UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗ історії природозаповідної справи (реферат)
Авторdimich
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2541
Скачало382
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

З історії природозаповідної справи

 

ПЛАН

 

1. Об’єктивні передумови зародження природоохоронного руху.

 

2. Становлення та основні етапи розвитку природозаповідної справи в

Україні.

 

3. Хронологія формування основних категорій природно-заповідних

територій та об’єктів в Україні.

 

З розвитком культури наприкінці ХІХ століття в Західній Європі

зароджуються мотиви охорони ландшафтів, природних пам’яток на науковій

основі.

 

Найбільш активними пропагандистами руху були німецький природоохоронник

Гуго Конвенц і швейцарський зоолог Пауль Саразін, які виступали в пресі,

публікували книги, мандрували.

 

1864 рік вважається роком заснування одного із перших заповідних

об’єктів - Йосемітського нац. парку (США), який успішно функціонує до

сьогоднішнього дня.

 

У 1910 році Швейцарське товариство охорони природи запропонувало

використовувати національні парки в тому числі для вирішення наукових

питань.

 

Наприкінці ХІХ століття хвиля природозаповідання проникає в східну

Європу, де ідеї природозаповідання отримують свої нові якості. Так В.В.

Докучаєв розвиває ідею про створення наукової станції на базі

заповідного об’єкту. Херсонський ботанік І. Г. Пачоський (1910) розробив

програму наукової діяльності стаціонарних ботанічних станцій, відмітивши

важливість багаторічних спостережень. Доцент Харківського університету

В. І. Талієв вперше наголошує на необхідність формування мережі

заповідних об’єктів на основі історико-географічного підходу. Йому

належать такі слова: “Краса природи має власну вищу цінність; вона

повинна бути збережена незалежно від вузькопрактичних завдань; красивий

ландшафт, мальовнича дорога, багатий спогадами обрив є таким же

національним багатством в області духовної культури, як мінеральні

ресурси - в області матеріальної культури.”

 

Яскравим виразником етико-естетичного призначення заповідників був

відомий російський ентомолог А. П. Семенов-Тянь-Шанський. Він писав, що

”...вільна природа є великий естетичний музей, необхідний для нашої

подальшої освіти і розумового розвитку, який дає нам нічим не заміниму

естетичну насолоду, возвеличуючи наші душі... Створюючи і поважаючи

закони всякого розумного співжиття, ми не можемо не розуміти, що на

земній поверхні має вище право вільного існування всяк на ній живучий “.

 

Перші паростки заповідної справи в Україні припадають також на кінець

ХІХ століття. Якщо аналізувати історичні події в границях сучасної

Української держави, то першим заповідним об’єктом необхідно вважати

заказник, який був організований на західноукраїнських землях меценатом

науки, орнітологом, знатоком природи графом В. Дзедушицьким в 1886 році.

Буковий ліс на площі 20 га. біля с. Пеняки Бродівського повіту

Тернопільського воєводства названий автором як “ Пам’ятка Пеняцька “.

Знаменитий заповідник “ Асканія-Нова “ став охоронятися з 1889 року, а в

1887 році там були створені зоологічний і ботанічний парки, в 1898 році

відкритий природничий музей.

 

На початку ХХ століття в українських землях природозаповідною справою

займається ціла низка державних установ наукових і громадських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ