UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток теорії розумового виховання дітей (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4483
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток теорії розумового виховання дітей

 

Здатність до пізнання навколишнього, уміння орієнтуватися в ньому,

знаходити правильні способи вирішення життєво важливих проблем була

необхідною для людини в усі часи. Тому питання про те, що таке розум і

як виховувати людину, здатну до свідомого життя, турбує людство з

давніх-давен.

 

Ще школи Давнього Єгипту в II — І тис. до н. е. особливу увагу приділяли

умінню слухати вчителя, бо «той, хто дніє слухати, вміє і говорити» .

Давні єгиптяни усвідомлювали, що успіх у навчанні найбільше залежить від

бажання самого учня, спрямованості його вольових зусиль.

 

В індуїстській педагогічній традиції людина уподібнювалася колісниці, а

розум — колісничому, який за допомогою віжків (розсудку) спрямовує коней

(почуття). Конфуцій запропонував ідею про те, що потенціал людської

природи може бути реалізований лише тоді, коли людина вступила на шлях

пізнання істини. Необхідність допомоги людині у пізнанні істини ставив

на перше місце Сократ. Він спростував переконання софістів, які навчали

«науки перемагати» за допомогою діалектики (мистецтва полеміки) та

риторики (вміння говорити). Натомість Сократ стверджував, що процес

здобуття істинного знання людиною є породженням цього знання нею самою.

Педагогічний метод Сократа — майєвтика — був заснований на критичному

ставленні учня як до традиційних уявлень, так і до тверджень учителя і

сприяв самостійному осмисленню проблем, розвитку активності.

 

Ідеї давніх мислителів знаходять підтвердження в етнопедагогіці. Народна

педагогіка метою виховання вважає Ідеальну особистість, здатну до

вдосконалення навколишньої дійсності й самовдосконалення. Українські

прислів'я підносять розум як найвищу цінність («Знання та розум — скарб

людини», «За вченого двох невчених дають», «Не краса красить, а розум»).

Душевні та фізичні якості людини народна мудрість також пов'язує з

розумом («Доброта без розуму пуста», «Сила перед розумом никне», «Людина

без розуму, що сніп без перевесла», «Розумний розсудить, а дурень

осудить»). З ним не може зрівнятися ні врода («Шкода краси, де розуму

немає»), ні багатство («Не купи-fB ума, як нема»), ні показна вченість

(«Розумний любить вчитись, а дурний вчити»). Знання, як стверджує

народна мудрість, безмежне, і здобути його можна лише наполегливими

зусиллями («Дурному розуму не вставиш», «Вік живи — вік учись»).

 

Перша в історії педагогіки фундаментальна праця з дошкільного виховання

«Материнська школа» Я.-А. Ко-щенського розглядала розумове виховання як

важливий засіб формування особистості дитини. Головним у розумовому

розвитку її автор вважав розвиток мислення, формування самостійної

розумової діяльності. Тому розумове виховання потрібно починати якомога

раніше, щоб розвивати у малюка здібності до споглядання речей. Я.-А.

Коменський запропонував систему знань — елементарних уявлень про

навколишній світ, — за допомогою якої дитину поступово вводять у світ

природи, людських взаємин. Необхідною умовою розумового розвитку, на

його погляд, є розвиток чуттєвих основ мислення: пізнання починається з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ