UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські жартівливі та танцювальні пісні (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4561
Скачало545
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Українські жартівливі та танцювальні пісні ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ

 

Жартівливі й сатиричні пісні об'єднуються в одну групу близькістю

характеру, загальним настроєм: вони жваві, веселі, іноді ущипливі, а то

й сатиричні. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть

не насмілюються розмовляти з дівчиною {«Да куди їдеш, Явтуше?», «Дівка в

сінях стояла») (34):

 

Коли ти мишей боїшся,

 

На воротях повісся,

 

Ізгинь, пропади,

 

А до мене не ходи.

 

Цур тобі, пек!

 

Цур тобі, пек!

 

з розсіяних, неуважних, скупих, дивакуватих та лінивих («Та були в кума

бджоли», «Та орав мужик край дороги», «Ой що ж то за шум», «Ой устану я

в понеділок», «Продай, милий, сиві бички» (35).

 

В народних піснях високо цінується людська краса, гідність, а не

багатство («Ой ти, гарний Семене»), «Як поїхав за снопами», «Мав я раз

дівчиноньку» (36).

 

Навіщо мені та корова,

 

Що ти сама, як ворона.

 

А я візьму в одній льолі,

 

Аби мені до любові.

 

Мелодії наведених тут пісень своїм ритмом, квадратною будовою досить

близькі до танцю. Вони веселі, жваві за характером.

 

ТАНЦЮВАЛЬНІ ПІСНІ

 

Визначальною рисою пісень цього жанру є танцювально-музична основа і

особливий ритм вірша. За настроєм це життєрадісні, сповнені молодечого

запалу твори. Вони тісно пов'язані з танцем-коломийкою, шумкою і

козачком. Відповідно до цього їх поділяють на три групи.

 

Коломийка — це переважно коротка, жвава, однострофна співанка. В ній

втілюються різні сторони повсякденного життя: тут і веселощі, й жарти, й

насмішка, і любовна лірика (37).

 

Не тепер, не тепер по гриби ходити —

 

Восени, восени, як будуть родити.

 

Заграй мені, музиченьку, я буду співати,

 

Щоби було моїй любці легко танцювати.

 

Ой не ходи, багачику, горою за мною,

 

Бо ти багач, а я бідна, не рівням з тобою.

 

Нема краю веселого, як радянські села,

 

Де ідете — там вчуєте пісеньку веселу.

 

В коломийці розмір вірша переважно 4+4+6 (рідше — 4+3+6 і 3+3+6), метр

дводольний, темп помірно швидкий. У кадансах — половинному й заключному

— завжди є характерна ритмічна фігура — дві чверті.

 

Коломийка остаточно сформувалась вже в XVI—XVII ст., вона і сьогодні

живе повнокровним життям. Найбільшого поширення вона набула в західних

областях України.

 

Приблизно в той самий час, що й коломийка, зароджуються шумка і козачок.

Відрізняються вони розміром вірша: шумка — 4+4, а козачок — 4+3 та ще й

ритмічним рисунком. Для козачка типовою є фігура: дві восьмі і чверть,

що зустрічається переважно в другому такті; мелодія шумки рухається

рівними восьмими. Спільними для усіх трьох видів танцювальних пісень є

характер музики і поетичного змісту, розмір 2/4 та помірно швидкий темп

(38, 39).

 

Список використаної літератури

 

С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.:

«Музична Україна», – 1991.

 

Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.

 

Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. – Мюнхен:

Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.

 

Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. – К.:

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ