UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПісні українських радянських композиторів (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4409
Скачало472
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Пісні українських радянських композиторів

 

В українській радянській музиці помітне місце посідає пісня. В ній

відбиваються важливі події нашого суспільного життя, розкриваються

почуття людей, їхні думки, прагнення, мрії. Вона нескладна для

сприйняття і виконання, отже більш доступна широким масам, ніж інші

музичні жанри. Звідси й назва її — радянська масова пісня.

 

Наші музично-культурні діячі вважали, що через пісню лежить найкоротший

шлях до пізнання великого мистецтва музики. У численних хатах-читальнях,

клубах велася гурткова робота, чільне місце в якій займав хоровий спів.

Важливими масовими заходами були музичні свята, огляди, фестивалі тощо.

Для керівництва цим культурним процесом музиканти Києва та інших міст

об'єдналися (1922 рік) у музичне товариство, назване ім'ям видатного

українського композитора Миколи Леонтовича.

 

Пісенна творчість українських радянських композиторів багата й

різноманітна. В перші пореволюційні роки в цьому жанрі працювали

українські композитори-класики: Микола Леонтович (1877— 1921), Кирило

Стеценко (1882-1922) і Яків Степовий (1883—1921).

 

У той час мелодії знайомих пісень часто співалися з новими словами, як

наприклад, відома народна пісня «Гей, не дивуйте, добрії люди» або

народна колядка «Добрий вечір тобі», оброблена К. Стеценком на початку

століття. Деякі свої твори композитори писали в характері народних

пісень. Прикладом може служити сатирична пісня «Прийшла в церкву стара

баба» Я. Степового на слова С. Руданського (50).

 

Характер її ігровий, з рисами танцювальності.

 

У перші радянські роки написав свої пісні К. Стеценко. Це пісня-гімн

«Живи, Україно», хор «Перше Травня» і солоспіви «Гроза пройшла»,

«Порвалися струни на арфі». В них він зумів поєднати піднесений характер

і маршові ритми з лірично-розспівною мелодією.

 

Праця трудівника стала однією з головних тем у творчості молодих

радянських митців. У піснях втілилися почуття звільненої людини,

оспівувалось нове життя, звучала віра у краще майбутнє.

 

К. Богуславський (1895—1941).

 

У «Марші» Костянтина Богуславського (1895—1941) на вірш Володимира

Сосюри оспівано нещодавно відгримілу громадянську війну. Радість вільної

праці передано в пісні К. Богуславського на слова Івана Шевченка

«Дванадцять косарів». Розлого ллється мелодія, малюючи неосяжні степові

простори. Друга половина пісні з моменту вступу другого голосу, який

ритмічно контрастує мелодії, набуває іншого, близького до маршу звучання

(51).

 

Значно складнішим є твір Михайла Вериківського (1896—1962) на слова Лесі

Колосок «Прапор червоний». Крайні частини пісні мають маршовий характер.

Урочисто-піднесений приспів втілює любов до рідного краю, до Вітчизни.

Зміну характеру музики у приспіві підкреслено переходом у чотиридольний

метр та новим фактурним рисунком — одноголосна поспівка чергується з

багатоголосними репліками всього хору (52).

 

Цілий ряд пісень у перше пожовтневе десятиліття написали також

композитори Пилип Козицький (1893—1960), Лев Ревуцький (1889—1977),

Григорій Верьовка (1895—1964),. Федір Попадич (1877—1943), Василь

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ