UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБатьківський авторитет. Педагогічна культура батьків. Виховання батьків (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4106
Скачало621
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Батьківський авторитет. Педагогічна культура батьків. Виховання батьків

 

Виховання у сім'ї ґрунтується передусім на авторитеті батьків, оскільки

для дитини перших років життя зміст їх авторитету, за словами А.

Макаренка, полягає в тому, що він не вимагає ніяких доказів, приймається

нею як безсумнівна гідність старшого, як його сила і цінність. Авторитет

(лат. autoritas — влада) реалізує себе у впливі особи, життєвому

досвіді, заснованому на знаннях, моральних чеснотах.

 

Переваги авторитетних для дитини батьків ґрунтуються на їхніх знаннях,

уміннях, досвіді, зрілості, а не на зверхності або поблажливості.

Справжній батьківський авторитет виростає на любові до дітей. Будучи

оточеною цією любов'ю, дитина відчуває довіру, повагу авторитетного

дорослого, потребу в спілкуванні з ним; живе з упевненістю, що він

завжди за необхідності опікатиме і захищатиме її. Батьківська любов

супроводжує людину все життя, вона є джерелом і гарантом її емоційної

рівноваги і духовного здоров'я.

 

Кожна сім'я унікальна щодо організації свого життєвого простору,

розподілу обов'язків, культури спілкування, виховання дітей. У цьому

багатоманітті психологи (Лариса Абрамян, Росія) виокремлюють такі типи

взаємодії батьків і дітей:

 

1. Любов—пристрасть. Такі стосунки характеризують ставлення батьків до

своєї дитини як до найдосконалішої істоти, прагнення бути поруч із нею,

некритичне оцінювання її поведінки. У зв'язку з цим часто виникають

труднощі щодо узгодження бажань дитини і вимог до неї.

 

2. Любов—гармонія. Якісними ознаками таких стосунків є віра батьків у

можливості, перспективи своєї дитини, підтримка її захоплень, сприяння

розвитку її здібностей, тактовна участь у її справах. Водночас батьки

ставляться до дитини цілком тверезо, бачать її недоліки, допомагають

долати їх, зосереджуватися на проблемах саморозвитку і самореалізації.

Усе це створює дитині атмосферу психологічного комфорту, відкриває

можливості для виявлення її ініціативи, сприяє їй в об'єктивній

самооцінці.

 

3. Любов—марнославство. Вражені марнославством батьки проявляють

непомірні амбіції щодо можливостей, перспектив своєї дитини, часто

ставлять перед нею непосильні завдання, незважаючи на вікові та

індивідуальні особливості і можливості, форсують її працездатність,

розвиток здібностей. За непідтвердженості своїх сподівань розчаровуються

в дитині, створюючи відповідний психологічний тип стосунків, який

нерідко травмує дитину на все життя.

 

4. Любов—конфлікт. Таким взаєминам батьків і дітей властиві спалахи й

охолодження любові, істеричність. Ініціюють їх переважно одинокі матері.

Як правило, вони травмують, руйнують психіку дитини, зумовлюють різкі

перепади її емоційного стану, нестриманість, вразливість до

несприятливих зовнішніх впливів.

 

Авторитет, у тому числі й батьківський, формується й існує для дитини

поза її суб'єктивною волею. Він є незалежною від інтелектуальних

процесів, часто неусвідомленою оцінкою своїх батьків. Психологічний

механізм цієї оцінки є дуже складним, підвладним багатьом чинникам.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ