В. Карранси, який прийшов до влади внаслідок революції, намагався

трохи обмежити діяльність іноземного капіталу в Мексиці: були збільшені

податки нафтопромисловців, здійснено перереєстрацію іноземних володінь.

Навіть ось такі досить обмежені заходи уряду на захист національних

інтересів викликали невдоволення у монополістів США. У 1920 р.

напередодні парламентських виборів у Мексиці стався державний переворот.

Його здійснив генерал Обрегон. Змовники заявляли, що вони будуть більш

рішуче, ніж В. Карранса захищати національні інтереси Мексики, висловили

намір створити велику і процвітаючу Мексику. В. Карранса був вбитий. У

столицю Мехіко вступила армія повстанців. Новий уряд очолив генерал

Обрегон. У країні утверджувався режим революційного каудільїзму

(необмеженої влади). Обрегон проголосив про намір утвердити рівність

праці і капіталу, інколи допомагав робітникам у суперечках з

підприємцями.

 

Іноземні держави не визнавали уряд Обрегона, чинили на нього тиск шляхом

скорочення видобутку нафти, срібла. Це призвело до різкого збільшення

безробіття, голоду, дорожнечі.

 

Робітники намагались самі налагодити виробництво на шахтах. Селяни

захоплювали землю у латифундистів. Проти них уряд Обрегона чинив

репресії. Разом з тим, селянам уряд пішов на поступки, передавши їм за

1921-1923 рр. 600 тис. га землі в постійне користування. Ще більше землі

вони одержали в тимчасове користування.

 

Національна буржуазія підтримувала аграрну реформу Обрегона, оскільки це

послаблювало політичні позиції латифундистів і відкривало простір

швидкого розвитку капіталізму в сільському господарстві.

 

У відносинах з США уряд Обрегона пішов на поступки і дав згоду на

компенсацію за конфісковану в американців під час революції землю,

заявив про недоторканість іноземної приватної власності на території

Мексики. 31 серпня 1923 р. уряд США відновив дипломатичні відносини з

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ