UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОпера М. Лисенка «Тарас Бульба» (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15600
Скачало925
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Опера М. Лисенка «Тарас Бульба»

 

В українській дожовтневій музиці опері «Тарас Бульба» М. Лисенка

належить особливе місце. Цей твір є найбільшим здобутком

музично-театрального мистецтва того часу. В ньому втілено важливі

суспільно-патріотичні ідеї, порушено ряд морально-етичних питань.

Композитор створив яскраві художні образи: героїчні, трагедійні,

ліричні.

 

Опера писалась тривалий час. Робота над клавіром продовжувалась десять

років (1880—1890). Згодом композитор почав працювати над партитурою. На

початку XX ст. велися переговори з Петербузьким Марийським театром про

постановку опери на сцені. Крім того, Лисенко активно готував клавір для

видання. Але за життя митця «Тарас Бульба» так і не побачив світла

рампи.

 

Прем'єра опери відбулася вже за радянського часу, в середині 20-х років

у Києві та Харкові. Кілька разів видатні радянські композитори Л.

Ревуцький і Б. Лятошинський при поновленні твору в театрі редагували

оперу. Нову партитуру опери створив Лятошинський, оскільки авторська на

той час вважалася загубленою. В остаточному редакторському варіанті

введено систему лейтмотивів, вилучено менш важливі епізоди і на

матеріалі Лисенка створено увертюру, яка замінила невелику за обсягом

інтродукцію; в цілому твір динамізовано. В нашому підручнику опера

розглядається в редакції Л. Ревуцького та Б. Лятошинського.

 

Літературним першоджерелом опери послужила однойменна повість М. Гоголя.

При написанні лібретто М. Старицький, зберігши основну канву твору, вніс

до нього деякі зміни. Зокрема, він пристосував сюжет до послідовного

сценічного розгортання, вилучив ряд фрагментів та фінал повісті (опера

закінчується сценою взяття мурів міста Дубно). Літературне редагування

лібретто здійснив згодом М. Рильський.

 

Зміст опери. Київ. Майдан перед Братським монастирем. Проходить простий

люд, жовніри. З'являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його

співу. Останні його слова: «Запасаймо ж товариша гострого в халяву:

треба буде рятувати свою волю І ще й славу!» — викликають схвалення й

підтримку серед людей: Та поява польських комісарів одразу змінює

ситуацію — Кобзар переводить на жартівливу пісню.

 

З брами монастиря виходить Тарас Бульба з синами. Він просить ключника

наглядати за синами. З розмови братів з'ясовується, що Андрій закохався

в дочку польського воєводи. Остап звертається до Кобзаря, просить

заспівати знову. Уявляються комісари, відбувається сутичка народу з

ними. Остап разом з іншими не дає покарати Кобзаря.

 

Покої дочки воєводи — Марильці. Панночка милується собою. З комина

вилазить Андрій. Спочатку Марильця і її служниця — Татарка — лякаються,

а потім панночка жартує над сором'язливим і мовчазним хлопцем. Стукають

у двері — Андрій стрибає через вікно й тікає.

 

Будинок Тараса Бульби. Тут готуються до зустрічі з синами, які

повернулися після закінчення Київської академії. Дружина Тараса Настя

непокоїться а долю дітей. Вона мріє бачити їх одруженими, щасливими.

Поява хлопців у студентських рясах викликає насмішку батька. Він вітає

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ