Реферат на тему:
Основи художнього конструювання
Теоретичні передумови художнього конструювання. Технічна естетика як
наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають при аналізі
зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище». Результатом
їхніх досліджень є розуміння сутності проектування функціонально
доцільних, технічно зроблених, економічно виправданих і естетично
виразних виробів, що складають у сукупності оптимальне предметне
середовище для життєдіяльності людини. Особливо важливим стає вивчення
тих властивостей промислових виробів, що виявляються в процесі
експлуатації. Сукупність таких властивостей виступає як кінцева мета
створення виробу і ведучий критерій оцінки його якості споживачем. До
найважливіших споживчих властивостей промислових виробів відносяться:
суспільна доцільність, їхня відповідність призначенню, зручність
експлуатації і ремонту, естетична значимість.
Аналіз споживчих властивостей, а також облік сформованого в суспільстві
розуміння можливих засобів задоволення людських потреб дозволяють
сформулювати визначені вимоги до оцінки якості проектування і
виробництва промислової продукції як вимоги технічної естетики. Вони
являють собою систему принципів і закономірностей, що відображають усю
складність взаємин людини з предметним світом.
Комплекс вимог технічної естетики і сукупність споживчих властивостей
виробів можна умовно розділити на чотири групи: соціальні,
утилітарно-функціональні, ергономічні і естетичні.
Для того щоб оцінити сукупність суспільно корисних властивостей
виробу-речі, необхідно врахувати групу вимог, пов’язаних з матеріальними
витратами: одноразовими – на виробництво виробів і тривалими — на його
споживання і ремонт.
Кінцевий критерій оцінки відповідності промислових виробів вимогам
технічної естетики – це результат порівняння величини корисного ефекту
споживання речі і сумарних матеріальних витрат.
Принципи художнього конструювання. Художнє конструювання – новий метод
проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого
повинне забезпечувати високу якість продукції.
Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання
навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту
людини.
У сфері діяльності дизайнера існують різні напрямки (спеціалізації), з
яких найбільш поширені наступні: приладо- і машинобудування, засоби
транспорту, виробу легкої промисловості, інструменти, промислова графіка
тощо. Останнім часом спостерігається інтенсивний розвиток традиційних
видів проектування – архітектурного, містобудівного, промислового і
нового видів дизайнерського проектування – системотехнічного,
організаційно-управлінського (АСУ), соціального й ін.
Основні принципи художнього конструювання виробів промислового
виробництва:
– комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних,
конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних
питань;
– облік навколишнього середовища та конкретних умов;
– єдність форми і змісту.
Єдність форми і змісту (образність). Цей принцип, з точок зору
художньо-естетичної, соціальної й ідеологічної, є найбільш складним і
відповідальним в художньому конструюванні. Наприклад, відомо, що
протягом століть формується архітектура різних будинків і споруджень,
поєднуючись з їхнім змістом. В історичному процесі розвитку архітектурні
форми змінювалися разом із прогресивним розвитком науки, техніки,
мистецтва і соціальних умов життя людей. Ці зміни форм і зразків в
утилітарних мистецтвах складалися головним чином з появою нових
матеріалів і конструкцій, нових соціально-економічних і побутових умов,
при розвитку продуктивних сил суспільства. Образ різних типів будинків і
виробів дизайну формується в складному творчому процесі з урахуванням
основних принципів, у тому числі і принципу єдності форми і змісту.
Методика художньо-конструктивного аналізу. Аналіз – це метод наукового
дослідження виробів, явищ, понять, найголовніша складова частина
художнього конструювання. Він включає багатобічний розгляд виробів –
усього, що в сукупності дає вичерпне представлення про них. Дизайнер
зобов’язаний аналізувати всі об’єкти своєї творчої роботи: загальні
попередні розуміння перед початком проектування, всі етапи підготовки
виробу до виробництва і навіть після його випуску.
Недостатній аналіз на окремих стадіях проектування знижує цінність
виробу ще в проекті. Відсутність обґрунтованого
художньо-конструкторського аналізу виробу під час проектування може
призвести до його морального старіння і неповноцінності ще до початку
випуску.
Поглиблений аналіз виробів передбачає поєднання різноманітних факторів,
вимог, умов, підходів. Не можна, наприклад, одержати повне представлення
про річ, розглядаючи лише її функціональні особливості і не приділяючи
уваги матеріалу, технології виготовлення, вибору конструкції і форми.
Складно проаналізувати також саму форму виробу, оцінити його композицію
й естетичність, не знаючи функціонального призначення виробу. Таким
чином, аналіз – це комплексний, цілісний і різнобічний процес. При
аналізі об’єкта необхідно послідовно, з усіх боків розглядати й
оцінювати досконалість виробу: функціональність, конструктивність,
технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність,
вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність. Аналіз
промислової продукції є найважливішою попередньою умовою повного і
усебічного визначення її якості.
Для того щоб здійснити різні підходи в художньо-конструкторському
аналізі можна розділити промислові вироби на групи:
– виробу, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту,
обіходу, тобто одяг, взуття, меблі й ін.);
– вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну
функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);
– промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково
обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);
– промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані
системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).
Загалом послідовність художньо-конструкторського аналізу для виявлення
споживчих якостей виробів може бути наступною:
1) збір інформації з різних джерел – патентних матеріалів, каталогів і
проспектів, що відносяться до аналогів заданого для проектування виробу;
2) підбір діючих аналогів проектуючого виробу;
3) аналіз функціональних вимог з визначенням зв’язку «людина-машина»,
«предмет-середовище» і безпеки експлуатації;
4) виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і
тектонічності форми;
5) аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і
декоративному відношеннях;
6) 6аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і
деталях, так і в цілому;
7) аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру
всіх елементів і відповідності форми стильової спрямованості; загальний
висновок по виробу.
Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу
пов’язано з поняттям їх образності і художньої виразності.
Композиційна якість – кінцева фаза, до якої приходять лише після
ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціональних вимог,
пропонованих щодо виробу.
Стадії проектування. Створити зроблений виріб промислового виробництва
без послідовної методичної розробки неможливо. Весь процес художнього
конструювання (проектування) поділяється на стадії, що мають у
методичному відношенні загальні риси зі стадіями архітектурного
проектування.
Проектування промислових виробів починається з моменту складання і
видачі завдання. Бажано, щоб у складанні завдання брали участь майбутні
автори – дизайнери. Завдання видається замовником у письмовому вигляді,
а іноді доповнюється схематичними кресленнями, у яких проставлені
основні розміри проектованого виробу.
До першої стадії художнього конструювання відносяться: розробка
креслень, малюнків ескізного проекту і виготовлення макета. На цій
стадії проектування складається пояснювальна записка, у якій коротко
фіксується прийняте рішення, способи обробки і всі основні показники,
включаючи економічні.
Друга стадія проектування включає виготовлення робочої моделі і
виконання робочих креслень. До неї входить загальний вигляд виробу в
ортогональних проекціях, конструктивні розрізи, креслення вузлів і
деталей, шаблони, тобто всі проектні матеріали, необхідні для
промислового виробництва виробу.
У деяких випадках при виготовленні особливо складних виробів розробка
технічного проекту входить у другу стадію проектування. Тоді робочий
проект відноситься до третьої стадії.
Рекомендована література:
Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український
словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч.
посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. – К.: Вища
школа, 1988. – 191 с.
Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. – М.: Изд-во Моск.
ун-та, 1979. – 344 с.
Макарова М. Н. Перспектива. Учебное пособие для студ. пед инст. по худ.
граф. спец. – М.: Просвещение, 1989. – 191 с.
Нестеренко О. И. Краткая энциклопедия дизайна. – М.: Молодая гвардия,
1994. – 315 с.
Лазарев Е. Н. Дизайн машин. – Л.: Машиностроение, 1988. – 256 с.
Лазарев Е. Н. Бионика и художественное конструирование. – Л.: ЛДНТП,
1971. – 32 с.
Ратнічин В. М. Перспектива. – К.: Вища школа, 1977. – 135 с.
Сапего И. Г. Предмет и форма. – М.: Советский художник, 1984. – 304 с.
Сомов Ю. С. Композиция в технике. – М.: Машиностроение, 1977. – 272 с.
Федоровский Р. Ф. Техническая эстетика и эффективность использования
техники. – М.: Знание, 1974. – 245 с.
Шпара П. Е., Шпара И. П. Техническая эстетика и основы художественного
конструирования. – Киев, 1989. – 247 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
