UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОдноголосні пісні з інструментальним супроводом. Пісні-романси Г. Сковороди (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3136
Скачало308
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Одноголосні пісні з інструментальним супроводом. Пісні-романси Г.

Сковороди

 

Г. Сковорода

 

(1722—1794).

 

Поряд з кантом у міському побуті розвивається одноголосна пісня з

супроводом клавікордів, бандури, торбана 1, згодом — фортепіано. Вони

відомі ще з початку XVII ст. Пісні найдавнішого часу збереглися у

вигляді мелодій без супроводу, бо акомпанемент переважно імпровізувався

і рідко коли записувався. За характером вони різні — від ліро-епічних та

історичних до жартівливих і гумористичних, наприклад, широко розспівана

«Ой біда, біда мені, чай-ці-небозі» та напружена, драматична «Ах,

Українонько». Автори обох пісень невідомі.

 

З наступного XVIII ст. до нас дійшло значно більше зразків. Серед них

назвемо «Ой перестань, перестань» і «їхав козак за Дунай». Обидві були

створені на початку XVI11 ст. Автор другої пісні — козак Семен

Климовський. Особливо популярною стала «їхав козак за Дунай»; її співали

не тільки на Україні й у Росії, а й у різних країнах Європи: Німеччині,

Франції, Польщі, де композитори писали свій акомпанемент до мелодії,

створювали варіації на цю тему тощо.

 

Дальший розвиток сольної пісні з супроводом (чи як її стали називати,

пісні-романсу) пов'язаний з іменами відомих поетів, композиторів тощо.

Вагоме місце серед них посідає Г. Сковорода.

 

Філософ, поет, педагог-просвітитель і композитор Григорій Савич

Сковорода (1722—1794) народився в м. Чорнухах на Полтавщині 2. Після

закінчення чотирирічної дяківської школи у рідному містечку батько

віддає його до Київської академії. Тут він навчався з перервами з 1734

до 1753 року; поряд з філософською та літературною здобув і музичну

освіту. Майже три роки (1741 —1744) Григорій перебував у Петербурзі у

Придворній співацькій капелі. Цей колектив нараховував у ті часи понад

50 учасників. Хор щодня мав репетиції — шліфував репертуар, розучував

нові твори, брав участь в усіх урочистих святах при царському дворі, у

церковних службах, а також в оперних виставах (зокрема, в опері Й. А.

Гассе «Милосердя Тита»). Отже, Григорій Савич вдосконалював у капелі

свої музичні знання — вивчав вокальну (хорову) та оперну музику. Після

звільнення з капели він отримує звання придворного уставника (уставник —

регент, диригент, керівник хору).

 

У 1744—1745 роках Сковорода продовжує навчання у Київській академії, у

класі філософії. Проте вже в серпні 1745 він їде за кордон, в угорське

містечко Токай. Хоч Сковороду офіційно взяли на посаду півчого уставника

при делегації генерал-майора Ф. С. Вишневського, він ні півчим, ні

регентом там не працював, а, користуючись прихильністю Вишневського,

подорожував і навчався у різних містах Європи — Будапешті, Братіславі,

Відні, Венеції, Флоренції, Галле (тобто в Угорщині, Словаччині, Австрії,

Італії, Німеччині).

 

У 1751—1753 роках Сковорода — знов студент Київської академії. Проте

йому так і не довелося завершити повний курс навчання, Григорія

рекомендують домашнім учителем до багатія С. Томари в село Кавраї на

Черкащині, де він пробув з невеликою перервою до 1759 року.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ