UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВікові, статеві та індивідуальні особливості м\'язів шиї (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1618
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів шиї

 

М'язи шиї новонароджених та дітей перших років життя розвинені добре,

але їхні сухожилки порівняно з сухожилками дорослих розвинені

недостатньо. Слід пам'ятати, що верхня границя шиї у дітей перших років

життя зміщена вгору внаслідок неповного розвитку нижньої щелепи і тому

змінюються деякі топографо-анатомічні орієнтири.

 

З багатьох варіантів м'язів шиї наведемо найбільш поширені.

Грудинно-ключично-сосковий м'яз іноді починається трьома-чотирма

головками замість двох. Варіює також і місце прикріплення цього м'яза.

Двочеревцевий м'яз може мати тільки заднє черевце. Шилопід'язиковий та

щелепно-під'язиковий м'язи іноді відсутні або мають додаткові черевця. В

деяких випадках драбинчасті м'язи різні за розміром, розщеплені вздовж.

Якщо розщеплений середній драбинчастий м'яз, то підщеплену частину

називають бічним драбинчастим м'язом.

 

Значно варіюють щільність фасціальних пластинок, а також границі різних

топографо-анатомічних утворень.

 

Фасції, синовіальні сумки та піхви шиї. Складні взаємозв'язки між

м'язами, внутрішніми органами і великими судинами шиї зумовлюють будову

фасцій, тому різні дослідники неоднаково описують їх. Вони класифікують

фасції, виходячи з ембріологічних, топографо-анатомічних та інших цілей.

 

За Міжнародною анатомічною номенклатурою, існує шийна фасція (fascia

cervicalis), що поділяється на поверхневу, передтрахейну та

передхребтову пластинки.

 

Поверхнева пластинка — це частина поверхневої фасції тіла. Вона

продовжується в однойменну фасцію сусідніх ділянок.

 

Перестрахейну пластинку умовно поділяють на надпід'язикову та

підпід'язикову частини. Надпід'язикова частина розміщена між

під'язиковою кісткою та основою нижньої щелепи, біля якої вона

поділяється на дві пластинки, що утворюють піхву піднижньощелепної

слинної залози. Підпід'язикова частина передтрахейної пластинки також

складається з поверхневої та глибокої пластинок. Поверхнева пластинка

утворює піхву грудинно-ключично-соскового м'яза і прикріплюється до

переднього краю тіла грудини. Глибока пластинка внизу прикріплюється до

заднього краю тіла грудини і утворює піхви для м'язів, які лежать нижче

від під'язикової кістки (грудинно-під'язикового,

лопатково-під'язикового, грудин-но-щитоподібного та щитопід'язикового).

 

Назад від заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза поверхнева та

глибока пластинки передтрахейної пластинки зливаються між собою.

Відростки передтрахейної пластинки утворюють піхви для глотки, гортані,

трахеї, щитоподібної залози, стравоходу, сонної артерії, яремної вени та

блукаючого нерва.

 

Передхребтова пластинка розміщується перед хребтовими м'язами шиї,

починається від основи черепа і переходить у внутрішньо-грудну фасцію.

 

З погляду більшості топографоанатомів і хірургів нашої країни, найбільш

обгрунтованим є поділ фасцій шиї на 5 окремих пластинок (його

запропонував В. М. Шевкуненко; Рис. 1). За цією класифікацією виділяють:

поверхневу фасцію, глибоку, або власну, фасцію, лопатково-ключичний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ