.

Розумовий розвиток і розумове виховання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
615 4539
Скачать документ

Реферат на тему:

Розумовий розвиток і розумове виховання

Виховання і навчання спрямовані на те, щоб нові покоління, засвоюючи
основи наук, суспільно-історичний досвід, були підготовленими до
самостійної життєдіяльності, цивілізованого ставлення до природи,
культури, інших людей, адаптації у світі, який динамічно змінюється. Ці
вимоги особистість засвоює свідомо чи несвідомо як необхідні умови життя
і діяльності. Разом із знаннями, які формуються у дитини в процесі
виховання, розвиваються способи пізнавальної діяльності: вміння
аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Очевидно, тому розумова
досконалість високо цінується всіма народами. «Не краса красить, а
розум», «Знання та розум — скарб людини», — гласить народна мудрість,
пов’язуючи з розумовими даними формування моральних якостей особистості
(«Немає доброти без розуму»). Розум є важливим засобом пізнання
навколишньої дійсності («Бачить око далеко, а розум — ще далі»). Він
свідчить не лише про дану людині від природи кмітливість і тямовитість,
а й про здобутий у процесі виховання і самовиховання рівень розвитку
(«Не той дурний, хто не вчився, а той, хто вчитися не хоче»). Отже, у
процесі засвоєння дитиною знань, розвитку її інтелекту, мислення
відбувається формування культури розумової праці. У цьому і полягає сенс
розумового виховання.

Розумове виховання — систематичний, цілеспрямований вплив дорослих на
розумовий розвиток дитини з метою формування системи знань про
навколишній світ, розвитку пізнавальної діяльності, здатності до
самостійного пізнання.

Метою розумового виховання є підвищення рівня загального розвитку
дошкільників. У дошкільному віці дитина засвоює основи знань про
навколишній світ, взаємини людей, про зовнішні якості, внутрішні,
суттєві зв’язки предметів. Старші дошкільники виявляють здатність до
первинних форм умовисновків і узагальнень. У них формуються такі важливі
якості, як активність мислення, допитливість та ін.

Розумове виховання забезпечує необхідний рівень розвитку дитини під час
систематичного навчання, в іграх і на заняттях, у повсякденному житті.
Визначальну роль при цьому відіграє спілкування з дорослими і власна
пізнавальна діяльність. Особливої уваги батьків і педагогів потребує
формування у дітей основ культури розумової праці, що є передумовою
високопродуктивної інтелектуальної доцільності в дорослому віці.

Важливими напрямами розумового виховання, крім розвитку ерудиції,
формування світогляду, оволодіння системою наукових і прикладних знань,
досвіду пізнавальної діяльності, здатності до прийняття нетрадиційних
рішень, що загалом характеризують інтелект людини, є формування
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до себе, а також
розвиток пізнавальних інтересів, потреби у самоосвіті. Основи цих
важливих складових 0собистісного й інтелектуального розвитку
закладаються у дошкільному віці.

З погляду психології, розум людини — функція мозку, яка полягає у
точному й адекватному відображенні закономірностей явищ навколишнього
життя, а також у відповідній регуляції діяльності людини щодо освоєння
дійсності та власного вдосконалення. Сформованість цих якостей свідчить
про розумовий розвиток дитини як важливу складову особистості, основи
якої формуються у дошкільному дитинстві під впливом фізичного,
розумового, морального виховання.

Розумовий розвиток — ступінь розвитку в дитини пізнавальних процесів
(відчуттів і сприймання, мислення та мовлення, пам’яті й . уяви),
Сформованість уміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, діяти
адекватно до вимог старших, виявляти інтерес до пізнання навколишнього
середовища, здатність швидко і правильно розуміти те, що їй говорять,
вибудовувати власні судження, користуватися поняттями й узагальненнями.

Відбувається розумовий розвиток дитини одночасно із психічним і є
свідченням її інтересів, почуттів тощо. Виявляється він в обсязі,
характері та змісті знань, рівні розвитку психічних процесів (відчуттів,
сприймання, запам’ятовування, уяви, мислення), пізнавальних здібностей,
характері провідної діяльності. Про розвиток дитини свідчать:

— запитання, які вона ставить дорослим;

— судження, в яких виявляється її розуміння різних явищ, подій та їх
причин;

— продукти діяльності (малюнки, різноманітні вироби та ін.);

— зміст, форми ігор;

— характер спілкування з дорослими та однолітками;

— способи виконання завдань, розв’язань розумових задач.

Неабияке значення має й те, як дитина намагається пізнати навколишні
предмети і явища, чи виявляє при цьому пізнавальний інтерес,
допитливість.

Згідно з дослідженнями психологів, темп розумового розвитку в
дошкільному віці значно вищий порівняно з пізнішими віковими періодами,
а допущені в цей час помилки у вихованні важко подолати в майбутньому.

У дошкільному віці дитина опановує основи уявлень і понять, які надалі
визначають успішність розумового розвитку. Діти можуть пізнавати не лише
зовнішні якості предметів і явищ, а і їх внутрішні, суттєві зв’язки та
відношення. У них починають формуватися абстрактне мислення,
узагальнення тощо.

Протягом перших років життя особливе значення має чуттєвий досвід, без
якого неможливий пізнавальний розвиток. За спостереженням І. Сеченова,
дитина ніби фотографує навколишні предмети, її свідомість ще до появи
мовлення наповнюється фактами, які вона ще не може пояснити.
Супроводження словами дорослого відчуттів, сприймання дитиною предметів,
її дій допомагає встановленню зв’язку між зоровим і слуховим
сприйманням, формує здатність викликати в уяві образ названого предмета.
Як тільки дитина навчиться говорити, вона виявляє здатність розуміти
зв’язки і відношення між явищами, їх причини. Отже, чуттєві враження
малюка поступово стають надбанням його мислення як вищої форми
пізнавальної діяльності.

Якщо протягом перших трьох років життя провідна роль у розумовому
розвитку належить сприйманню, то надалі зростає роль пам’яті та уяви. З
уявою пов’язані основні процеси пам’яті, мислительна діяльність. У
перед-дошкільному віці розумовий розвиток дитини сягає рівня
передпонятійних узагальнень — наочно-образного відображення суттєвих
ознак і відношень речей, що підводить її до наукових понять.

Протягом дошкільного віку відбувається розвиток на-очно-дійового
(пов’язаного з практичними діями) та наочнo-образного (оперування
образами) мислення. Дослідження психологів і педагогів довели, що
внаслідок використання спеціальних прийомів навчання дітям старшого
дошкільного віку стають доступними узагальнені знання і способи дій,
почуття і логічні операції, які донедавна вважалися ознаками мислення
школярів. Дошкільнята здатні розуміти загальні принципи, зв’язки і
закономірності, Ідеї є основою наукових знань, пізнавати суттєві аспекти
явищ навколишнього світу.

Надто раннє оволодіння логічною формою мислення може загальмувати
розвиток його образної форми: навчившись розв’язувати завдання за
допомогою логічних роздумів, дитина все менше звертатиметься до
використання образів. Однак, як стверджують психологи, не оволодівши до
закінчення дошкільного віку елементарними прийомами логічного мислення,
дитина не зможе успішно навчатися в школі.

У розумовому розвитку дитини важливу роль відіграють усі психічні
процеси. Розумова діяльність нерозривно пов’язана з розвитком уваги, яку
К. Ушинський називав дверима душі, через які проходить усе, що є в
свідомості людини. Протягом дошкільного дитинства увага розвивається від
мимовільної, незначної за обсягом, до стійкої, зосередженої.

Пам’ять дає дитині необхідний матеріал для мислення. Вона є основою
формування вмінь і навичок. Запам’ятовування збагачує досвід і розширює
кругозір, без яких неможливий розвиток здібностей і діяльності дітей.

Емоції надають своєрідного забарвлення сприйманню, уявленням, судженням.
Пізнавальну діяльність супроводжують такі почуття, як допитливість,
сумнів, упевненість, що тісно пов’язані з пізнавальними інтересами.

Уява в переддошкільному віці теж пов’язана зі сприйманням, але вона ще
надто обмежена за своїм змістом. Протягом дошкільного дитинства вона
розширюється, збагачується, сприяючи розвитку мислительних процесів.

У старшому дошкільному віці всі психічні процеси стають
цілеспрямованішими, стійкішими, ускладнюється пізнавальна діяльність.
Відбувається перехід від «практичної» позиції до «пізнавальної» (Д.
Ельконін), коли пі-внавальне завдання виникає не лише у зв’язку з
ігровою і Практичною діяльністю, а й із власне пізнавальною.

Одним із важливих показників розумового розвитку дитини є рівень
розумової активності — здатності дитини самостійно ставити пізнавальні
завдання та знаходити способи їх вирішення. Діти не просто засвоюють
знання, а й збагачують цей процес власним досвідом, що зумовлює
виникнення нових, оригінальних пропозицій, здогадок. За належної
підтримки дорослих діти прагнуть одержати якомога більше нових знань, що
має важливе значення для формування їхньої розумової активності.

Педагогічна наука покликана знайти такі засоби виховання, які
забезпечать розвиток усіх форм розумової діяльності та найповніше
відповідають сучасним знанням про можливості й особливості розумового
розвитку в дошкільному віці.

Метою розумового виховання є всебічний розвиток дітей. Воно тісно
пов’язане з моральним, фізичним та естетичним вихованням. Адже успіх
розумової діяльності дитини значною мірою залежить від стану її
здоров’я, оскільки активна рухова діяльність сприяє розвитку швидкої
реакції, кмітливості, точності орієнтування у навколишньому середовищі.
Усвідомлення дитиною значення рухів, фізичних вправ, правил гігієни
сприяє успішному фізичному розвитку. Для правильного морального розвитку
важливо, щоб правила, норми, стосунки з дорослими й однолітками
формувалися свідомо, щоб дитина розуміла і позитивно ставилася до
моральних вимог. Як зазначав В. Сухомлинський, активне життя дитячої
думки є найголовнішою передумовою і свідомого ставлення до навчання, і
твердих, глибоких знань, і тонких інтелектуальних взаємин у колективі.
Вміння дітей сприймати якості предметів удосконалюється в процесі
трудового виховання. І розумове, і естетичне виховання мають одну
спрямованість — пізнання дитиною навколишнього світу. Різнобічність і
повнота цього процесу обумовлюються єдністю пізнавального й естетичного
сприймання, що позитивно впливає на розвиток духовної культури дитини.

Література

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 1999.

Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному
закладі. — К., 2002.

Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та
етнографія. — 1993. — № 2.

Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. — М., 2003.

Вільчковський Е. С. Критерії оцінювання стану здоров’я, фізичного
розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку. — К., 1998.

Вільчковський Е. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей
дошкільного віку. — Л., 1998.

Венгер Л. А., Пилюгина Э. Г., Венгер Н. Б. Воспитание сенсорной культуры
ребенка от рождения до 6 лет. — М., 1988.

Виховання дошкільників в праці / За ред. 3. Н. Борисовой — К., 2002.

Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколиенко, В. К.
Котырло. — К., 1987.

Денисенко Н. Впровадження програми з валеології // Дошкільне виховання.
— 1998. — № 9.

Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта.
— 1993. — № 44—46.

Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3—7 років у дитячих
закладах. — К., 1992.

Єфименко М. М. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільників. —
К., 1995.

Запорожец А. В. Проблемы развития психики // Избранные психологические
труды. — М., 1986.

Киричук О. В. Філософія освіти і проблеми виховання // Нові технології
навчання. — К., 1997.

Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. — М., 2002.

Комарова Т. С. Изобразительное творчество дошкольников в детском саду. —
М., 1984.

Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред.
О. Л. Кононко. — К., 2003.

Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання — життєва компетентність дитини
//Дошкільне виховання. — 1999. — № 5.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020