Реферат на тему:
Ручна осколкова граната РГД-5, ручна оборонна граната Ф-1
Ручна осколкова граната РГД-5 (мал.1) призначається для застосування в
основному в наступальному бою.
Мал. 1. Ліворуч – Загальний вигляд ручної осколкової гранати РГД-5.
Праворуч – будова гранати РГД-5:
1 – корпус; 2- розривний заряд; 3- ковпак; 4- вкладиш ковпака; 5- трубка
для запалу; 6- манжета; 7- запал УЗРГМ-2; 8- піддон; 9- вкладиш піддона.
Вона складається з наступних частин:
корпус;
розривний заряд;
запал.
Корпус служить для поміщення розривного заряду й трубки для запалу. Він
складається з верхньої й нижньої частин і включає зовнішню оболонку й
вкладиш, які служать для утворення осколків під час вибуху гранати. До
верхньої частини корпуса за допомогою манжети приєднується трубка для
запалу, що служить для приєднання запалу до гранати й герметизації
розривного заряду в корпусі. Для запобігання забруднення трубки в неї
вгвинчується пластмасова пробка.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на
осколки.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного
механізму й власне запала (мал. 2). Запали завжди перебувають у бойовому
положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму
категорично забороняється.
Мал. 2 Запал гранати УЗРГМ:
А- загальний вигляд; Б- поздовжній розріз; 1 – власне запал; 2- ударний
механізм; 3- запобіжна чека; 4- трубка ударного механізму; 5- бойова
пружина; 6- шайба ударника; 7- сполучна втулка;8- сповільнювач; 9-
капсуль-детонатор; 10- напрямна шайба; 11- ударник; 12-
капсуль-запалювач; 13- втулка сповільнювача; 14- спусковий важіль.
Ударний механізм служить для запалення капсюля-запалювача запала. Він
складається із трубки ударного механізму, сполучної втулки, напрямної
шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля й
запобіжної чеки з кільцем.
Трубка ударного механізму є основою для складання всіх частин запала.
Сполучна втулка з’єднує запал з корпусом гранати.
Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини й направляє
рух ударника; вона закріплена у верхній частині трубки ударного
механізму.
Бойова пружина призначена для надання ударникові енергії, необхідної для
наколу капсюля-запалювача; вона надіта на ударник і своїм верхнім кінцем
упирається в напрямну шайбу, а нижнім – у шайбу ударника.
Ударник служить для наколу й запалення капсюля-запалювача; він міститься
усередині трубки ударного механізму. Шайба ударника надіта на нижній
кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для втримання ударника у зведеному
положенні (бойова пружина стиснута ).
Запобіжна чека служить для втримання спускового важеля на трубці
ударного механізму; вона проходить через отвори вушка спускового важеля
й стінок трубки ударного механізму; для її висмикування є кільце.
Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він
складається із втулки сповільнювача, капсюля-запалювача, сповільнювача й
капсуля-детонатора.
Втулка сповільнювача у верхній частині має різьбу для з’єднання із
трубкою ударного механізму й гніздо для капсюля-запалювача, усередині –
канал, у якому міститься сповільнювач, зовні – проточку для приєднання
гільзи капсуля-детонатора. Капсюль-запалювач призначений для запалення
сповільнювача; сповільнювач – для передачі вогню від капсюля-запалювача
до капсуля-детонатора, він складається із запресованого малогазового
складу. Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати;
він міститься в гільзі, закріпленої на нижній частині втулки
сповільнювача.
Бойове використання гранати
Перед метанням гранати. Вивернути пробку з трубки, на її місце ввернути
до відмови запал. Частини ударного механізму запала перебувають у
наступному положенні: ударник зведений й утримується у верхнім положенні
вилкою спускового важеля, з’єднаного із трубкою ударного механізму
запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені й міцно втримують неї
в запалі.
Мал. 3. Заряджання гранати:
А- Вивернути пробку і з трубки; Б і В- на її місце ввернути до відмови
запал: граната готова до кидка.
При метанні гранати. Гранату для метання взяти в руку так, щоб спусковий
важіль пальцями був притиснутий до корпуса гранати. Не відпускаючи
важеля, за кільце висмикнути запобіжну чеку й кинути гранату в ціль.
Мал. 4. Дії перед метанням осколкової гранати:
А- притисніть спусковий важіль до корпусу гранати; Б- випряміть кінці
запобіжної чеки; 3- висмикніть запобіжну чеку й киньте гранату у
напрямку до цілі.
При висмикуванні чеки положення частин запала не міняється, ударник у
зведеному положенні втримується спусковим важелем, що звільняється від
з’єднання із трубкою ударного механізму, але притискається до неї
пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється
від гранати й звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини завдає
удару (наколює) по капсюлю-запалювачу й запалює його. Промінь вогню від
капсюля-запалювача запалює сповільнювач (дистанційну частину запала) і,
пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль детонує й
викликає вибух розривного заряду гранати. Корпус гранати розривається, і
осколки розлітаються в різні боки.
Тактико-технічніхарактеристики гранати РГД-5
Тип гранати наступальна
Характер бойової дії осколкова
Вага , г 310
Вага ВР , г 110
Середня дальність кидка м. 40 – 50
Час горіння запала, з 3,2 – 4,2
Забійна сила осколків, м 20
Ручна оборонна граната Ф-1 (“Лимонка”)
Була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915
р. (не плутати із сучасною моделлю F1 із пластиковим корпусом і
напівготовими осколками) і англійської гранати системи Лемона (з
тертковим запалом), що поставлялися в Росію в роки першої світової
війни. Звідси — позначення Ф-1 і прізвисько “Лимонка”.
Застосовувана нині Ф-1 складається з наступних частин:
Корпус гранати служить для приміщення розривного заряду й запала, а
також для утворення осколків при вибухові гранати. Корпус гранати
чавунний, з поздовжніми й поперечними борознами, по яких граната
звичайно розривається на осколки. У верхній частині корпуса є нарізний
отвір для вгвинчування запала. При зберіганні, транспортуванні й
перенесенні гранати в цей отвір укручена пластмасова пробка. Корпус при
розриві дає 290 великих важких осколків з початковою швидкістю розльоту
близько 730 м/с .
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на
осколки.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного
механізму й власне запала. Запали завжди перебувають у бойовому
положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму
категорично забороняється.
Мал. 1. Ліворуч – загальний вигляд ручної оборонної гранати Ф-1;
праворуч – будова гранати:
1- чавунний корпус; 2- розривний заряд; 3- запал УЗРГМ (УЗРГМ-2).
Підготовка гранати до кидання і дія гранати під час кидання аналогічна
дії гранати HYPERLINK
“http://www.partyzan.kiev.ua/Ingen_saper/RGD-5.htm” РГД-5
Тактико-технічні характеристики гранати Ф-1
Тип гранати оборонна
Характер бойової дії осколкова
Вага , г 600
Вага ВВ , г 60
Середня дальність м 35 – 45
Час горіння запала, з 3,2 – 4,2
Забійна сила осколків, м 200
Джерело:
Начальная военная подготовка: Учебник для средних учебных заведений/ А.
И. Аверин, И. Ф. Выдрин, Н. К. Ендовицкий и др.; Под ред. Ю. А.
Науменко. – 9-е издание. – М.: Просвещение, 1987. – 256 с.:
partyzan.kiev.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter