UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗначення дошкільного дитинства. Дитинство як соціально-педагогічне явище (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4004
Скачало413
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Значення дошкільного дитинства. Дитинство як соціально-педагогічне явище

 

У своїх пошуках дошкільна педагогіка керується науковим розумінням

того, як відбувається розвиток дитини, що є рушійними силами цього

процесу, які чинники впливають на формування людини. Як зауважував

український педагог Василь Сухомлинський (1918—1970), дитинство — це не

підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє,

неповторне життя. Від того, яким воно було, хто супроводжував дитину в

дитячі роки, що увібрали її розум і серце з навколишнього світу,

залежать якості її як особистості. Бо кожну людську рису природа

закладає, а не відшліфовує. Відшліфовувати їх належить батькам,

педагогам, суспільству.

 

За твердженням психологів, у довгий період дитинства людина оволодіває

необхідними для життя формами поведінки, досягає високого рівня розвитку

порівняно з іншими істотами, у яких період дитинства відсутній або дуже

короткий. Адже людина відрізняється від інших істот наявністю засобів

накопичення і передавання колективного досвіду виду, до якого вона

належить. Цей досвід людина набуває у процесі соціалізації, виховання.

Дитинчата тварин (навіть вищих) більшість форм поведінки успадковують,

індивідуальний досвід їх обмежений. Тому кожне наступне покоління

змушене починати з того, чим закінчило попереднє.

 

Упродовж тисячоліть відбулися незначні морфологічні й функціональні

зміни людського організму, але надзвичайно розширився обсяг соціального

наслідування, для сприймання якого потрібен певний час виховання і

навчання. Тому розвиток людини в дитинстві є наслідком не лише

біологічної еволюції, а й впливу різноманітних надбань людства. Кожна

конкретна людина, за спостереженнями психологів, вчиться бути людиною.

Для життя в суспільстві їй недостатньо того, що дає природа. Вона

повинна оволодіти ще й досвідом, здобутим людством у процесі свого

історичного розвитку. У зв'язку з цим період «фізичного» дитинства

загалом залишається незмінним, а тривалість «соціального» дитинства

зростає залежно від зрілості суспільства: чим вищий рівень суспільного

розвитку, тим повноцінніше дитинство людини. Дитині, щоб стати людиною,

необхідно жити серед людей, виховуватися дорослими, засвоювати набуті за

багато віків знання.

 

Людська природа у дітей виявляється інакше, ніж у дорослих: дитина

чутливіша до космічних і природних явищ, максимально активна в освоєнні

навколишнього і створенні власного внутрішнього світу, її організм

наділений високою здатністю до змін, динамічністю. Діти вразливіші,

безпосередніші, емоційніші, ніж дорослі. Усі вияви людського у дитині

пов'язані не лише з особливостями її внутрішнього потенціалу, а й із

зовнішніми умовами: визнанням дорослих, сприятливим становищем у

стосунках із значущими людьми, насиченістю її життєвого простору

спілкуванням, враженнями, можливостями творчої діяльності. Отже, природа

дитини робить її надзвичайно чутливою до впливів виховання.

 

Протягом перших шести-семи років життя дитина розвивається надзвичайно

стрімко, наслідком чого є грандіозні зміни у її фізичному і психічному

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ