Реферат
на тему:
Веснянки та купальські пісніВЕСНЯНКИ
Окрему групу обрядових пісень складають веснянки (у західних областях
України їх називають гаївками, гагілками). Весняна пора пов’язана з
пробудженням природи, тому вона сповнена радості, нових надій і
сподівань. У далеку давнину вважали, що весну треба кликати,
запрошувати.
«Благослови, мати, весну закликати, весну закликати, зиму проводжати»—
так починається одна з веснянок-закличок; «Вийди, вийди, сонечко, на
дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір’ячко»—так мовиться в
іншій. Своєрідно побудовано мелодії пісень ранньої весни: опорні тони —
крайні звуки кварти із ввідними тонами (неустоями); у першій веснянці
—дві кварти: до1 — фа1, соль 1 — до2 (5,6).
Веснянки — це переважно дівочі пісні. У багатьох з них основний персонаж
— дівчина та її турботи: знайомство, вибір милого, залицяння, ворожіння.
Виконання веснянок часто пов’язане з грою, хороводом, сценічною дією.
Наприклад, у грі «Подоляночка» усі стають в коло і рухаються у такт
мелодії, а одна дівчина (подоляночка) сидить навпочіпки в середині кола
й жестами відтворює сюжет пісні (7).
Ой встань, ой встань, подоляночко,
Ой встань, ой встань, молодесенька!
Вмий своє личко,
Та личко біленьке,
Біжи до Дунаю,
Бери молоденьку,
Бери ту, що скраю!
На останніх словах подоляночка вибирає когось із кола. Гра починається
спочатку.
Нерідко дівчата діляться на два гурти (гра «Просо»), беруться за руки.
Після кожного куплету дівчина з одного ряду (А) перебігає до іншого (Б)
(8).
А. А чим же вам витоптать, витоптать,
Ой дід-ладо, витоптать, витоптать?
Б. А ми коней випустим, випустим,
Ой дід-ладо, випустим, випустим.
А. А ми коней переймем, переймем,
Ой дід-ладо, переймем, переймем.
Б. А чим же вам перейнять, перейнять,
Ой дід-ладо, перейнять, перейнять?
А. Ми шовковим поводом, поводом,
Ой дід-ладо, поводом, поводом.
Б. А ми коней викупим, викупим,
Ой дід-ладо., викупим, викупим.
А. А чим же вам викупить, викупить,
Ой дід-ладо, викупить, викупить?
Веснянки відзначаються багатством поетичних образів, ритмічних форм.
Часто рядок веснянки складається з двох двоскладових слів і одного
трискладового. Два рядки об’єднуються у строфу:
(4+3) Вийди, вийди, /сонечко,
На дідове /полечко,
(6) Благослови, мати,
Весну закликати.
(4+3+3) А ми просо /сіяли,/ сіяли,
Ой дід-ладо, /сіяли,/ сіяли.
Характер мелодій пісень весняного циклу м’який, ліричний, радісний
(«Подоляночка», «Вийди, вийди, Іванку», «А вже весна»). В деяких з них
переважає танцювальна, ритмічна основа — «Просо», «Шум».
КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ
Літній цикл пісень розпочинається святом Івана Купала на честь сонця. З
ним пов’язано чимало вірувань, наприклад: зілля, зібране в купальську
ніч, має чарівну силу і придатне для лікування та ворожіння; цвіт
папороті має чудодійну силу; вода й роса в ту ніч мають лікувальні
властивості; русалки, мавки, відьми під свято Купала стають особливо
небезпечними. В цей день у багатьох місцевостях України до недавнього
часу зберігався звичай стрибати через вогонь (очищення), пускати вінки
на воду, ворожити. Обряд цей супроводжувався співом пісень. Ось як
описує це дійство Леся Українка: «На Волині ще у многих місцях
затримався звичай справляти стародавнє свято Купала. В Ковельському
повіті справляють Купала так: звечора хлопці крадуть де-небудь старого
солом’яника (великий кошик, плетений з соломи, завбільшки з велике
барило, в нього засипають збіжжя і борошно), власне, крадуть, бо просити
не годиться. Солом’яника того звуть «козубом». Того козуба хлопці
тягнуть по селі, біжучи якнайшвидше і співаючи, а назустріч їм виходять
люди і роблять «перейму», себто складають на вулиці тріски, поліна,
старі кошики і т. ін.— все то знадоби для купальського вогнища. Все теє
хлопці забирають і пакують у козуб. Таких перейм буває кілька, і хлопці
ледве можуть забрати все паливо. Козуба виносять на вигон за село. Там
уже збирається цілий гурт людей, більше молодь, але є й молодиці, часами
і з старших дехто. Співають тільки дівчата, та часом відповідають їм на
співи й хлопці. Починають з котрої-небудь пісні, частіше «Ой молодая
молодице». Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі
тички, щоб вогонь горів вище. Люди, що приходять дивитися на Купала,
повинні принести з собою різний підпал… Поки вогнище палає, дівчата
співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тих піснях; тоді хлопці й
собі відповідають, часом співами, а частіше жартами.. Взагалі увесь час
ведеться якесь жартівливе змагання дівчат з хлопцями.
Коли козуб згорить до половини і вогонь трохи понижчає, тоді хлопці
починають скакати через нього. Потім, коли вогонь почне пригасати, всі
розходяться з піснями додому. Вогню купальського не гасять, а лишають
його, щоб сам дотлів до останку.
В Звягелівському повіті хлопці кладуть вогонь, а дівчата вбирають
деревце, берізку. Вбирають її вінками, биндами 1 і запаленими
свічечками. Деревце теє зветься купало. Самі дівчата убираються в великі
вінки з різного зілля та квіток і мають при собі ще по вінку. Вони
водять коло біля деревця і співають, хлопці тим часом скачуть через
вогонь. Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять
його і співають на хлопців різні прикрі пісні. Врешті хлопці хапають
деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують
оборонити своє «купало», самих не раз «купають» в тій же річці.
Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на
воду два вінки, один загадує на себе, а другий на якогось хлопця: коли
вони зійдуться докупи на воді, то, значить, дівчина буде в парі з своїм
хлопцем. Або так: дівчина тичкою опускає свій вінок на дно річки; коли
він спливе наверх, то дівчина піде заміж у той рік» 1.
Наведемо кілька прикладів, що їх подала Леся Українка 2 (9, 10,11).
Погнала бички дрімаючи,
На кілки ніжки збиваючи.
Приточи, боже, більше ночі
На Наталчині чорні очі!
Молодий Іванко деревце рубає,
Молода Марися трісочки збирає,
Трісочки збирає, він її питає:
Чи любиш ти мене, чи підеш за мене?
Хоч я тебе люблю, за тебе не піду,
Я твоїй матюнці нічим не догоджу.
Ой що я помию, вона перемиє,
Ой що я не зроблю, вона переробить.
Ще твоя матюнка навучить робити,
Навучить робити, в неділю золити
Та на морі прати, на дубі вішати,
На дубі вішати, каменем качати.
Три місяці ясних, три парубки красних 1.
Ой один парубок — то то ж наш Іванко,
А другий парубок — то то ж наш Михалко,
А третій парубок — то то ж наш Семенко.
Ой таменька зійшло три зіроньки ясних,
Три зіроньки ясних, три дівоньки красних:
Ой одна дівонька — то наша Маруся,
А друга дівонька — то наша Настуся,
А третя дівонька — то наша Ганнуся.
Розмір вірша в купальських піснях не однаковий, він досить різний — 5+4,
6+6, 5+3, 5+5. Мелодії їх переважно плавні за характером, вони пов’язані
з веденням хороводу. Метр — три- або чотиридольний. Мелодії наведених
купальських пісень, як і колядок, спираються на стійкі звуки (у
прикладах 9 та 10 мелодія спирається на тонічний квартсекстакорд, в
11-му — на тонічний тризвук) .
Список використаної літератури
С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.:
«Музична Україна», – 1991.
Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.
Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. – Мюнхен:
Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.
Л. Й. Височанська, В. А. Уманець “Музика і співи”.
М. Гордійчук “Співи та музика”.
1 Бинда — стрічка.
1 Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу. К., 1971. С.
90—91.
2 Там же. С. 92,95, 111.
1 Приспів після кожного вірша.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
