UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти XX ст. Актуальні проблеми дошкільної педагогіки (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5148
Скачало441
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти XX ст. Актуальні

проблеми дошкільної педагогіки

 

На початку XX ст. у всіх розвинутих країнах сформувалася система

освіти, обов'язковою складовою якої була початкова ланка. Відповідно

постало питання про підготовку дитини до школи. Одночасно з рухом за

оновлення шкільного навчання розгорнувся рух за суспільну дошкільну

освіту.

 

Очевидно, небезпідставно XX ст. символічно названо «століттям дитини».

Саме так називалася книга відомої шведської письменниці Елен Кей

(1849—1926), у якій обґрунтовано ідею вільного виховання. Виступаючи за

пріоритетність домашнього виховання, Е. Кей критикувала

заорганізованість, надмірну регламентацію діяльності дітей у дитячих

садках, наполягала на наданні дитині можливостей гратися за власним

вибором, без чого неможливий розвиток інтересів і самостійності.

 

Розвинувся новий напрям психолого-педагогічної науки — експериментальна

педагогіка, представники якої В.-А. Лай, Е. Мейман (Німеччина), А. Біне,

С. Френч (Франція), Ж.-О. Декролі (Бельгія), Е. Клапаред (Швейцарія),

Е.-Л. Торндайк (США) намагалися завдяки психологічним дослідженням

якнайточніше визначити особливості педагогічного впливу.

Експериментальна педагогіка намагається поєднати психологію, фізіологію

та педагогіку, синтезуючи їх можливості, розробити індивідуальну

програму виховання і навчання кожної дитини. Значну увагу було приділено

пізнавальному розвитку дитини, діагностиці обдарованості, вихованню

творчих здібностей. На підставі лабораторних досліджень прихильники

експериментальної педагогіки провідним вважали принцип саморозвитку

особистості дитини.

 

Ідею комплексного підходу до вивчення розвитку дитини, індивідуалізації

навчання і виховання, удосконалення наукової, психологічної підготовки

педагогів-практиків обґрунтував німецький представник експериментальної

психології Ернст Мейман (1862—1915). Його співвітчизник Вільгельм-Август

Лай (1862—1926) розглядав дитину як активний елемент соціального і

біологічного середовищ, вважаючи, що її діяльність слід організовувати з

огляду на психологічні та фізіологічні особливості, потреби, інтереси.

Йому належить ідея створення, замість школи навчання, педагогіки дії,

яка б вибудовувалася на єдності таких елементів навчання, як сприймання,

розумове перетворення сприйнятого і зовнішні реакції-відповіді.

 

Французький учений Альфред Біне (1857—1911) критикував словесне

навчання, вважаючи, що дитина має бути активним учасником процесу

виховання. Йому належить одна з найпопулярніших систем тестів,

розроблених з метою виявлення рівня розвитку інтелекту. Аналізуючи

процес навчання, А. Біне виходив з того, що дитина добре засвоює те, що

безпосередньо стосується її. На підставі вивчення особливостей малюка

пропонував відносити його до рівня розвитку й навчати з тими дітьми, які

мають подібні здібності.

 

Диференціацію навчання обстоював автор «функціональної педагогіки»

Едуард Клапаред (1873—1940), зосереджуючи увагу педагогів на дитині,

дитячій грі як засобі підвищення ефективності виховання, розвитку її

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ