Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Індекси. Основні поняття та категорії
Індекс – це відносна величина, яка характеризує зміну явища у часі,
просторі або ступінь відхилення від стандарту.
Як відносна величина індекс подається у формі коефіцієнта, процента чи
проміле. Назва індексу відбиває його соціально-економічний (екологічний)
зміст, а числове значення інтенсивність зміни або ступінь відхилення.
Наприклад, регіональний індекс якості води –1,606, а індекс
антропогенної складової 0,968.
Індекси виконують дві функції: синтетичну – це узагальнююча
характеристика зміни явища; аналітичну – вивчення впливу окремих
факторів на зміну явища. Більшість індексів виконує обидві функції
одночасно.
Залежно від мети порівняння індекси поділяються на : динамічні –
характеризують результат явища у часі; територіальні – відбивають
результат порівняння явища у просторі (по різних об’єктах, регіонах);
міжгрупові – характеризують відхилення від стандарту (еталонного,
мінімального, максимального) або від середнього рівня.
Залежно від виду величини, що індексується, розрізняють індекси
абсолютних та середніх величин. За ступенем агрегованості інформації
індекси поділяють на індивідуальні та зведені. Індивідуальні індекси і
характеризують співвідношення рівнів показника для окремих елементів
сукупності або однорідних груп, зведені І – для певної множини
елементів. Основою побудови зведених індексів є узагальнення інформації
шляхом її агрегування (агрегатні індекси) або усереднення
(середньозважені індекси). У структуровій сукупності індекси можуть бути
груповими (субіндексами) або загальними. Наприклад, індекси динаміки
забруднення довкілля на окремі складові є субіндексами, а динаміка
забруднення в цілому – загальним індексом.
.
Передумовою розрахунку індивідуальних індексів є зіставність вимірювання
чисельника та знаменника. Найбільш класичними індексами є зведений
індекс вартості товарів, абсолютна зміна, середньозважений індекс та
інші.
Різновидом індексів середніх величин є територіальні індекси, в яких
середні рівні порівнюються за окремими територіями, об’єктами.
Для побудови територіальних індексів необхідно обгрунтувати базу
порівняння та порядок фіксації у просторі значень ознаки xj та структури
сукупності dj. База порівняння може бути різною або однаковою. Різна
база, тобто по кожному об’єкту “Своя”, обирається довільно, залежно від
мети порівняння. Однаковою базою може бути середня чи стандартна для
двох об’єктів, наприклад, при порівнянні смертності населення окремих
країн за стандарт береться європейська структура населення за віком.
Середня база для значень ознаки xj визначається як середня арифметична
зважена за двома об’єктами, а середня структура – як структура сумарної
з двох об’єктів сукупності.
,
де fSt – частота; dSt – частка стандартної структури сукупності. Замість
стандартної структури сукупності може використовуватись середня
структура. Іх показує співвідношення середніх значень ознаки при
фіксованій структурі сукупності.
Існують різноманітні індекси оцінки екологічної ситуації. Вони як
правило вміщені у чисельних “Методичках…”. Короткий аналіз застосування
індексів в еколого-географічних дослідженнях знаходимо у працях В.Бокова
і А.Лущина (1998), О. Топчієва (1996) та ін.
Наведемо приклад застосування індексів на основі загальних уявлень про
інтеграційні критерії В.Бокова і А. Лущина (1998), що пов’язують систему
“природа-господарство-людина”
або, в загальному вигляді H=f(R,F,D).
,
де Ro – вихідний запас природних ресурсів у регіоні в непорошному стані,
Rtj – обсяги взятих на момент оцінки стану природних ресурсів, W –
ваговий коефіцієнт j-го ресурсу.
Індекс якості середовища F оцінюється на основі даних про забруднення
природного середовища за допомогою наступного рівняння:
,
де М – індекс забруднення середовищ.
,
де Сj, Cіф – відповідно концентрації і-й домішки в момент оцінки й
фонова концентрація, m – число домішок забруднювачів, Kj – введена
експертна вага, яка характеризує різницю у характері впливу різних
речовин.
,
де Dt – валовий дохід на одну особу для даного регіону в момент оцінки
ситуації, Do – максимальний дохід на одну особу для всіх регіонів
країни.
,
,
де і – номер вікової групи, j – номер нозологічної одиниці або групи
хвороб, xtj – чисельність населення вікової групи, Aij – число випадків
хвороби на 1000 чол. населення регіону, tij – тривалість j-ої хвороби.
Література:
1. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное
пособие.– Симферополь: СОНАТ, 1988.– С.165-167.
2. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. – К.:
Товариство “Знання”, КОО, 1997.– 325 с.
3. Сергеев Г.А., Якурш Д.А. Статистические методы исследования природных
объектов.– Л.: Гидрометеоиздат, 1973.– 150 с.
4. Трудова М.Г. Статистический анализ природоохранной деятельности в
регионе.– М.: Изд-во МГУ, 1989.– 150 с.
5. Топчиев А.Г. Геоэкология: Географические основы природопользования.
Одесса. “Астропринт”, 1996.– 392 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
