UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗовнішня політика Іспанії у міжвоєнний період (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2986
Скачало499
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зовнішня політика Іспанії у міжвоєнний період

 

Зовнішня політика Іспанії у міжвоєнний період реалізовувалась у різних

умовах, які можна розділити на три етапи. Перший етап – 1918-1931 рр.

(дореволюційний), другий – 1931-1936 рр. (етап буржуазно-демократичної

революції), третій – 1936-1939 рр. (фашистський заколот і громадянська

війна). На кожному із цих етапів Іспанія вирішувала специфічні проблеми

міждержавних відносин, захисту своїх інтересів зокрема.

 

На кінець Першої світової війни Іспанія і далі значною мірою залежала

від Англії, Франції, Німеччини, Бельгії, які знайшли на Піренейському

півострові вигідну сферу для вкладення своїх капіталів.

 

Перше місце займав англійський капітал, частка якого складала понад 50%.

Друге місце належало французькому капіталу (34%). Іноземний капітал

експлуатував надра країни і, захопивши економічні командні висоти,

перешкоджав розвитку ряду важливих галузей промисловості.

 

Зовнішня політика диктатора Прімо де Рівери була спрямована на те, щоб

придушити визвольний рух римських племен і приєднати до Іспанського

Марокко міжнародну зону Танжер. На початку жовтня 1925 р. іспанські

війська зайняли Ага дір – штаб – квартиру Абдель Керма, ватажка

повсталих. У травні 1926 р. останній загін його здався. Але Танжера

Іспанія не одержала, бо проти цього виступила Англія і Франція.

 

Ще одним напрямком зовнішньої політики Прімо де Рівери були відносини з

Італією. У листопаді 1928 р. король Іспанії Альфонсо ХІІІ і Прімо де

Рівера здійснили візит у Рим. Король назвав Прімо де Ріверу іспанським

Муссоліні, а Муссоліні назвав його лідером іспанського фашизму і творцем

Іспанії. З цього часу встановились дружні відносини між обома

диктаторами, в основі яких були близькість позицій щодо

внутрішньополітичного розвитку їх країн на даному історичному етапі. У

продовження курсу на розширення зовнішніх відносин з фашистськими

режимами слід розглядати візит Прімо де Рівери у травні 1934 р. в

Берлін. В Іспанії на цей час уже склалися значні політичні і військові

сили, для яких фашистські режими були зразком вирішення внутрішніх і

зовнішніх проблем.

 

Саме вони приступили до підготовки заколоту при підтримці фашистських

урядів Німеччини і Італії Візит іспанського генерала Санхурхо 12 березня

1936 р. в Берлін і згода Гітлера надати іспанським фашистам необхідну

допомогу для повалення уряду Народного фронту були останнім

зовнішньополітичним кроком іспанських військових перед початком

заколоту.

 

Своїми силами заколотники не мали можливості отримати перемогу над

республіканцями. Навіть залучення ними марокканських військ у перші дні

заколоту не дало бажаного результату. І тоді вони, пам’ятаючи про

домовленість з Гітлером і Муссоліні, активізували переговори з питань

надання ними термінової і конкретної військової допомоги. 22 липня 1936

р. А. Лонгейхайм, керівник фашистів у Марокко, прибув у Берлін з

особистим посланням Франко. Увечері 25 липня після наради, на якій,

окрім Гітлера, був присутній Геринг і Канаріс, було прийнято рішення про

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ