.

Партесний концерт «Сначала днесь поутру рано» (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
371 3830
Скачать документ

Реферат

на тему:

Партесний концерт «Сначала днесь поутру рано»

Основним жанром професійної музики XVII — першої половини XVIII ст. на
Україні був партесний концерт. Це одночастинний, досить великий за
обсягом твір.

Слово «концерт» (по-італійськи concerto) походить від латинського, що
означає «змагатися». Зароджується цей музичний жанр в Італії у трьох
видах: як хоровий, оркестровий (кончерто гроссо) і сольний твір для
одного, двох чи трьох інструментів з оркестром. Кожний з різновидів має
свої особливості, проте спільним для них є принцип концертування,
змагання, протиставлення, контрасту. Саме в партесному концерті епізоди,
виконувані ансамблем (трьома солістами), протиставляються епізодам, що
їх виконує хор.

На Україні партесний концерт з’являється наприкінці XVI ст. За більш ніж
півторастолітню історію він сформувався як жанр, досяг кульмінації свого
розвитку й у другій половині XVIII ст. занепав. За цей період було
написано сотні творів. Багато з них анонімні 1. Серед найвидатніших
композиторів—^авторів концертів — назвемо Симеона Пекалицького, Івана
Колядчина, Шаваров-ського та Миколу Дилецького.

За характером музики, образним змістом партесні концерти умовно можна
поділити на дві групи: урочисті, світлі, преславні (перша) і
лірико-драматичні, скорботні (друга).

Від творів першої групи у XVIII ст. спостерігається лінія до світських
урочистих концертів, таких як «Торжествуй, Російськая земле» і
пародійного світського концерту «Сначала днесь поутру рано». Останній
твір написано у 30—40 роках XVIII ст., перший, очевидно, дещо раніше.
Твори другої групи стали грунтом, на якому виросли хорові концерти М.
Березовського, А. Веделя й частково Д. Бортнянського. Діяльність цих
композиторів за часом припадає на останню третину XVIII та початок XIX
століть і є однією з вершин вітчизняної професіональної музики.

Для знайомства з жанром партесного концерту зупинімося на творі «Сначала
днесь…». Тут зображено жартівливу сценку з повсякденного життя
студентів-бурсаків, учасників хору. Зміст концерту такий.

Хористи скаржаться один одному, що вранці після гуляння болить голова.
Одні радять «підлікуватися» горілкою, пропонують складчину. На це
погоджуються майже усі, але дехто просить на зібрані гроші купити
горіхів, яблук, ягід, пряників і, може, шклянку медку. Виникає
суперечка, яка завершується перемогою перших. «Давай, бери, покупай,—
проголошують вони,— пиво да вино, подвеселимся, подопьем, попляшем,
поиграем, поскачем, попоем». Згодом усі в один голос співають пісню
«Дубрава, дубрава зеленая», близьку до народної. Твір завершується
жартівливим заключениям — кожна хорова партія прагне «збитися з тону»,
«збочити». Все це призводить до незвичного для тих часів дисонансу.

Характерною рисою партесних концертів є їх багатоголосність
(8—12-голосся). У творі «Сначала днесь..» кожна хорова група — дисканти,
альти, тенори і баси — діляться на три партії. (Зауважимо, що
виконавцями цих творів були чоловіки й хлопчики, тобто студенти та
учні.)

Як уже згадувалося, концерт будується на чергуванні, змаганні хорових і
ансамблевих епізодів. У хорових побудовах переважає гармонічний склад. У
деяких місцях для того, щоб показати суперечку між окремими групами,
жваву сценку, застосовано імітаційну техніку 1. Наприклад, четвертий
(22—31 такти) і п’ятий (64— 70 такти) епізоди. Монодичний склад
використано у пісенному епізоді «Дуброва, дуброва зеленая». Це звучання
набирає величного характеру (90).

В коді, що виконується також усім хором, використано полімелодизм, тобто
кожний з голосів має свою лінію, проте звучання позбавлене чистоти
терцової гармонії. Останній акорд має нетипову для того часу будову:
соль—ре—ля—сі-бемоль—мі—соль— ля—сі—до—ре (91).

Ансамблеві епізоди витримуються головним чином у кантовій манері: два
верхніх голоси звучать у терцію, нижній творить гармонічну основу (92).

Нерідко бас має також досить виразну й розвинуту лінію. З 38-го по 63-й
такти у творі звучать різні за складом групи виконавців і відмінні за
характером музики ансамблеві епізоди. Отже, темброва палітра концерту
дуже багата. Яскраві образи тексту (наприклад: «Лучше, право,
оковиточки», «Ми не хощем, разве медку стакан… нам на орехи, на
яблочки, на прянички», «Ничого робят слушать») змушують композитора
шукати відповідних виразних мелодій для кожної репліки.

Гумористично-пародійний концерт «Сначала днесь» є визначною пам’яткою
української хорової культури першої половини XVIII ст. Він підтверджує
думку про те, що партесні концерти писали не тільки на духовні, а й на
світські сюжети, що хорова музика відбивала життя народу.

Список використаної літератури

С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.:
«Музична Україна», – 1991.

Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.

Л. Й. Височанська, В. А. Уманець “Музика і співи”.

М. Гордійчук “Співи та музика”.

Митці України: Енциклопедичне видання / Упорядник Г.Лабінський, С.Музда.
За ред. В.Кудрицького. – К.: Українська Енциклопедія, 1992. – 848 с.

1 Анонімний твір — мистецький твір, ім’я автора якого нам невідоме.

1 Імітація означає наслідування, повторення іншим голосом поспівки, яка
щойно прозвучала. Імітація може бути в різний інтервал — октаву, приму,
квінту, кварту тощо.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020