.

Економічна теорія як наука (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
28 14981
Скачать документ

Реферат на тему:

Економічна теорія як наука

ПЛАН

1. Предмет і функції економічної теорії

2. Економічні закони і категорії

3. Методи економічної теорії

1. Предмет і функції економічної теорії

Перед будь-якою наукою стоять завдання провести аналіз реальних
процесів, фактів, виявити внутрішні взаємозв’язки, визначити
закономірності і тенденції змін явищ. Вони стосуються і економічної
теорії. Історія становлення економічної теорії показує, що це був
постійний пошук цілісного системного аналізу економічного життя
суспільства, прагнення описати, пояснити і передбачити тенденції
розвитку, з’ясувати закони економічного життя, обґрунтувати способи
найбільш раціональних економічних вирішень.

Економічна теорія завжди привертала увагу вчених і всіх освічених людей.
Так, Джордж Гордон Байрон якось зазначив: “Якби я міг вернутись і
прожити заново нерозумно втрачені роки, то всі періоди ясної свідомості
присвятив би не римуванню, а есе на тему політичної економії”. Відомий
письменник Марк Твен стверджував, що ” знання політекономії –
першооснова вмілого керування державою. Наймудріші люди всіх часів
присвячували цьому предмету всю велич свого генія, життєвий досвід,
пізнання”. Заслуговують на увагу слова Жоржа Сіменона: “Я давно
передбачив, що настане день, коли політична економія очолить усі науки”.
Блискучі американські професори Пол А.Самуельсон і Вільям Д.Нордгаус
відзначають, що економічна теорія “не лише корисна наука, а й захоплююча
сфера знання. Покоління студентів, часто несподівано для себе,
відкривали, якою захоплюючою може бути теорія економіки [27:30 ].

Питання предмету економічної теорії є дискусійним в економічній науці.
Різні школи по-різному визначають предмет економічної теорії. Перші
уявлення про неї полягали в тому, що вона вивчає створення і
використання матеріальних благ, тобто є наука про багатство. Джерела
такого бачення чітко простежуються у Анна Р.Ж.Тюрго, Адама Сміта і
Альфреда Маршалла.

Дискусії серед економістів з цього питання не припиняються і сьогодні. В
останні роки широко розповсюджується підхід до предмету економічної
теорії, який спирається на використання поняття “обмежених ресурсів”. В
США у підручнику з економічної теорії Кемпбелл Р.Макконнелл і Стенлі
Л.Брю, який витримав одинадцять видань, визначено, що вона досліджує
проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або
управління ними з метою досягнення максимального задоволення
матеріальних потреб людини [17:т.1,18 ].

Проте економічна теорія – широкопланова наука. Багатогранність,
багатоаспектність її примушує окремих авторів до перечислення визначень
предмету. Так, професор П.Самуельсон приводить такі можливі визначення
предмету економічної теорії:

1. Наука про види діяльності, пов’язані з обміном і грошовими угодами
між людьми.

2. Наука про використання людьми рідкісних та обмежених продуктивних
ресурсів(земля, праця, товари виробничого призначення, наприклад, машини
і технічні знання) для виробництва різних товарів (таких, як пшениця,
яловичина, пальто, концерти, шляхи, яхти) і розподілу їх між членами
суспільства з метою споживання.

3. Наука про щоденну ділову життєдіяльність людей, досягнення ними
засобів до існування і використання цих засобів.

4. Наука про те, як людство розв’язує свої завдання у галузі споживання
і виробництва.

5. Наука про багатство [27:15].

Перелік визначень цієї науки можна збільшити ще у багато разів.
Об’єднуючи різні підходи, можна прийти до узагальненого визначення, яке
у П.Самуельсона і В.Нордгауса сформульовано таким чином: “Економічна
теорія вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси, щоб
виробляти різні товари, і розподіляє їх серед людей” [28:32].

Як бачимо, загальноприйнятого визначення предмету економічної теорії
немає, хоч більшість економістів визнають, що це універсальна наука про
проблеми вибору ресурсів і економічну поведінку людей. Напрошується
необхідність обґрунтування економічної теорії як суспільної науки, яка
вивчає поведінку людей і груп у виробництві, розподілі, обміні і
споживанні матеріальних благ з метою задоволення потреб при обмежених
ресурсах.

Об’єктом вивчення економічної теорії є аналіз тісного взаємозв’язку
механізму функціонування ринку з наявністю на ньому досконалої і
недосконалої конкуренції, ступеня монополізованості окремих
господарських сфер, шляхів і способів економічного реформування ринкових
відносин. Відновлення виробництва і його економічне зростання проходить
на індивідуальному рівні (рівні фірми) і в суспільному масштабі. Тому
структурно економічна теорія включає в себе мікроекономіку і
макроекономіку.

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих виробників, економічні
закономірності формування підприємницького капіталу і конкурентного
середовища. В центрі її аналізу ціни окремих товарів, витрати,
ціноутворення, мотивація праці і т.д. Макроекономіка вивчає
функціонування національної економічної системи. Об’єктом її дослідження
виступає національний продукт, загальний рівень цін, інфляція,
зайнятість тощо. Мікроекономіка і макроекономіка взаємопов’язані в
реальному економічному середовищі і взаємодіють одна з одною.

Економічна теорія як універсальна наука виконує ряд функцій:
теоретико-пізнавальну (виявлення і пізнання економічних законів,
категорій та тенденцій економічного прогресу); практичну (розробка
принципів і методів раціонального господарювання); методологічну
(виступає теоретичною основою для системи конкретно-економічних наук);
виховну (формування сучасного економічного мислення та раціональної
економічної поведінки); прогностичну (обґрунтування планів і
прогнозування перспектив економічного розвитку).

2. Економічні закони і категорії

Основне призначення і зміст економічної науки полягає у виявленні,
врахуванні і використанні в практичній діяльності законів господарського
розвитку. Адже всі економічні явища і процеси розвиваються під впливом
економічних законів. Що ж слід розуміти під економічним законом? Це
найбільш стійкі, істотні постійно повторювані об’єктивні
причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності в економічних явищах і
процесах. Як стверджує відомий англійський економіст А.Маршал,
економічні закони – це вираз суспільних тенденцій, “узагальнення, яке
проголошує, що від членів будь-якої соціальної групи за визначених умов
можна чекати певного способу дій” [18:т.1,89]. Слід усвідомлювати, що у
суспільних науках закони мають характер тенденцій.

Між економічними законами і законами природи існують спільні риси і
відмінності. Спільне між ними те, що, як і закони природи, економічні
закони об’єктивні, тобто діють незалежно від волі і свідомості людей.
Відмінності ж полягають в наступному: економічні закони є законами
людської діяльності. Вони виникають у процесі діяльності людей і
здійснюються через неї. Закони природи діють і поза людським
суспільством; закони природи вічні, а економічні закони можуть виникати
і зникати.

Економічні закони не створюються людьми, як закони юриспруденції. Проте
виникає питання, чи можуть люди пізнати ці закони і використовувати в
економічному житті? Необхідне наукове пізнання економічних законів і
свідома реалізація їх вимог суспільством. Система економічних законів та
закономірностей має певну ієрархію, яка вибудовується відносно часу,
глибини осягнення ними економічних процесів. Як і в будь-якій іншій
науці закони поділяються на всезагальні, які діють на всьому протязі
існування людства (закон економії часу; зростання продуктивності праці;
підвищення потреб), особливі, дія яких обмежена в часі (закони грошового
обігу) та специфічні, що обмежені в часі та сфері дії (закон попиту на
предмети розкоші).

Крім економічних законів, економічна теорія вивчає економічні категорії.
Будь-яка наука спирається на свої специфічні категорії. Економічні
категорії – це узагальнені логічні поняття, які виражають суттєві
сторони економічних явищ і процесів, наприклад, товар, вартість, гроші,
ціна, рівновага, пропозиція, маркетинг, менеджмент і т.д.

Отже, вивчення економічної теорії головним чином зводиться до пізнання
економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної
економічної системи.

3. Методи економічної теорії

Метод (від гр. “metodos”- шлях до чого-небудь) – це спосіб дослідження,
спосіб вивчення, засіб для відкриття істини. В економіці
використовуються різноманітні методи, форми і способи наукового
пізнання.

Питання про методи економічної теорії – це питання про те, як, яким
чином вивчаються економічні явища і процеси. Необхідно розрізняти дві
групи методів: загальні і локальні. Загальні методи виражають наявність
загальних підходів до наукового освоєння економічної дійсності в цілому,
дають загальну філософсько-методологічну базу, світоглядний,
методологічний стержень дослідження економіки. Ці методи можна визначити
і як методологічні підходи, і як напрями економічної методології.

Вже перші розгорнуті наукові системи економіки, які з’явились у
XVIIІ-ХІХ століттях, спирались на ту або іншу філософську основу. Так,
економічна система А.Сміта, яка реалізована в його “Багатстві народів”,
багато в чому базувалась на принципах філософа-емпірика Дж.Локка;
економічна система Д.Рікардо, втілена в його “Початках політичної
економії”, мала помітний зв’язок з висновками філософа-раціоналіста
Б.Спінози; економічна система К.Маркса, представлена в його “Капіталі”,
явно мала своєю методологічною основою вчення філософа-діалектика
Г.Гегеля.

Тісний зв’язок філософського і економічного аспектів, що знайшов свій
вираз у загальних методах економічної теорії, проявляв себе на всіх
етапах розвитку економічної науки.

Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми,
засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти
економічної системи. Серед них необхідно виділити як специфічні методи,
які пов’язані з тою чи іншою методологією, так і універсальні методи,
які можуть використовуватись при реалізації будь-якої методології. До
останніх відносяться: аналіз і синтез, наукова абстракція, індукція і
дедукція і т.д.

Метод наукової абстракції (від лат. “abstractio” – відволікання,
відхилення) набуває великого значення саме в економічній теорії.
Суспільне життя неможливо вивчати в лабораторних умовах. Наукова
абстракція є уявне виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного
явища і відхилення від несуттєвих сторін, властивостей, явищ. Абстрактне
мислення породжує метод аналізу і синтезу.

Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі
елементи і дослідження кожного елементу як необхідної складової частини
цілого. Синтез передбачає, що явище в першу чергу вивчається як таке,
яке складається з різних частин, а потім досліджується поєднання
елементів в єдине ціле і робиться загальний висновок.

Метод індукції і дедукції. Індукція – це виведення економічних
закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі
сходження від одиничного до загального. Дедукція – це шлях від
загального до одиничного.

До особливих прийомів дослідження відноситься емпіричний метод (від гр.
“empeiria” – досвід), який ґрунтується на фактах реальної дійсності і
власному досвіді дослідника.

В економічній теорії широко використовується принцип поєднання
історичного і логічного. Вивчення історії допомагає зрозуміти внутрішню
логіку предмету, а знання внутрішніх структур суспільства надає історії
наукового характеру. Єдність історичного і логічного – методологічний
принцип, який допомагає концентрувати увагу науки на посиленні
аргументації, обґрунтованості висновків. Логіку дослідження необхідно
постійно контролювати історичним зіставленням, а факти історії –
розташовувати в логічній послідовності.

Сучасна економічна теорія широко використовує математичні, графічні і
статистичні методи.

Такі основні методи і прийоми організації наукового аналізу і пошуку
оптимальних вирішень економічних процесів і явищ.

Література:

Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.:
Ніка-Центр. Ельга, 2000. – 528 с.

Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. – К.: Либідь, 1995. –
320 с.

Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической
экономии. – М.: Таурас, Просперс, 1994. – 472 с.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії:
Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 471с.

Григорук А.А., Палюх М.С., Літвінова Т.Д., Литвин Л.М. Основи
економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,
Палюха М.С. – Тернопіль, 1999. – 252 с.

Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи
економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,
Палюха М.С. – Тернопіль, 2002. – 304 с.

Економіка: теоретичні основи. Підручник: У 2-х частинах. – Тернопіль:
Астон, 1997. – 204 с.

Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. посібник / За ред.
З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина. – Львів: Інтереко, 1998. – 708с.

Економічна теорія: політекономія: Підручник/ За ред. В.Д.Базилевич. –
К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

Закон України “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. –
1991. – № 20. – С. 249.

Закон України “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – № 49. – С. 682.

Закон України “Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України.
– 1991. – № 14. – С. 84.

Иохин В.Я. Экономическая теория: введение в рынок и микроэкономический
анализ: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 512 с.

Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег./ Пер. с англ. –
М., 1978.

Ковальчук В.М. Економічна теорія: короткий курс. – Тернопіль: Астон,
1997. – 180 с.

Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка). –
Тернопіль: Астон, 1998. – 368 с.

Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989.
– 526 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. – М.,1992. – 736 с.

Курс экономики: Учебник / Под ред. Б.А.Райзберга. — М.: ИНФРА, 1997. –
720 с.

Курс экономической теории / Под общей ред. М.Н.Чепурина. – Киров: АСА,
1995. – 624 с.

Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2
т.: Пер. с англ. Т.1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.; T. 2. – М.:
Республика, 1992. – 400с.

Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т. – М., 1993.

Мескон М., Альберт М., Хедуори Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. –
М., 1992. – 702с.

Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій:
Навчальний посібник. – К..: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2001. – 392 с.

Основи економічної теорії. Політекономічний аспект/ За ред. Г.Н.Климка,
В.П.Нестеренка. – К., 1997. – 743с.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник/ За ред.
Г.Н Климка, В.П.Нестеренка. – К.: Вища школа, 1994. – 559 с.

Основи економічної теорії. Підручник / За ред. С.В.Мочерного. –
Тернопіль: Тарнекс, 1993. – 686 с.

Основи економічної теорії / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко
та ін. За ред. С.В.Мочерного. – К.: ВЦ “Академія”, 2001. – 472 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн./ За ред. Ю.В.Ніколенка. –
К.: Либідь, 1998. – 272 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне
виробництво. Ринкова економіка / За ред. Ю.В.Ніколенка. – К.: Либідь,
1998. – 272 с.

Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво,
маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому
господарстві / За ред. Ю.В.Ніколенка. – К. – :Либідь, 1998. – 272 с.

Основы экономическойї теории: Учебное пособие / Под ред. В.Л. Клюше. –
Мн.: ИП “Экоперспектива”, 1997. – 336с.

Рикардо Д. Основы политической экономии и налогового обложения. –
М.,1955.

Самуельсон П. Економіка: Підручник. – Львів: Світ. – 1993. – 496 с.

Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. – К.:
“Основи”, 1995. – 544 с.

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. В 2-х т. –
М.:Єконом., 1993.

Современная экономика (для студентов вузов). – Ростов-на-Дону, 1997. –
608 с.

Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник
для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.

Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний. – К.:
“Наукова думка”, 1994. – 264 с.

Шегда А.В. Основы менеджмента. – К.: Знание, 1998. – 512с.

Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред.
Г.П.Журавлевой и Н.Н.Мильчаковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. –
485 с.

Управление – это наука и искусство. А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор,
Г.Форд. – М.: Республика, 1992. – 352 с.

Шишикин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. 1. – М.:
ВЛАДОС, 1996. – 656 с.

Шишкин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. ” – М.:
ВЛАДОС, 1996. – 352 с.

Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М., 1982. – 423 с.

Экономика: Учебник / Под ред. А.С.Булатова. – М.: Экономика, 1997. – 816
с.

Экономическая теория / Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича : Учебник
для вузов. – СПб : Изд. СПбГУЭФ, Изд. “Питер Паблишинг”, 1997. – 480 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020