Реферат на тему:
Обробка сільськогосподарської птиці та дичини
Птицю і дичину обробляють у цеху для обробки птиці і субпродуктів або
на дільниці обробки птиці в м’ясо-рибному цеху.
Кулінарна обробка сільськогосподарської птиці складається з таких
послідовних операцій: розморожування; обсмалювання; відрубування голови,
шийки, ніжок, крилець; потрошіння, промивання і заправляння або
приготування напівфабрикатів.
У цеху використовують таке обладнання: виробничі столи, пересувні
стелажі, шафу для обсмалювання птиці, розрубувальну колоду, ванни,
м’ясорубку або універсальний привід П-ІІ. Обладнання розміщують за ходом
операцій обробки птиці.
Розморожування. Птицю розморожують на повітрі при температурі 16-18 °С.
Для цього з тушок знімають папір, розправляють їх і викладають на столи
або полиці стелажів слинкою донизу в один ряд так, щоб вони не торкалися
між собою. Розморожують гусей та індиків 8 год., курей і качок — 5-6
год.
Не викладайте птицю для розморожування розрізом в черевці донизу: через
нього витікатиме сік
Обсмалювання. Волосинки, залишки пір’я і пух на поверхні тушки
обсмалюють. Перед обсмалюванням тушки обсушують потоком теплого повітря
або чистою тканиною, потім натирають висівками або борошном (від ніжок
до голови), щоб волосинки набрали вертикального положення і легше було
їх обсмалювати. Птицю обсмалюють полум’ям, яке не димить, обережно, щоб
не пошкодити шкіру і не розтопити підшкірний жир. На великих
підприємствах використовують пристрої УОП-1 і УОП-2. Тушки підвішують на
гачки під витяжною вентиляцією і обсмалюють газовою горілкою на гнучкому
шланзі. Недорозвинені пір’їни (колодки) видаляють за допомогою пінцета
або маленького ножа.
Відрубування голови, шийки, ніжок, крилець. У напівпотрошеної птиці
відрубують (відпилюють) голову на рівні другого шийного хребця, потім на
шиї збоку спинки роблять поздовжній розріз (рис.1), знімають шкіру з шиї
і відрубують (відпилюють) шию по останньому шийному хребцю (рис.2 ) так,
щоб шкіра залишилась разом з тушкою. У тушок курчат залишають всю шкіру
шиї разом з тушкою, у курей шкіру відрізують з половини шийки, в
індиків, качок і гусей — з двох третіх, щоб закрити місце відрубування
(відпилювання) шийки і волову частину.
Рис.1 Прорізування шкіри
Рис.2. Відрубування шиї.
Кінці крил у птиці (крім курчат) відрубують (відпилюють) від ліктьового
суглоба, а ніжки — від п’ясткового суглоба (рис.3 ). У птиці, яка
надійшла потрошеною, відрізують 2/3 частини шкіри шиї, крила від
ліктьового суглоба (крім курчат). Цю операцію здійснюють на спеціальному
столі з умонтованою дисковою електропилкою із захисним кожухом або за
допомогою ножа-сікача, середнього ножа кухарської трійки на
розрубувальній колоді.
Рис. 3. Відрубування ніжок.
Потрошать птицю на робочих місцях, де встановлюють виробничі столи, на
яких розміщують обробні дошки, лотки для птиці і потрухів. Для
розрізування черевця непотрошеної птиці використовують середній ніж
кухарської трійки або спеціальний ніж з серповидним лезом. Ножем роблять
поздовжній надріз у черевній порожнині від кінця грудної кістки (кіля)
до анального отвору. Через отвір видаляють шлунок, печінку, сальник,
легені, нирки , а через горловий отвір — воло і стравохід.
Потім вирізують анальний отвір, жировик і м’якоть, в яку просочилася
жовч.
Промивання. Випотрошену птицю промивають у ваннах з проточною холодною
водою (температура води не вища 15 °С). При цьому видаляють забруднені
місця, згустки крові, залишки нутрощів. Промиту птицю для обсушування
викладають на лотки, які мають сітчасті вставки, розрізом донизу, щоб
стекла вода.
Оброблені тушки птиці використовують для варіння, смаження цілими або
виготовляють напівфабрикати.
Птицю, призначену для теплової обробки в цілому вигляді, спочатку
формують (заправляють), щоб надати їй компактної форми для рівномірної
теплової обробки і зручності нарізування на порціонні шматочки.
Заправляють птицю і виготовляють напівфабрикати на робочому місці, де
встановлено виробничий стіл, на якому розмішують ваги, обробну дошку,
лотки для птиці і напівфабрикатів. З інвентаря використовують кухарську
голку, ножі кухарської трійки, сікач, мусат.
Дичину обробляють у такій послідовності: розморожують, обскубують,
обсмалюють, видаляють крильця, шийку, лапки, потрошать і промивають.
Розморожують дичину так само, як і птицю.
Перед обскубуванням дичину обшпарюють окропом (1-2 хв.). Обскубування
починають з шийки. При цьому захоплюють декілька пір’їн і вискубують у
протилежному до їх росту напрямку. Щоб шкіра не прорвалася, її натягують
пальцями лівої руки в місцях вискубування пір’я. Шкіра захищає дичину
від висихання при смаженні.
Велику дичину (глухарів, тетерюків, диких качок, гусей та ін.)
обробляють так само, як і сільськогосподарську птицю (невипотрошену).
Дрібну дичину (вальдшнепів, дупелів, бекасів, перепілок) не обсмалюють,
знімають шкіру з голови і шийки, видаляють очі і потрошать крізь розріз
спинки (біля основи шиї), виймають шлунок, серце, легені, воло і
стравохід.
Список рекомендованих джерел:
Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.
Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.
Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.
Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.
Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.
Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.
Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.
Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.
Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.
Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.
Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.
Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.
Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.
Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.
Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.
Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.
Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.
Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.
Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.
Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.
Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.
Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.
Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.
Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.
Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
