UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФортепіанна і хорова творчість М. Лисенка (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7509
Скачало799
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Фортепіанна і хорова творчість М. Лисенка

 

ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ

 

До фортепіанної творчості М. Лисенко звертається протягом усього свого

життя, особливо в 70-ті та 1900-ті роки. На жаль, цей жанр не став для

композитора провідним. За ідейно-образним змістом, яскравістю й

оригінальністю музичної мови його фортепіанні твори поступаються

романсам, хорам, операм та обробкам народних пісень.

 

Як відомо з біографії, гру на фортепіано Лисенко почав опановувати з

раннього дитинства. Ці заняття не припинялись ні під час навчання в

пансіонаті чи гімназії, ні в університетські роки. Завдяки цьому Миколі

Віталійовичу пощастило вступити до Лейпцігської консерваторії на

фортепіанний факультет і успішно закінчити її за два роки. Якщо

захоплення фортепіанною творчістю Шопена почалося ще у Харкові та Києві,

то в Лейпцігу Лисенко ґрунтовно вивчав музику Й. С. Баха, віденських

класиків, Шумана, Мендельсона, Ліста і Глинки.

 

Перші фортепіанні опуси композитора написано в консерваторські роки.

Вони пов'язані з фольклором, як, наприклад, його фортепіанна сюїта. Що

вона являє собою? Це народні українські пісні, опрацьовані у формі

старовинних танців: прелюдія — «Хлопче-молодче», токката — «Пішла мати

на село», сарабанда — «Сонце низенько, вечір близенько», гавот — «Ой чия

ти, дівчино, чия ти», скерцо — «Та казала мені Солоха». Це чи не єдина

спроба такого використання фольклору. Лисенко вдало поєднав народні теми

з жанровими особливостями європейських танців.

 

В 70-ті роки композитор створює понад півтора десятки фортепіанних

творів. Тут і великі форми — соната, два концертних полонези, дві

рапсодії на українські теми, і невеликі п'єси — «Пісні без слів»,

«Мрії», мазурка, баркарола тощо. З одного боку, в музиці Лисенка

відчувається вплив Ф. Шопена і Ф. Ліста, а з другого — спостерігається

інтерес до фольклорних джерел, як це ми бачимо і в творчості російських

композиторів. Нагадаємо, що з 1874 по 1876 роки Лисенко перебував у

Петербурзі, цікавився музичним життям столиці, вивчав музику М.

Мусоргського, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського.

 

Одним з найвідоміших і найбільш виконуваних творів Лисенка для

фортепіано великої форми є його Друга рапсодія, ор. 18. В її основі

лежать народні теми: думка (повільна пісня) і шумка (швидкий танок).

Жанр рапсодії сформувався в зарубіжній романтичній музиці. Його

найяскравіші зразки знаходимо у творчості видатного угорського

композитора і піаніста Ференца Ліста. Лисенко не копіює Ліста, а творчо

розвиває його традиції на українському національно-народному ґрунті.

 

У першій частині твору — «Думці» — створено образ народного

музиканта-кобзаря. Його героїчна оповідь ведеться в напруженому,

загостреному тоні. Музика є народною за інтонаційно-ладовими,

метроритмічними й фактурно-гармонічними особливостями. Імітується гра на

бандурі, лірі тощо (120а).

 

В «Шумці» одна танцювальна мелодія змінює іншу. Твір досить складний

технічно, проте віртуозна сторона не затьмарює його глибокого ліричного

змісту (120б).

 

В 1900-ті роки інтерес композитора до фортепіанної музики активізувався.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ