UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна характеристика музичної культури ХІХ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1802
Скачало457
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Загальна характеристика музичної культури ХІХ ст.

 

На рубежі двох століть — XVIII і XIX — накреслився досить ясний шлях

для нових творчих звершень у галузі музики. Маємо на увазі передусім

хорову творчість визначних композиторів — Березовського, Веделя і

Бортнянського. З'явився ряд опер (Березовський, Бортнянський), кілька

симфоній (Бортнянський, невідомий автор початку XIX ст.),

камерно-інструментальна музика. Але через царські утиски й свідоме

занедбання властями учбових закладів у першій половині XIX ст. на

Україні не було можливостей для розвитку демократичної культури. Дальше

покріпачення селянства загострило класові суперечності, спричинилося до

ряду стихійних народних повстань (наприклад, боротьба селян під проводом

Устима Кармалюка у 30-ті роки на Поділлі).

 

Важливу роль у боротьбі за нове, прогресивне суспільство, за скасування

кріпацтва відіграло повстання декабристів на Сенатській площі у 1825

році. В. І. Ленін високо оцінив діяльність декабристів, назвавши її

першим етапом революційної боротьби в Росії. Відомо, що «Південне

товариство» декабристів гуртувалося в Чернігові й Василькові (біля

Києва) і мало важливе значення для революційного руху на Україні.

 

Проте селянські виступи проти поміщиків, повстання декабристів та

діяльність Кирило-Мефодіївського братства тільки розхитували

кріпосницький лад, але не ліквідували його. Звільнення селян у 1861 році

відбулося без надання їм землі, і їхнє становище фактично не

поліпшилося. Проте реформа 1861 року відкрила шлях для утвердження й

розвитку більш прогресивної форми суспільного устрою.

 

У першій половині XIX ст. музична культура України розвивалась у досить

складних умовах. Основними концертними осередками були поміщицькі

маєтки. Деякі великі землевласники, як М. Овсянико-Куликовський, В.

Тарновський, Г. Ґалаґан, Д. Ширай та інші, мали свої симфонічні

оркестри, оперні та балетні трупи. Артистами були переважно кріпаки.

Нерідко для керівництва музичною справою поміщики запрошували відомих

музикантів, композиторів з-за кордону.

 

Музичні центри в панських маєтках відіграли певну історичну роль. Деякі

оркестри продовжували своє існування і після скасування кріпацтва. Вони

влились у музичну культуру великих міст і збагатили її.

 

Найбільші міста України — Київ, Львів, Харків, Полтава, Одеса — мали

свої музичні традиції. У першій половині XIX ст. їх культура розвивалась

не так інтенсивно, як у наступні 60—70-ті роки. Проте саме тут

зароджувались і дали свої перші паростки демократичне мистецтво,

література, наука. З відкриттям театрів, появою оперних труп,

організацією концертного життя (хоч і не періодичного) починається новий

етап культурного розвитку. В цьому процесі значну роль відіграло

відкриття університетів у Харкові, Києві, Львові. При Харківському

університеті були музичні класи, де велась регулярна підготовка

професіональних кадрів. У Львові було відкрито консерваторію, і це також

істотно позначилося на розвитку музичного життя міста.

 

Засновником нової української літератури став Іван Котляревський, його

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ